ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 815/3333/17
адміністративне провадження № К/9901/42040/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 (головуючий суддя - Запорожан Д. В., судді - Танасогло Т. М., Яковлєв О. В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської митниці ДФС про скасування вимоги, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Миколаївської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця), в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення № 1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017.
На обґрунтування зазначених позовних вимог ОСОБА_1 послався на те, що 18.04.2017 на його адресу, як капітана буксиру "YUPITER", надійшла вимога Митниці для транспортних засобів комерційного призначення, які здійснюють міжнародні перевезення № 1747/10/14-70-64-44 щодо вилучення припасів пального у кількості 80,866 тон у разі використання буксиру "YUPITER" (прапор Україна) на митній території України, а не в міжнародних перевезеннях, які підлягають зберіганню на складі митного органу, митному складі чи на складі тимчасового зберігання за вибором адміністрації транспортного засобу із попередженням про відповідальність відповідно до Митного кодексу України в разі невиконання вимоги митниці. Разом з цим, вказана вимога, на переконання позивача, є протиправною, оскільки: паливо, що знаходиться в паливному баку судна та використовується виключно для експлуатації буксира, не підпадає під перелік випадків вилучення припасів із транспортних засобів, передбачених Порядком митного оформлення та контролю за переміщенням припасів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 626; в силу положень статей 223, 224, 335 Митного кодексу України суднові припаси (припаси для експлуатації) були задекларовані (декларація № 8027157 від 17.04.2017) та не підлягають оподаткуванню, враховуючи знаходження в баках судна, та письмове зобов`язання капітана судна (зобов`язання № 8027157 від 17.04.2017); буксир "YUPITER" є судном, яке призначене лише для обслуговування суден, тобто буксирування у разі несправності інших суден, доставку продуктів харчування, зміна членів екіпажу, з урахуванням того, що адміністрація транспортного засобу повідомила про належні умови для зберігання пального, уповноваженою особою Митниці було накладене митне забезпечення, а особливостями конструкції судна взагалі не передбачена система видачі палива.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 02.11.2017 позов задовольнив: визнав протиправною та скасував вимогу Митниці № 1747/10/14-70-64-44 від 18.04.2017.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що митний орган, оформивши спірну вимогу, діяв усупереч вимогам чинного митного законодавства, оскільки обставин, за яких можливе вилучення припасів паливно-мастильних матеріалів, відповідачем зазначено не було, з огляду на що у суду наявні підстави для висновку про статус паливно-мастильних матеріалів як припасів, необхідних для експлуатації та технічного обслуговування судна.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.02.2018 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду апеляційної інстанції обгрунтоване тим, що права позивача не є порушеними та не підлягають поновленню, оскільки відповідач наполягав на вилученні нерозмитненого палива лише у разі його використання на митній території України, а за умови, що вимогу відповідача не було виконано в натурі, суд не вправі скасовувати рішення суб`єкта владних повноважень для констатації факту, якщо таке скасування не поновить будь-яких прав особи.
ОСОБА_1, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2017.
В обгрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 послався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції та прийняття ним рішення із порушенням норм матеріального права та неправильного застосування норм процесуального права.
Зокрема, обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначав, що при оскарженні рішення суб`єкта владних повноважень не є першочинником наявність виконання рішення в натурі, оскільки нормами процесуального законодавства, зокрема, статтями 4, 5, 19 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - КАС України) умовою їх оскарження визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, тому факт прийняття рішення, яке особа вважає таким, що порушує її права, свободи, інтереси вже є підставою оскарження такого рішення суб`єкту владних повноважень.
Також, скаржник вказує на те, що приймаючи рішення, яке було викладене у оспорюваній вимозі, орган владних повноважень з одного боку зазначає про безпеку використання суднових припасів у комерційних цілях, а з іншого - покладає відповідальність за встановлення факту такого комерційного використання суднових припасів безпосередньо на майбутнього правопорушника та додатково зазначає про застосування відповідних заходів з боку митного органу у вигляді вилучення таких суднових припасів. Тобто за даних обставин передбачається, що митний орган, користуючись своїми повноваженнями, одночасно встановлює факт правопорушення з боку капітана судна, вказуючи, що суднові припаси є товаром, а з іншого - покладає додатковий обов`язок на капітана судна фіксації такого факту правопорушення та видачі суднових припасів для вилучення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.03.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідач скористався наданим процесуальним законодавством правом та подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що, що суд апеляційної інстанції дійшов правомірних висновків про те, що у даній справі відсутні будь-які права, що потребують відновлення судовим рішенням.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06.02.2023 закінчив підготовку справи юдо касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження з 07.02.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що 17.04.2017 морський буксир "YUPITER" (прапор Україна) при оформленні приходу у пункті пропуску через державний кордон України ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" пройшов митний контроль та митне оформлення із поданням капітаном буксира ОСОБА_1 до Митниці загальної декларації та декларації про припаси із зазначенням кількості дизельного палива в баках 104500 кг.
Зобов`язанням від 17.04.2017 № 8027157, на якому міститься відбиток штампу "Під митним контролем", наданим капітаном буксира, митні органи проінформовано, що зазначене дизельне паливо, яке знаходиться в паливних баках, необхідне для експлуатації судна та не буде винесено за його межі.