Постанова
Іменем України
08 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 759/15711/19
провадження № 61-4926св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Воробйової І. А., Хопти С. Ф., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року у складі судді Шум Л. М. та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Поливач Л. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - Святошинська РДА) про зобов`язання вчинити дії.
Позов обґрунтований тим, що він є особою з інвалідністю І групи по зору (незрячий), заслуженим працівником соціальної сфери, має багато нагород та орденів.
01 серпня 2019 року через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району він звернувся до Святошинської РДА для взяття його та його дружини ОСОБА_2, особи з інвалідністю IIIгрупи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
22 серпня 2019 року він отримав відповідь Святошинської РДА від 05 серпня 2019 року № 23/603у про відмову у взятті його та його дружини на квартирний облік. Ця відмова мотивована тим, що взяття його на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам ЖК України (тут і далі назва Кодексу в редакції Закону № 2215-IX від 21 квітня 2022 року), Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила); Порядку утворення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян, похилого віку та інвалідів і надання житлових приміщень у такому будинку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 76 (далі - Порядок).
Вказана відмова порушує його права, гарантовані Коституцією України та Законом України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон), оскільки він має пільгове право на поліпшення житлових умов.
Просив визнати незаконною відмову Святошинської РДА у взятті його разом з дружиною, ОСОБА_2, на позачерговий квартирний облік та зобов`язати Святошинську РДА взяти його та дружину на позачерговий квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач забезпечений житлом відповідно до законодавства, для взяття його на квартирний облік відсутні правові підстави. Святошинська РДА відмовила не у першочерговому наданні житла відповідно до Закону, а у взятті на квартирний облік, оскільки відсутні законні підстави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2021 року, просив їх скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 1 пункту 14 Правил (чинних на час виникнення спірних правовідносин) тими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються також громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни; особи, на яких поширюється чинність Закону (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.
Він є особою з інвалідністю, з 10 жовтня 2016 року його призначено директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, проживає у спеціалізованому будинку на АДРЕСА_1, іншого житла не має, тому звернувся за місцем проживання про взяття його разом з дружиною на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Суди на вказане не звернули уваги та дійшли помилкового висновку, що позивач не підпадає під жодну із зазначених умов для взяття його з дружиною на облік.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини третьої статті 2 Закону у подібних правовідносинах.
Безпідставним є посилання судів на наявність у його власності у м. Житомирі 1/2 частини будинку, оскільки це не є підставою для відмови у взятті на позачерговий квартирний облік у м. Києві, за місцем його проживання та роботи.
Суди не застосували статтю 47 Конституції України, статті 6, 29, Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", статті 2, 13 Закону, статті 31, 46 ЖК України, статтю 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", пункт 14 Правил, статті 9, 18 Конвеції ООН "Про права осіб з інвалідністю".
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою з інвалідністю І групи "А" по зору унаслідок поранення, отриманого при виконанні інтернаціонального обов`язку, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК від 16 січня 2012 року (повторний огляд) (а. с. 18)
Відповідно до наказу першого заступника директора Фонду соціального захисту інвалідів від 07 жовтня 2016 року № 166-К ОСОБА_1 призначено на посаду директора Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з 10 жовтня 2016 року за строковим договором, на період відсутності директора Київського міського відділення Фонду ОСОБА_3 (тримання під вартою), в порядку переведення з Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (а. с. 23).
Згідно з довідкою, виданою директором Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів ОСОБА_1 від 19 червня 2019 року
№ 1/6-759/04, ОСОБА_1 працює в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 10 жовтня 2016 року на посаді директора (а. с. 22).
16 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної політики Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) з проханням виділити його сім`ї з двох осіб житло в спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів.
Рішенням комісії з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_8, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, від 23 червня 2017 року № 8 з питань розгляду заяв про надання житлових приміщень у спеціалізованих будинках для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів Департаменту соціальної політики КМДА ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_2 надано однокімнатну квартиру № 36, житловою площею 18,5 кв. м, у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1, без перебування на соціальному квартирному обліку (а. с. 38-39).
На підставі зазначеного рішення Комунальне підприємство "Спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 (спецбудинок) з ОСОБА_1 уклало договір найму соціального житла від 26 червня 2017 року та склало акт приймання-передання квартири від 16 травня 2017 року (а. с. 40, 41).
У цій квартирі ОСОБА_1 зареєстрований та проживає з дружиною ОСОБА_2 (а. с. 62).
01 серпня 2019 року ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг Святошинського району звернувся до Святошинської РДА із заявою для взяття його та ОСОБА_2 (дружини), особи з інвалідністю III групи загального захворювання, на квартирний облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов (а. с. 10).
Згідно з відповіддю Святошинської РДА від 05 серпня 2019 року № 23/603у ОСОБА_1 відмовлено у взятті на квартирний облік у зв`язку з тим, що взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання у легалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів на АДРЕСА_1 суперечить вимогам ЖК України, Правил, Порядку (а. с. 8).
Цей будинок створено рішенням Київської міської ради від 27 листопада 2008 року № 638/638 відповідно до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", Порядку та Типового положення про спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 76, та з метою забезпечення конституційного права осіб, які потребують соціального захисту, на отримання соціального житла.
На час розгляду справи у власності ОСОБА_1 перебувало таке майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_5, загальною площею 315 кв. м, житловою площею 70,2 кв. м; квартира за адресою: АДРЕСА_6, загальною площею 79,65 кв. м, житловою площею 51,20 кв. м; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_7, загальною площею 73,4 кв. м, житловою площею 45,5 кв. м., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01 серпня 2019 року (а. с. 44-45, 46-47, 48-49).
До суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, згідно з яким у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 0,15 га, яка розташована у с. Кодня Житомирського району Житомирської області, та житловий будинок, загальною площею 315, 2 кв. м, житловою площею 70,2 кв. м.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.