Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 537/6255/21
провадження № 61-6565св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", яка підписана представниками Мілешкіним Максимом Михайловичем та ОСОБА_2, на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року у складі колегії суддів Хіль Л. М., Карпушина Г. Л., Кузнєцової О. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"), третя особа - Вільна профспілка Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення.
Позовну заяву мотивовано тим, що з 14 листопада 2006 року позивач працює у стрілецькій команді на станції Кременчук Виробничого підрозділу "Полтавській загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Південна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця". Виконує громадські обов`язки голови профкому.
У 2021 році позивач переніс захворювання на COVID-19.
Наказом № 854 від 09 грудня 2021 року позивача відсторонено від роботи, як особу, що ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та не надала медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19 або не пред`явила електронний COVID-сертифікат про одужання.
Вважає наказ незаконним, оскільки законом не встановлено окремого порядку відсторонення працівників від роботи з підстав відсутності у них щеплення від COVID-19. Відмова працівника від незаконної вакцинації не може вважатися порушенням трудової дисципліни.
В результаті протизаконних дій роботодавця позивач втратив можливість заробляти собі на життя працею.
Позивач просив:
визнати незаконним та скасувати наказ № 854 від 09 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_1 від роботи стрільця;
зобов`язати АТ "Українська залізниця" виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час незаконного відсторонення від виконання посадових обов`язків стрільця з 09 грудня 2021 року по день поновлення на роботі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ "Українська залізниця", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог -Вільна профспілка Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, виплати заробітної плати по день поновлення на роботі за час вимушеного прогулу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсторонення від роботи у випадку непроходження повного або часткового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 прямо передбачено діючим законодавством. Доказів наявності зазначеного щеплення або наявності абсолютних протипоказань до проведення такого щеплення позивачем ані АТ "Українська залізниця", ані суду надано не було. Позивача заздалегідь було попереджено роботодавцем про обов`язковість щеплення працівників проти COVID-19. Таке попередження було оформлене у вигляді листа-ознайомлення та доведено до позивача 27 листопада 2021 року. Відсторонення позивача від роботи відбулось шляхом видання наказу про таке відсторонення із зазначенням строку відсторонення - до усунення причин. Позивача було ознайомлено із наказом під підпис.
Суд першої інстанції зробив висновок, що відсторонення позивача від роботи без збереження заробітної плати до усунення причин, що зумовили таке відсторонення, є законним і правомірним. Будь-яких порушень вимог законодавства або порушення процедури відсторонення від роботи позивача судом не встановлено. Оскільки під час відсторонення працівник тимчасово увільняється від виконання своїх трудових обов`язків та не може виконувати роботу, такому працівникові заробітна плата в період відсторонення не виплачується, якщо інше не встановлено законодавством. Законодавством не передбачено обов`язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв`язку з ухиленням чи відмовою від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Тому підстави для стягнення з відповідача середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу також відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2022 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до АТ "Укрзалізниця", за участю третьої особи -Вільної профспілки Південної залізниці, про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі, виплата плати по день поновлення на роботі за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ № 854 від 09 грудня 2021 року про відсторонення ОСОБА_4 від роботи стрільця.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період відсторонення від роботи з 09 грудня 2021 року по 07 березня 2022 року у розмірі 36 564,15 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з АТ "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4 540,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби зобов`язані вносити подання про усунення працівників від роботи у визначений законодавством спосіб. За відсутності у роботодавця належним чином оформленого подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби, відсторонення ним від роботи працівника, який відмовляється або ухиляється від профілактичних щеплень, вбачається неправомірним. Відповідачем не надано жодних доказів, що у позивача було достатньо часу для проходження такого щеплення, і останній у встановленому законом порядку відмовився від цього обов`язкового профілактичного щеплення. Законодавством визначено порядок проведення профілактичних щеплень, а також передбачено порядок, згідно з яким встановлюється та оформлюється документально факт відмови особи від проведення щеплення. Відповідачем не надано жодних доказів, що позивач у встановленому законом порядку відмовився від цього обов`язкового профілактичного щеплення.На відповідача, який є роботодавцем позивача, також покладено обов`язок забезпечити своєчасне проведення заходів, пов`язаних з проходженням працівниками обов`язкового профілактичного щеплення.
При стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 09 грудня 2021 року по 07 березня 2022 року в розмірі 36 564,15 грн, суд виходив з вимог статті 235 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Суд апеляційної інстанції вважав, що вимоги про поновлення позивача на посаді до задоволення не підлягають, оскільки за змістом норми статті 46 КЗпП України при відстороненні від посади трудові відносини, як і дія трудового договору не припиняються, при цьому працівник тимчасово не допускається до роботи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У липні 2022 року АТ "Українська залізниця" подало касаційну скаргу, підписану представниками Мілешкіним М. М. та ОСОБА_2, в якій просили: скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року; залишити в силі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 лютого 2022 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме, статтю 46 КЗпП України, статтю 7 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", статтю 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", статтю 17 Закону України "Про виконання рішень та практика Європейського суду з прав людини", постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", наказ Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" в частині відсторонення працівника від роботи у разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Питання відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком, та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 регулюються пунктом 41-6 постанови КМУ від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Зазначений нормативний акт залишився поза увагою суду. Отже, судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова суду апеляційної інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Полтавського апеляційного суду від 14 червня 2022 року залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суд апеляційної інстанції вірно застосував вимоги статті 43 Конституції України, вірно витлумачив вимоги статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб". Роботодавець повинен був надати можливість позивачу пройти медичний огляд перед профілактичним щепленням або отримати довідку встановленої форми, враховуючи, що позивач перехворів на COVID-19.Суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок, що законних підстав для відсторонення позивача від роботи у відповідача не було.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області цивільну справу № 537/6255/21.
У вересні 2022 року матеріали цивільної справи № 537/6255/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2022 року касаційне провадження у справі № 537/6255/21 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22).
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2023 року поновлено касаційне провадження у справі № 537/6255/21, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_1 працює у стрілецькій команді на станції Кременчук Виробничого підрозділу "Полтавський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" стрільцем.
15 листопада 2021 року позивачем на ім`я начальника Виробничого підрозділу "Полтавський загін воєнізованої охорони" регіональної філії "Південна залізниця" АТ "Укрзалізниця" Караченцева Г. М. надано заяву-заперечення в якій зазначено, що в разі виконання постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року зі змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236, наказу Міністерству охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 "Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням" буде порушено право на працю позивача, передбачене статтею 43 Конституції України, а також право на заробітну плату, яка є складовою права на працю відповідно до цієї статті.
Відповідно до листа-ознайомлення, позивачу доведено до відома про необхідність отримання обов`язкового профілактичного щеплення проти COVID-19.
27 листопада 2021 року складено акт про те, що стрільцю 4 розряду СК Кременчук (вантажної) ОСОБА_1 надано для ознайомлення розпорядження директора виконавчого регіональної філії "Південна залізниця" Уманця М. Г. від 24 листопада 2021 року № Н-40/3374 з додатками. В даному акті зазначено, що ОСОБА_1 ні дати, ні свого підпису не поставив.
Наказом від 09 грудня 2021 року № 854 позивача відсторонено від роботи в Виробничому підрозділі "Полтавський загін воєнізованої охорони" АТ "Укрзалізниця" з 09 грудня 2021 року як особу, що ухиляється від проведення обов`язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та не дала медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, або не пред`явила електронний COVID-сертифікат про одужання з мобільного застосунку "Дія" (з визначеним терміном дії). На час відсторонення ОСОБА_1 оплату праці не проводити.
Згідно копії виписки КНМП "Центр медико-санітарної допомоги № 1 м. Кременчука" № 373 із медичної картки амбулаторного хворого, позивач у період з 21 жовтня 2021 року по 03 листопада 2021 року знаходився на листку непрацездатності (гостра респіраторна вірусна хвороба COVID-19).
Згідно наказу № 31/ос від 01 березня 2022 року ОСОБА_1 допущено до роботи з 08 березня 2022 року.
Таким чином вбачається, що, починаючи з 09.12.2021 року по 07.03.2022 року, включно, позивач по справі перебував у вимушеному прогулі.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 надав розрахунок заборгованості за час відсторонення його від роботи, яка становить 36 564,15 грн. Вказаний розрахунок відповідачем не спростовано.
Позиція Верховного Суду
Щодо визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи