ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 380/13375/21
адміністративне провадження № К/990/35310/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Пастернака П.І.,
представника Відповідача: Середяка Б.В.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року (суддя Кухар Н.А.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року (головуючий суддя: Коваль Р.Й., судді: Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі за позовом Приватної агрофірми "Дністер"
до Головного управління ДПС у Львівській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1.Короткий зміст позовних вимог
Приватна агрофірма "Дністер" (надалі - ПАФ "Дністер", Позивач) звернулась до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними і скасувати прийняті 27 липня 2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області (надалі - Відповідач, скаржник) податкові повідомлення-рішення за №00186410902 та №00186430902.
В обґрунтування позовних вимог Позивач cтверджував про безпідставність висновків контролюючого органу щодо обов`язку Позивача зареєструватися платником акцизного податку внаслідок реалізації пального, оскільки Позивачем використовувалось пальне виключно для власного споживання у виробничому процесі з огляду на вид проваджуваної діяльності та не здійснювалось реалізації пального третім особам. Тому Позивач, як платник податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива при використанні транспортної техніки у ході здійснення господарської діяльності й сплачує акцизний податок у складі ціни палива.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки Відповідачем не було з`ясовано та не вказано де Позивач проводить свою діяльність, чи це приміщення, чи територія, враховуючи те, що в акті перевірки зазначено, що місце проведення перевірки м. Миколаїв, вул. Володимира Великого, 4, а пальне ПАФ "Дністер" зберігає за адресою: Львівська обл., м. Миколаїв, урочище "Гори Середні". Також судом зауважено на тому, що Відповідачем також залишилось не з`ясованим чи має Позивач документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією в урочищі "Гори Середні", що є обов`язковим для реєстрації акцизного складу.
Суд апеляційної інстанції погодися з такими висновками вказавши також і на те, що контролюючим органом не в повному обсязі було досліджено процес і обставини отримання (розвантаження) та зберігання пального, оскільки у ході судового розгляду справи встановлено, що частину отриманого пального було розвантажено безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, що, за висновками судів, має значення для визначення загального об`єму пального, отриманого безпосередньо в ємності для зберігання пального та, відповідно, їх класифікації як акцизного складу.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові повністю.
Підставою касаційного оскарження судових рішень Відповідач вказав пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на касаційну скаргу Позивач наполягає на обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
На підставі наказу ГУ ДПС у Львівській області від 23 червня 2021 року №2155-ГІП та направлень від 23 червня 2021 року №6995 та №6996, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 82.2 статті 80 ПК України, податковим органом в період з 24 червня 2021 року по 2 липня 2021 року проведено фактичну перевірку ПАФ "Дністер" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладений на органи ДПС, за результатами якої було складено акт від 5 липня 2021 року за №14018/13-01-09-02/03762064, у якому встановлено порушення:
підпункту 203.1.2 (б) пункту 230.1 статті 230 ПК України - станом на 2 липня 2021 року ПАФ "Дністер" не зареєстровано акцизний склад в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (відповідальність передбачена пунктом128-1.2 статті 128 ПК України);
підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України - станом на 2 липня 2021 року ПАФ "Дністер" не зареєстровано платником акцизного податку (відповідальність передбачена пунктом 117.3 статті 117 ПК України).
29 липня 2021 року на підставі акта перевірки від 5 липня 2021 року №14018/13-01-09-02/03762064 Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00186410902, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1000000 грн;
№00186430902, згідно з яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 55485778, 9 грн за платежем "акцизний податок".
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Обґрунтовуючи доводи в частині оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України Відповідач наполягає на тому, що судами: допущено неправильне тлумачення підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України; не було застосовано норми абзацу четвертого пункту 63.3 статті 63 ПК України, пункту 7.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року №1588, Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року №408, за відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм у подібних зі спірними правовідносинах.
Вказуючи на неправильне застосування підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України Відповідач наводить висновок суду апеляційної інстанції за результатом застосування пункту "г" цієї норм ПК України, який зроблено виходячи з того, що частину отриманого пального було розвантажено безпосередньо в паливні баки транспортних засобів, й таке, як зазначено судом, встановлено у ході судового розгляду справи, і має значення для визначення загального об`єму пального, отриманого безпосередньо в ємності для зберігання пального та, відповідно, їх класифікації як акцизного складу.
