Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 520/432/19
провадження № 61-9640св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
позивач: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ,
відповідач: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, Одеська міська рада,
розглянув у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Савицька Оксана Миколаївна, на постанову Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С.,
Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позов мотивовано тим, що позивачам на підставі договору купівлі-продажу належить на праві власності в рівних частках кожному по 1/6 частині житлового будинку
АДРЕСА_1 . Співвласником іншої 2/3 частин вказаного житлового будинку була ОСОБА_6, яка померла у 2013 році.
Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка на підставі рішення виконкому Одеської міської ради № 1027 від 15 вересня
1953 року "Про результати виміру земель по будівельному кварталу №7
м. Одеси" закріплена за адресою: АДРЕСА_2, інвентаризаційна справа КП "ОМБТІ та РОН" № 138.
16 травня 2009 року між усіма співвласниками домоволодіння в АДРЕСА_3 досягнуто угоди щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою під зазначеним домоволодінням, про що складено відповідну нотаріально посвідчену заяву.
Згідно схеми розподілу земельної ділянки, визначеної угодою від 16 травня
2009 року:
гр. ОСОБА_7 користувалась земельною ділянкою площею 0,0774 га, зовнішні межі під літерами "А-Б-Л-М-Н-Г-Д-Е-Ж-З-О-К-П-А";
гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користувались земельною ділянкою площею 0,0447 га, зовнішні межі під літерами "Б-В-Г-Н-М-Л-Б; И-К-О-З-И".
28 грудня 2016 року ОСОБА_5 успадкував від ОСОБА_6 2/3 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 .
30 листопада 2017 року позивачами здійснено реконструкцію належної їм частини домоволодіння та на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер: ОД 141173201815, виданого 16 листопада
2017 року, внесено до Державного реєстру запис про державну реєстрацію прав на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_4 . Власники ОСОБА_2 ( частина) і ОСОБА_1 ( частина). До складу вказаного об`єкту нерухомого майна входять: житловий будинок А, загальною площею 110,8 кв. м, житловою площею 58,8 кв. м; сарай Д; гараж Л; мостіння IІ; огорожа 3, 4.
17 січня 2018 року ОСОБА_5 здійснив виділ успадкованої ним частки з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 та 06 лютого 2018 року ОСОБА_3 на підставі двох договорів купівлі-продажу придбала у ОСОБА_5 обидві половини належного йому домоволодіння, загальною площею 87 кв. м, житловою 48,5 кв. м за адресою АДРЕСА_3 . До складу зазначеного нерухомого майна входять: житловий будинок А; житловий будинок Б; сарай, В; гараж. К; огорожа №5; мостіння, І.
Між нинішніми власниками спільного нерухомого майна, з урахуванням його складових, згоди щодо порядку користування земельною ділянкою під вказаними домоволодіннями чи щодо її розподілу не досягнуто. Після виділу часток домоволодіння в натурі, складові належних позивачам та відповідачам будинків змінились, тому визначений порядок користування земельною ділянкою відповідно до схеми розподілу земельної ділянки, виготовленої КП "ОМБТІ та РОН" в 2008 році, є не актуальним та порушує права власників будинків на користування належною їм часткою земельної ділянки.
Відповідачами створюються перешкоди позивачам у користуванні земельною ділянкою в належному розмірі, який відповідає площі належного позивачам будинку.
