Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 463/205/19
провадження № 61-6659св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, яка є правонаступником ОСОБА_3, Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради,
третя особа - ОСОБА_4, правонаступником якого є ОСОБА_5 та ОСОБА_1,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 рокуу складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа: ОСОБА_4, про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, визнання недійсними постанови та акту державного виконавця, визнання недійсним права власності та скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання до вчинення дій, відновлення права власності.
Позов мотивований тим, що в Личаківському відділі державної виконавчої служби м. Львова знаходиться виконавче провадження № 44040991, відкрите 18 липня 2014 року на підставі виконавчого листа № 2-105/2009, виданого 17 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 476 122,00 грн вартості не отриманого за договором майна.
29 січня 2016 року державним виконавцем Личаківського відділу державної виконавчої служби винесено постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та складено акт про передачу майна стягувачу.
Не погоджуючись з цими діями, позивачем подано скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця до Личаківського районного суду м. Львова.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04 липня 2016 року у справі № 463/593/16-ц скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Пивовара Р. І. щодо невжиття заходів для отримання нового звіту про оцінку майна, після збігу шестимісячного строку від складання 27 квітня 2016 року висновку про оцінку майна у виконавчому провадженні 4404099; визнано неправомірними та скасовано постанову старшого державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Пивовара Р. І. від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт державного виконавця від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу, винесені у виконавчому провадженні 4404099. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2016 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
На час судового розгляду та оскарження дій державного виконавця, представник стягувача ОСОБА_6 звернулась до державного реєстратора та оформила права власності на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 4 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 жовтня 2016 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність і рішення державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ Пивовара Р. І. залишено без розгляду.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 лютого 2018 року роз`яснив, що відчуження майна з прилюдних торгів за своєю правовою природою відноситься до угод купівлі-продажу й така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину за статтями 203, 215 ЦК України.
Оскільки право на нерухоме майно перейшло до стягувача і зареєстровано за ним, то ефективним і належним способом захисту прав боржника у даних правовідносинах є пред`явлення до суду позову про визнання правочину про перехід права власності недійсним (заявлення інших похідних вимог) із залученням стягувача і державного виконавця як відповідачів, які підлягають розгляду в порядку позовного провадження.
Так як предметом розгляду за скаргою ОСОБА_1 були дії державного виконавця, пов`язані з реалізацією арештованого майна, що стали підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків осіб, то до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред`явлення цими особами позову.
Враховуючи позицію та роз`яснення Верховного Суду по скарзі, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Позивач зазначила, що в частині визначення неправомірних дій державного виконавця, попередні суди вже розглядали наведені обставини та надали їм правову оцінку, яка Верховним Судом не спростовується та має преюдиційне значення.
Позивач просила:
визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Пивовара Р. І. щодо невжиття заходів для отримання нового звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні 44040991;
визнати недійсними постанову від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу від 29 січня 2016 року, винесені старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ Пивоваром Р. І. у виконавчому провадженні 44040991;
визнати недійсним право власності та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 13170060, а саме: 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 ;
зобов`язати Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради внести відомості до державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
відновити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа - ОСОБА_4, про визнання бездіяльності державного виконавця неправомірною, визнання недійсними постанови та акту державного виконавця, визнання недійсним права власності та скасування державної реєстрації права власності, зобов`язання до вчинення дій, відновлення права власності, задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Пивовара Р. І. щодо невжиття заходів для отримання нового звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні 44040991.
Визнано недійсними постанову від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу від 29 січня 2016 року, винесені старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ Пивоваром Р. І. у виконавчому провадженні 44040991.
Скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за номером 13170060, а саме: 1/2 квартири, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 .