Скаржник наполягає, що такі обставини встановлено судом лише на підставі усних пояснень представника Позивача, який не був присутнім під час перевірки. Натомість матеріали справи не містять жодних доказів отримання пального безпосередньо у паливні баки транспортних засобів. Більш того, й скаржник акцентує - про такі факти Позивач не вказував ані в позовній заяві, ані в заяві про збільшення позовних вимог, як і не зазначав про це під час проведення перевірки. На думку Відповідача тільки акцизні накладні або чеки на заправку транспортного засобу на АЗС можуть належно підтверджувати заправку пального безпосередньо у паливні баки транспортних засобів.
В аспекті цього скаржник стверджує, що судами попередніх інстанцій встановлено обставини цієї справи, які мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень, та визначено скаржником підставою касаційного оскарження згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
По суті спору скаржник зазначає, що за відсутності висновку Верховного Суду у подібних відносинах, правильним, на думку скаржника, було б застосування до спірних правовідносин пункту "б" підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України з огляду на довідку Позивача від 1 липня 2021 року №39, згідно з якою саме на склад паливо-мастильних матеріалів, який знаходиться в урочищі "Гори Середні", за період з 1 липня 2019 року по 31 жовтня 2019 року Позивачем отримано 1085920 л пального, отже більше 1000 кубічних метрів, відтак така територія є акцизним складом у розумінні цієї норми. Однак акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового зареєстровано Позивачем не було.
Відповідач вважає неправильним висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Позивача обов`язку реєстрації акцизного складу з огляду і на те, що під час перевірки Відповідачем не було з`ясовано місцезнаходження та місця провадження Позивачем своєї діяльності, наявність документів, що підтверджують право власності чи користування приміщеннями (територією) в урочищі "Гори Середні", оскільки, як вважає скаржник, виникнення обов`язку щодо реєстрації акцизного складу не пов`язується з відсутністю документів, що підтверджують право власності чи користування приміщеннями.
Відповідач зазначає й про безпідставність висновку суду апеляційної інстанції щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки (а не фактичної) з огляду на те, що у ході такої були досліджені лише надані Позивачем документи, що є самостійною підставою для скасування прийнятих за результатами такої перевірки рішень, оскільки судом не вказано, які документи чи які фактичні дані необхідно було отримати податковому органу саме за місцем зберігання пального в урочищі "Гори Середні".
Також Відповідач вважає, що судами безпідставно не застосовано норми пункту 63.3 статті 63 ПК України. В обґрунтування цього зауважує на тому, що ПАФ "Дністер" за адресою: Львівська область, м. Миколаїв, урочище "Гори Середні" має резервуари, що використовуються для зберігання пального загальною місткістю 55000 літрів, а для отримання наявної у Позивача ліцензії на право зберігання пального (виключно для власного споживання чи промислової переробки) від 21 лютого 2020 року (реєстраційний номер 13210414202000224, термін дії з 21 лютого 2020 року до 21 лютого 2025 року) ним подавалось повідомлення за формою №20-ОПП, однак заяви щодо реєстрації акцизного складу подано не було.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
Позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, від 31 березня 2021 року у справі №420/5913/19, від 27 жовтня 2020 року у справі №804/3566/17 стверджує, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано визнано порушення порядку проведення податкової перевірки достатньою підставою для скасування прийнятих за її результатами актів індивідуальної дії щодо платника податків.
По суті виявлених порушень й обґрунтованості застосування штрафних санкцій Позивач звертає увагу на те, що використання пального здійснюється Позивачем виключно у межах основаного виду діяльності, а саме видобутку пісків та вапняків Миколаївського родовища.
Стверджує, що ПАФ "Дністер", яка є платником податку на прибуток на загальних підставах, є споживачем палива та використовує у господарській діяльності транспортні засоби товарної категорії 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 згідно з УКТЗЕД, сплачуючи акцизний податок у складі ціни на спожите паливо товарної категорії 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТЗЕД, тому має право зменшити податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету за відповідний податковий (звітний) період, на суму акцизного податку, сплаченого в ціні товару за такий відповідний податковий (звітний) період. Отже Позивач, не здійснюючи реалізації пального третім особам, а лише використовуючи його для потреб господарської діяльності, не є платником акцизного податку й не є, відповідно, розпорядником акцизного складу.