Уточнивши позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивачі просили встановити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 згідно варіанту № 2 висновку експертів комісійної судової земельно-технічної експертизи від 12 червня 2020 року за
№ 19-5287, виконаного судовими експертами І. А. Билєнок, С. С. Степанкевич Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року позов задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1221 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, між користувачами: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4 згідно варіанту № 2 висновку експертів комісійної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 520/432/19 від
12 червня 2020 року за № 19-5287, виконаного судовими експертами І. А. Билєнок, С. С. Степанкевич Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме:
Виділено ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як співвласникам в рівних частках по за кожним житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 110,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, у користування - земельну ділянку площею 447 кв. м за адресою: АДРЕСА_3, яка складається з двох частин:
І частина, площею 315 кв. м, з примиканням до фасадної межі, з наступним описом меж:
від точки розташованої на фасадній межі земельної ділянки точки А від правої межі земельної ділянки, по напрямку до лівої межі земельної ділянки до точки Б, по ламаній лінії з довжиною відрізків (м) 13,55+4,64;
поворот праворуч по напрямку до задньої межі земельної ділянки, до точки В по ламаній лінії з довжиною відрізків (м) 1,17 + 16,15 м;
поворот праворуч на зовнішню стіну будинку літ. "А" та далі по розділовій стіні між будівлями співвласників, до точки Г, по ламаній лінії з довжиною відрізків (м) 1,57+11,47 м;
поворот ліворуч по лінії яка відділяє прибудову літ. "А1" від прибудови літ. "А5" довжиною (м) 4,21 від точки Г до точки Д;
поворот праворуч по зовнішній стіні прибудови "А5" довжиною (м) 3,24 від точки Д до точки Е;
поворот праворуч до фасадної межі довжиною відрізків (м) 4,20+0,97+1,03+15,51 по точкам Е, Ж, Р, А;
ІІ частина, площею 132 кв. м, з примиканням до правою бокової межі, з наступним описом меж:
від точки Л по правій боковій межі на точку М довжиною (м) 7,83;
поворот праворуч по правій боковій межі від точки М до точки Н довжиною 2,40;
надалі по ламаній лінії з довжиною відрізків (м) 2,64 + 9,54;
поворот праворуч між точками О, П, 3 довжиною (м) - 0,81+1,03;
поворот праворуч між точками 3 та П довжиною (м) -11,24;
поворот праворуч між точками И, К, Л довжиною (м) -10,10 + 2,76.
Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як співвласникам домоволодіння загальною площею 87 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, у користування - земельну ділянку площею 704 кв. м, за адресою: АДРЕСА_3, з наступним описом меж:
від точки В розташованої на лівій боковій межі уздовж існуючої лівої огорожі, до точки С, відрізок довжиною 26,56 м;
поворот праворуч по задній межі земельної ділянки уздовж існуючої огорожі, до правої межі земельної ділянки точки Т, відрізок довжиною 34,62 м;
поворот праворуч уздовж існуючої правої межі огорожі, до точки У, відрізок довжиною 9,72 м;
поворот праворуч до точки Л, відрізок довжиною 1,17м, далі вздовж стіни літ. Д - сарая, до точки К, відрізок довжиною 2,78 м;
поворот ліворуч від точки К, відрізок довжиною 1,09 м та поворот праворуч по напрямку існуючої огорожі, до точки И, відрізок довжиною 10,10 м;
поворот ліворуч вздовж існуючої огорожі, до точки 3, відрізок довжиною 11,24 м;
поворот праворуч до точки Ж довжиною (м) 6,64;
поворот праворуч до точки Е довжиною (м) 0,97+4,20;
поворот ліворуч до точки Д довжиною (м) 3,24;
поворот ліворуч до точки Г довжиною (м) 4,21;
поворот праворуч до точки В довжиною(м) 11,47 + 1,57.
Залишено у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2 та
ОСОБА_3, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 70 кв. м, яку представлено проїздом зі сторони АДРЕСА_3 з точками по плану (додаток № 8 до висновку № 19-5287) А-Р-Ж-З-П-О-Ф-Ц, з наступним описом меж:
від розташованої на фасадній межі земельної ділянки точки А по прямій (напрямку до задньої межі) до точки Р відрізок довжиною 15,51 м +1,03 м до точки Ж;
поворот праворуч до точки 3 довжиною (м) 6,64;
поворот праворуч до точок П, О відрізки довжиною (м) 1,03+0,81;
поворот праворуч до точки Ф довжиною(м) 2,93;
поворот ліворуч до точки Ц довжиною(м) 15,97;
поворот праворуч до точки А довжиною (м) 4,15.
Вхід на земельну ділянку залишити існуючий у фасадній частині огорожі зі сторони АДРЕСА_3 .
Додаток № 8 до висновку № 19-5287 від 12 червня 2020 року, який містить графічне відображення затвердженого варіанту порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_3, є невід`ємною частиною рішення суду.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки ОСОБА_3 придбане домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 87,0 кв. м, житловою площею 48,5 кв. м, за нотаріальною згодою чоловіка ОСОБА_4, вказане майно належить подружжю ОСОБА_8 на праві спільної сумісної власності подружжя, а відтак ОСОБА_4 є співвласником зазначеного нерухомого майна.
