ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2023 року
м. Київ
справа № 280/2840/19
касаційне провадження № К/9901/20117/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Кисіль Р.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року (головуючий суддя - Білак С.В.; судді - Олефіренко Н.А., Шальєва В.А.)
у справі № 280/2840/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фероекс"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фероекс" (далі - ТОВ "Фероекс", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0003921407.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що реальність господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Заводу "Запоріжспецсталь" (далі - ТОВ "ТД Заводу "Запоріжспецсталь") підтверджена належним чином оформленими первинними документами, тому висновки акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року, позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що реальність господарських операцій, проведених позивачем із контрагентом, підтверджується належним чином оформленими первинними документами, тому висновки податкового органу про порушення платником вимог податкового законодавства є безпідставними.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з ТОВ "ТД Заводу "Запоріжспецсталь". Зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надійшов, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
08 квітня 2021 року податковим органом заявлено клопотання про заміну відповідача - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовими інстанціями встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Фероекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ТД Заводу "Запоріжспецсталь" за лютий-серпень 2018 року, які включені до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість з лютого по серпень 2018 року, у тому числі в частині подальшої реалізації товару (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 05 лютого 2019 року № 122/08-01-14-07/41679895.
Відповідно до висновків названого акта перевірку відповідачем встановлені порушення підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість на 522 630,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на: відсутність у платника паспортів якості, сертифікатів відповідностей або інших документів, які б надали можливість встановити походження придбаного товару; недоліки в оформленні документів, які підтверджують транспортування товару; відсутність у контрагента достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності; розриви у ланцюгах постачання контрагентів ТОВ "ТД Заводу "Запоріжспецсталь", а саме відсутність документального підтвердження придбання, виготовлення товарів контрагентами, що в подальшому реалізовані позивачу.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2019 року № 0003921407, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 522 630,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названого акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.