Постанова
Іменем України
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 643/14180/21
провадження № 61-11379св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова, у складі судді Майстренко О. М., від 27 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І., Бутенко С. Б.,
від 20 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6734/17/001218 від 27 вересня 2017 року в розмірі 2 034 000 грн.
Також у серпні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відчуження (вчинення будь-яких реєстраційних дій) щодо нерухомого майна, яке перебуває у власності ОСОБА_2, а саме:
- виробничі будівлі та споруди (майновий комплекс): ангар літ. Г-1, загальною площею 453,9 кв. м, ангар літ. Д-1, загальною площею
440,6 кв. м, їдальня літ. Ж-1, загальною площею 327,5 кв. м, ангар літ. 3-1, загальною площею 407,2 кв. м, склад ПММ літ. И-1, загальною площею
11,1 кв. м, склад ПММ літ. К-1, загальною площею 6,3 кв. м, склад ПММ
літ. Л-1, загальною площею 3,7 кв. м, огорожа № 4-8, ворота № 9, естакада
№ 19, ємкості ПММ № 11-18, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7-12, VIIIа, в літ. А-5, загальною площею 57.5 кв. м, розташовані за адресою:
АДРЕСА_2 ;
- 1/3 частка 3-кімнатної квартири, загальною площею 63.8 кв. м, житловою площею 44 кв. м, по АДРЕСА_3 .
В обґрунтування вимог заяви вказав, що відповідач не має наміру сплачувати значну заборгованість за договором, тривалий час уникає зустрічей із позивачем, ігнорує претензії.
Враховуючи характер правовідносин між сторонами та те, що відповідач має можливість вільно розпоряджатися належним йому майном, вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у цій справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2021 року, з врахуванням ухвали цього ж суду від 13 вересня 2021 року про виправлення описки, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, забезпечено позов шляхом заборони до розгляду справи по суті відчуження наступного нерухомого майна:
- виробничі будівлі та споруди (майновий комплекс): ангар літ. Г-1, загальною площею 453,9 кв. м, ангар літ. Д-1, загальною площею
440,6 кв. м, їдальня літ. Ж-1, загальною площею 327,5 кв. м, ангар літ. 3-1, загальною площею 407,2 кв. м, склад ПММ літ. И-1, загальною площею
11,1 кв. м, склад ПММ літ. К-1, загальною площею 6,3 кв. м, склад ПММ
літ. Л-1, загальною площею 3,7 кв. м, огорожа № 4-8, ворота № 9, естакада
№ 19, ємкості ПММ № 11-18, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- нежитлові приміщення 1-го поверху № 7-12, VIIIа, в літ. А-5, загальною площею 57.5 кв. м, розташовані за адресою:
АДРЕСА_2 ;
- 1/3 частка 3-кімнатної квартири
АДРЕСА_4 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову районний суд дійшов висновку про те, що заявником належним чином доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити в подальшому виконання судового рішення, або зробити його неможливим, та вважав достатнім вжиття забезпечення у виді заборони відповідачу вчиняти дії по відчуженню належного йому майна.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2021 року в частині заборони відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 7-12, VIIIа, в літ. А-5, загальною площею 57.5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2, та 1/3 частки 3-кімнатної квартири АДРЕСА_4, скасовано та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій частині відмовлено. В іншій частині ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2021 року залишено без змін.
Частково скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів виходила з того, що вищевказані нежитлові приміщення та квартира у м. Харкові належать на праві власності не відповідачу, а іншій особі - ОСОБА_3 .
Залишаючи без змін в іншій частині ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів погодилась з висновками районного суду та вважала, що достатнім та ефективним способом забезпечення позову є заборона відчуження нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених вимог заяви про забезпечення позову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15 листопада 2022 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року у цивільній справі № 643/14180/21.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано копії матеріалів справи
щодо вирішення питання про забезпечення позову.
У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник вважає, що судами порушено норми процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову, оскільки позивач у заяві не вказав ціну позову та не зазначив пропозицій щодо зустрічного забезпечення, а тому заява про забезпечення позову мала бути повернута, як така, що подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України.
Зазначає, що саме лише посилання на можливе ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Звертає увагу на те, що позивач, зазначивши предметом позову несплату відповідачем коштів за придбаний автомобіль, не просив накласти заборону на відчуження автомобіля, натомість просив накласти заборону на нерухоме майно, яке не має відношення до предмета спору.
Стверджує, що суди попередніх інстанцій не переконалися в співмірності заходів забезпечення позову та наклали заборону на відчуження нерухомого майна, ринкова вартість якого складає 4 005 600 грн, тоді як ціна позову 2 034 000 грн.
Вказує, що використовує майно, щодо якого застосовані заходи забезпечення позову, у своїй господарській діяльності (надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, КВЕД 68.20), а вжиті заходи забезпечення позову створюють ризик відмови орендарів від переукладення існуючих договір оренди майна та укладення нових договорів оренди.
Наголошує на тому, що судами не вирішувалось питання застосування зустрічного забезпечення позову. Позивачем не надано доказів його реєстрації місця проживання на території України, наявності майна в достатньому розмірі для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпечення позову у випадку відмови у позові.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову, після їх перегляду в апеляційному порядку, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.