Між співвласниками домоволодіння АДРЕСА_3, а саме: ОСОБА_7 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 16 травня 2009 року підписано спільну заяву щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка посвідчена нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Похиленко Л. М., зареєстрована в реєстрі за № 2252. Зазначений порядок користування був укладений з рахунку належності ОСОБА_1
і ОСОБА_2 1/3 частки домоволодіння, а ОСОБА_7 2/3 частки.
Натомість в подальшому мало місце дії з реконструкції належної ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частки в домоволодіння, за наслідком чого 28 листопада
2017 року здійснено виділ частки нерухомості в натурі, та зареєстровано за позивачами право власності на окремий об`єкт нерухомості: житловий будинок, загальною площею 110,8 кв. м, житловою 58,8 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 .
Також була зміна власника 2/3 часток домоволодіння АДРЕСА_3, з ОСОБА_7 на ОСОБА_5, яким 17 січня 2018 року здійснено виділ належної йому частки нерухомості в натурі, зареєстровано право власності на окремий об`єкт нерухомості - житловий будинок АДРЕСА_5, який в подальшому був відчужений на користь відповідачів по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Ані позивачами, ані відповідачами право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,1221 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, під належними сторонам житловими будинками, після їх виділу в натурі, не зареєстровано.
Отже, під час здійснення вказаних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2
і ОСОБА_5 не узгоджувався порядок користування земельною ділянкою, а відтак встановлений порядок угодою від 16 травня 2009 року є чинним, діючим і є обов`язковим на визначених умовах для теперішніх користувачів земельної ділянки, які є власниками утворених окремих об`єктів нерухомого майна, розташованих на цій земельній ділянці.
Позивачами заперечується на цей час актуальність існуючого порядку користування земельною ділянкою загальною площею 0,1221 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, встановленого на підставі заяви від 16 травня 2009 року.
Також, за позивачами внаслідок виділу частки нерухомого майна в натурі зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_6, який складається зокрема: "мостіння ІІ". Відповідачам по справі належить житловий будинок, складовою якого є "мостіння І". Відповідно до технічного паспорту, виготовленого КП "ОМБТІ та РОН" 22 липня 2010 року за замовленням ОСОБА_2, ОСОБА_1, стосовно житлового будинку АДРЕСА_3, план схема житлового будинку відображає на земельній ділянці межі розташування "мостіння ІІ". Натомість, у відповідності до технічного паспорту на садибний житловий будинок АДРЕСА_3, який належить ОСОБА_3, виготовлений 26 лютого 2018 року, інвентаризаційна справа № 901, на графічному зображенні земельної ділянки не містить відображення "мостіння ІІ". Проаналізувавши технічні паспорти, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що територія на якій розташовано "мостіння ІІ" належне позивачам на праві власності, на цей час входить до території земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під належним їм житловим будинком.
Зазначене питання також розглядалось під час проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної на підставі ухвали Київського районного суду міста Одеси від 30 липня 2019 року. Відповідно до висновку експертів комісійної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 520/432/19 від
12 червня 2020 року за № 19-5287 встановлено, що в ході вивчення схематичних планів земельної ділянки встановлено, що "мостіння ІІ" в схематичних планах за 1981 рік та 2010 рік зображено як прохід-проїзд на земельну ділянку АДРЕСА_3 . Натомість в технічному паспорті складеному станом на 20 листопада 2017 року ТОВ "Одеське БТІ" в експлікації зазначено існування "мостіння ІІ", однак в схематичному плані земельної ділянки "мостіння ІІ" не зображено. З урахуванням графічних зображень складових житлових будинків, належних сторонам по справі, розташованих на земельній ділянці, яка перебуває в спільному користуванні сторін по справі, судом встановлено, що територія на якій було розташоване "мостіння ІІ", належне позивачам, входить до складової земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідачів, за наслідком чого підтверджується наявне порушене прав позивачів на власність та щодо користування земельної ділянки, порядок якої встановлено відповідно до угоди від 16 травня 2009 року, у відповідності до складових належного їм на праві власності житлового будинку.
Одночасно судом приймається висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 509/4644/15-ц, відповідно до якого, враховуючи принцип неподільності долі переходу нерухомого майна та земельної ділянки, на якій воно розташоване, необхідно зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке набуває особа. Отже, з переходом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність "мостіння ІІ", територія земельної ділянки під ним переходить у їх користування, однак вказана угода від 16 травня 2009 року щодо порядку користування спірною земельною ділянкою зазначене не закріплює, що стало підставою спору в цій справі.
Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, що угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. З урахуванням зазначених обставин справи, наявності порушення прав позивачів, як користувачів земельної ділянки, яка перебуває в спільному користуванні з відповідачами, суд не визнає заяву від 16 травня 2009 року щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка посвідчена нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Похиленко Л. М., зареєстрована в реєстрі за № 2252, як належну угоду про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою, з урахуванням встановлених невідповідностей в межах земельної ділянки, яка перебуває в користуванні відповідачів та на якій розташоване належне позивачам нерухоме майно, за наслідком чого є підстави для зміни такого порядку та встановлення порядку користування вказаною земельною ділянкою між власниками житлових будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3, з урахуванням розмірів їх складових, які розташовані на цій земельній ділянці. Разом з тим судом враховується, що матеріали справи не містять, що виділ часток нерухомого майна в натурі, з однієї сторони:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з іншої ОСОБА_5, здійснювався кожним з урахуванням отримання згоди іншої сторони.
Відповідно до висновку експертів комісійної судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі № 520/432/19 від 12 червня 2020 року за
№ 19-5287, експертом запропоновано два варіанти порядку користування спірною земельною ділянкою. При виборі варіанту порядку користування земельною ділянкою судом приймається, що позивачами заявлені вимоги щодо другого варіанту порядку користування земельною ділянкою та відсутності висловлення сторони відповідачів сторони більш доцільного варіанту порядку користування, оскільки ними висловлено загальну незгоду з заявленими вимогами. Досліджуючи запропоновані експертом варіанти порядку користування земельною ділянкою, з урахуванням виниклого спору між сторонами, на якій було відображено належне на праві власності позивачам по справі "мостіння ІІ" у відповідності до схематичних планів в технічних паспортах від 1981 року та 2010 року, суд вважає запропонований експертом ІІ варіант порядку користування земельною ділянкою більш доцільним, з урахуванням того, що відповідно до нього зазначена територія земельної ділянки площею 70 кв. м залишається у загальному користуванні співкористувачів, на відміну від І-го варіанту, відповідно до якого зазначена територія перебуває у користуванні відповідачів, з визначеними межами для встановлення сервітуту, що може слугувати підставою для подальших спорів між сторонами.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 листопада 2020 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовлено.
За обставинами справи слідує, що порядок користування двома земельними ділянками, на яких розташовані домоволодіння сторін, було узгоджено між позивачами та попереднім співкористувачем земельної ділянки ОСОБА_7, шляхом підписання заяви від 16 травня 2009 року, посвідченої нотаріально. ОСОБА_7 погодилася на виділення у її користування земельної ділянки з правом проходу, тобто встановленим сервітутом, який передбачає можливість потрапляння з однієї частини ділянки ОСОБА_9 до іншої. Незважаючи на існування порядку, посвідченого у встановленому порядку, права проходу позивачі позбавлені, оскільки створені перешкоди для її реалізації шляхом встановлення огорожі, а обраний другий варіант користування земельною ділянкою передбачає спільне користування ділянками, що не призведе до відновлення прав позивачів. Тому за таких обставин встановлення порядку користування ділянкою відповідно до другого варіанту експертизи є неефективним способом захисту, ефективним способом захисту позивачів може бути встановлення сервітуту та усунення перешкод в здійсненні права власності, які відповідачі створюють у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.
Щодо доводів про право власності позивачів на "мостіння - ІІ" як підставу для зміни порядку користування земельною ділянкою, то згідно висновку експертів від 12 червня 2020 року фактично відсутні відомості щодо розміщення, розмірів та площі частини земельної ділянки на якій розміщується "мостіння ІІ" на цей час. В матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_1 про те, що при продажу частки ОСОБА_6 гарантує, що він не має претензій на доріжку (а. с.106, т. 1). В свою чергу, витяг з реєстру прав власності підтверджує те, що набуття позивачами права на "мостіння - ІІ" відбулося в 2017 році, тобто вже після укладання угоди про порядок користування земельною ділянкою в 2009 році. Тобто за відсутності відомостей про те, де знаходиться мостіння, його розміру та меж судом визначений такий порядок користування, який передбачає спільне користування земельною ділянкою, яка за нотаріальною посвідченою угодою була віднесена до користування попереднього співвласника та надає право користування земельною ділянкою в площі, що перевищує розмір мостіння. Визначення такого порядку з очевидністю порушує право відповідачів, тому не може бути підставою для задоволення вимог саме про визначення порядку користування земельною ділянкою. Зареєстроване право власності на мостіння може бути підставою вимог про усунення перешкод в здійсненні права власності, якщо доступ до нього відсутній, але не підставою для визначення порядку користування земельною ділянкою.
В 2020 році ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися з заявою до нотаріуса про відмову від угоди про порядок користування земельною ділянкою, що свідчить про їх незгоду з можливістю визначення в судовому порядку такого порядку користування, що визначений раніше нотаріально посвідченою угодою в 2009 році про порядок користування земельною ділянкою. Тому в силу принципу диспозитивності суд не може визначити порядок відповідно до варіанту першого експертизи, що є окремим доводом про неефективний спосіб захисту прав.
Аргументи учасників справи
29 вересня 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Савицька О. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції враховував права та інтереси усіх сторін спору та обрано найоптимальніший варіант, запропонований експертом. Зокрема, суд врахував необхідність проходу (проїзду) відповідачів до вул. Рибальська у м. Одеса та залишив частину земельної ділянки, площею 70 кв. м, яку представлено проїздом зі сторони АДРЕСА_3 з точками по плану (додаток № 8 до висновку № 19-5287) Л-Р-Ж-З-ГІ- О-Ф-Ц у спільному користуванні сторін.
Таким чином, обраний позивачами спосіб захисту цивільного права призвів до захисту їх порушених та оспорюваних відповідачами прав. Проте апеляційний суд встановивши, що позивачі наразі є співвласниками нерухомого майна "мостіння II", розташованого на частині земельної ділянки відповідачів, дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту їх прав буде подання позову про усунення перешкод в користуванні майном.
Судами обох інстанцій встановлено і сторонами не спростовувалось, що їх права на земельну ділянку на даний час не зареєстровано за жодним з них. Земельна ділянка не є сформована, а власником земельної ділянки є територіальна громада в особі Одеської міської ради. Разом з тим, ініціатором встановлення земельного сервітуту може бути власник або користувач земельної ділянки, що потребує використання суміжної земельної ділянки, щоб усунути недоліки своєї ділянки, обумовлені місцем розташування або природним станом. Він повинен звернутися до власника (користувача) суміжної ділянки за дозволом на обмежене постійне або тимчасове користування цією ділянкою в рамках конкретного земельного сервітуту.
За таких обставин висновки апеляційного суду щодо можливості вирішення спору шляхом встановлення сервітуту та одночасного усунення перешкод в здійсненні права власності не ґрунтуються на законодавстві України та є помилковими. Проте висновку Верховного суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах щодо можливості укладення сервітуту стосовно не сформованих земельних ділянок, а також щодо можливості одночасного розгляду вимоги щодо усунення перешкод у користуванні нерухомим майном і про встановлення сервітуту, немає.
Межі та підстави касаційного перегляду, рух справи
УхвалоюВерховного Суду від 12 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про участь у судовому засіданні, про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні. Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 30 березня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу придбали у ОСОБА_10 в рівних частках кожний 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_3 та складається в цілому з двох кам`яних житлових будинків зазначених на плані літ. "А", "Б" - житловою площею 118,0 кв. м, та господарсько-побутових будівель: "В", "Г", "Д"- сараї, "К", "Л" - гаражі, "Е" - вбиральня, 2-6, 8 - огородження, І, ІІ, ІV, VІІ - мостіння, ІІІ, ІV, V - шахти, розташовані на земельній ділянці розміром 1066 кв. м, яка перебуває у фактичному користуванні.