В задоволені вимог про визнання недійсним права власності на нерухоме майно за номером 13170060, а саме: 1/2 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради внести відомості до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; відновлення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в процесі вчинення вищевказаних виконавчих дій, державним виконавцем не враховано, що відповідно до частини п`ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час проведення виконавчих дій) звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Так, висновок про вартість 1/2 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, підписано суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання 27 квітня 2015 року, в той час як проведення електронних торгів 1/2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 за стартовою ціною 249 315,00 грн, визначеної після повторної уцінки державним виконавцем вказаного майна на 50 % початкової його вартості, було призначено на 17 грудня 2015 року, тобто на час, коли оцінка майна втратила чинність.Проведення прилюдних торгів із реалізації майна за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на прилюдних торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п`ятої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час проведення виконавчих дій); пунктів 3.2, 3.4 зазначеного Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (в редакції, чинній на час проведення виконавчих дій).
Суд першої інстанції зробив висновок, що позов слід задовольнити частково та визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Пивовара Р. І. щодо невжиття заходів для отримання нового звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні 44040991; визнати недійсними постанову від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акт державного виконавця про передачу майна стягувачу від 29 січня 2016 року, винесені старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ Пивоваром Р. І. у виконавчому провадженні 44040991.
Оскільки постанова від 29 січня 2016 року про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та акту державного виконавця про передачу майна стягувачу від 29 січня 2016 року, які слугували підставою для реєстрації права власності на 1/2 частку квартири, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 визнані недійсними, тому підлягає скасуванню право власності ОСОБА_3 на вказане нерухоме майно. При цьому суд першої інстанції відмовив у визнанні недійсним права власності на 1/2 квартири, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, оскільки статтею 16 ЦК України не передбачає такого способу захисту порушеного права та суд прийшов до переконання про скасування права власності на спірне майно за ОСОБА_3 .
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині відновлення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку спірної квартири скасовано, що слугуватиме підставою для відновлення права власності на зазначене майно за попереднім власником.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради внести відомості до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, суд першої інстанції вважав, що вказаним відповідачем не порушено будь-якого права чи інтересу позивача, оскільки відсутні докази звернення позивача до вказаного відповідача та, що останнім було відмовлено у вчиненні реєстраційних дій на підставі звернення позивача.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. А тому зміни речових прав на спірну квартиру повинні бути зареєстровані.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 задоволено.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції перевірив рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у справі, що переглядається, зміст і характер спірних правовідносин, встановлені судами обставини справи, а також підстави позову свідчать, що спір виник між ОСОБА_1, державним виконавцем (державною виконавчою службою), ОСОБА_2, а також організатором торгів. При цьому, державний виконавець (державна виконавча служба) та організатор торгів, з огляду на фактичні підстави пред`явленого позову, а також встановлені судом першої інстанції обставини, виступали продавцем за оспорюваним договором, а ОСОБА_2 - покупцем за цим договором. Однак, один з продавців - організатор торгів, не залучений до участі у справі як співвідповідач. Клопотань про залучення до участі у справі організатора торгів як співвідповідача, позивач до закінчення підготовчого засідання не заявляла.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, рішення Личаківського районного суду м. Львова від 26 січня 2021 року залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові послався на практику Верховного Суду, а саме, постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20). Однак, ці справи не є подібними та аналогічними зі справою, що переглядається, адже в практиці, яку наводить апеляційний суд, торги відбулися і було обрано переможця прилюдних торгів, а в цій справі торги не відбулися, не було набуття майна за результатами електронних торгів, не було і переможця прилюдних торгів.
Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 16 червня 2021 року у справі № 264/4263/18 (провадження № 61-12632св20) зазначив, що визначення позивачем у позові складу учасників справи (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача, за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті, є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.? Організатором прилюдних торгів (ДП "СЕТАМ") не було здійснено продажу майна позивача, майно не було реалізовано на прилюдних торгах. Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 463/593/16-ц провадження № 61-1636св17 конкретно окреслено суб`єктне коло осіб, до яких ОСОБА_1 слід пред`являти позовну заяву, це стягувач і державний виконавець. Інших осіб, в тому числі організатора прилюдних торгів зазначено не було. У відповідності до мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 28 лютого 2018 року і було подано позов.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо невжиття заходів для отримання нового звіту про оцінку майна, визнання недійсними постанови про передачу майна стягувачу, акту державного виконавця про передачу майна стягувачу та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, тому в іншій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 463/205/19, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2022 року матеріали цивільної справи № 463/205/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).