ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
Справа № 521/2416/20
Провадження № 51-107км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161470001565, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Жовтень, Ширяївського р-ну, Одеської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 156 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 09 серпня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 156 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців 18 днів.
Зараховано в строк відбуття покарання строк тримання ОСОБА_7 під вартою під час досудового розслідування з 21 листопада 2019 року по 09 серпня 2021 року. Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_7 не застосовувався.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 21 листопада 2019 року о 17:00 год., будучи в стані в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в кімнаті будинку (літньої кухні), який розташований за адресою: АДРЕСА_3, за місцем мешкання ОСОБА_8, вчинив розпусні дії щодо ОСОБА_9, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
Одеський апеляційний суд 25 жовтня 2022 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та ухвалив у цій частині новий вирок, яким призначив ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Зараховано в строк покарання ОСОБА_7 строк його попереднього ув`язнення з 21 листопада 2019 року по 09 серпня 2021 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі. Ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту взяття його під варту в порядку виконання вироку суду. В іншій частині вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання належним чином не врахував, що його підзахисний щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, також не врахована відсутність претензій з боку потерпілої. Вважає, що призначене покарання за ч. 1 ст. 156 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки за своїм розміром є явно несправедливим через суворість.
Окрім того захисник стверджує, що ОСОБА_7 не була вручена копія апеляційної скарги прокурора та він був позбавлений можливості подати письмові заперечення.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника.
Засуджений та захисник подали заяви, у яких просили розглянути провадження без їх участі.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 156 КК України, в поданій касаційній скарзі захисника не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі сторони захисту, про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу винного через суворість, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.