ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 826/23604/15
адміністративне провадження № К/9901/3482/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Дашутіна І.В., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страдіваріус Україна" (процесуальний правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Індітекс Україна") до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, рішень про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Губська Л. В., Федотов І. В., Оксененко О. М.),
У С Т А Н О В И В :
У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Страдіваріус Україна" (далі - ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА``, товариство, позивач), процесуальним правонаступником якого є ТОВ"Індітекс Україна", звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ, відповідач 1) та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП, відповідач 2), у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просило:
1) визнати неправомірними дії ДПІ щодо відмови у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2ʼ 280ʼ 000,00 грн, сплаченого ТОВ"СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА" у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030131506, згідно з яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% (34ʼ 683,30 грн), встановленим пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу (ПК) України, за затримку граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток (авансових внесків) у сумі 346ʼ 833,00 грн,
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030141506, згідно з яким товариство зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% (363ʼ 344,65 грн), встановленим пунктом 126.1 статті 126 ПК України, за затримку граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток (авансових внесків) у сумі 1ʼ 816ʼ 723,23 грн;
4) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ від 06.05.2015 №11665-25 про сплату податкового боргу у сумі 30ʼ 795,59 грн;
5) визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ від 28.05.2015 №1477/26-59-23-01-14 про опис майна у податкову заставу на суму боргу товариства;
6) визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ від 08.10.2015 №24375-25 про сплату податкового боргу у сумі 495ʼ 746,64 грн;
7) визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу на суму боргу товариства;
8) зобов`язати Офіс ВПП зарахувати авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2ʼ 280ʼ 000,00 грн, сплачений товариством у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством, починаючи з серпня 2014 року та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА``;
9) зобов`язати Офіс ВПП здійснити коригування даних у картці особового рахунку ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА`` шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податкових вимогах від 06.05.2015 №11665-25 та від 08.10.2015 №24375-25, надісланих ДПІ товариству.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що у серпні 2013 року здійснило виплату дивідендів учаснику товариства і при цьому сплатило до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі 2ʼ 280ʼ 000,00 грн. Оскільки утворилась переплата з цього податку, товариство просило контролюючий орган зарахувати сплачені суми авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з цього податку у майбутніх періодах, однак контролюючий орган відмовив. Такі неправомірні дії контролюючого органу призвели до безпідставного нарахування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, виникнення податкового боргу та опису майна товариства.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 23.02.2017 (суддя Качур І. А.) позов ТОВ``СТРАДІВАРІУС УКРАЇНА`` задовольнив частково: визнав неправомірними дії ДПІ щодо відмови у зарахуванні авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 2ʼ 280ʼ 000,00 грн, сплаченого товариством у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, що підлягали сплаті товариством; визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ від 29.05.2015 №0030131506, №0030141506; визнав протиправною та скасував податкову вимогу ДПІ від 08.10.2015 №24375-25; визнав протиправним та скасував рішення ДПІ від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу; в задоволенні інших позовних вимог відмовив.
У частині задоволення позовних вимог, спираючи на правову позицію Верховного Суду у постанові від 08.12.2015 у справі №810/6086/13-а, суд висновував, що платник податку, у якого при сплаті авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів утворилося сума, що перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, вправі зменшити сплату внесків з цього податку на суму перевищення у наступних звітних місяцях до повного її погашення. Платник податку має право також очікувати від контролюючого органу дії щодо зарахування суми перевищення у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток у визначених законом наступних звітних місячних періодах. Зважаючи, що сторони по суті не заперечували факт переплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, суд зробив висновок, що контролюючий орган як суб`єкт владних повноважень, безпосереднім обов`язком якого є контроль за правильністю нарахування та сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, неправомірно відмовився зарахувати переплату з авансових внесків з податку на прибуток у рахунок щомісячних авансових внесків з цього податку наступних звітних місяцях до повного її погашення, та як наслідок безпідставно нарахував штрафні санкції за несвоєчасну сплату вказаного платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 29.05.2015 №0030131506, №0030141506, виніс податкову вимогу про сплату боргу від 08.10.2015 №24375-25 та прийняв рішення про опис майна у податкову заставу від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14.
Відмова в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог обґрунтована судом посиланням на встановлені у справі обставини про відкликання контролюючим органом податкової вимоги від 06.05.2015 №11665-25, що виключає будь-які наслідки для позивача, пов`язані з таким рішенням, в тому числі приймати контролюючим органом рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки право такої застави виникає лише з дня виникнення податкового боргу. Стосовно позовних вимог про зобов`язання Офісу ВПП здійснити юридично значимі дії щодо позивача, як спосіб відновлення порушеного права, то суд першої інстанції виходив із того, що такі позовні вимоги є передчасними, виходячи із дискреційних повноважень відповідача як контролюючого органу. Згідно з висновком суду задоволення таких позовних вимог рівнозначно вирішенню судом питань, які входять до компетенції контролюючого органу, без можливості прийняття рішення з цих питань суб`єктом владних повноважень.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.05.2017 рішення суду першої інстанції скасував в частині відмови в позові щодо обов`язку Офісу ВПП зарахувати суму перевищення авансових внесків з податку на прибуток, що утворилася при виплаті дивідендів у сумі 2ʼ 280ʼ 000,00 грн, у зменшення авансових внесків з цього податку починаючи з серпня 2014 року та здійснити відповідне коригування даних у картці особового рахунку товариства шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу, визначеного у податкових вимогах від 06.05.2015 №11665-25 та від 08.10.2015 №24375-25 й ухвалив в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Офіс ВПП подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просив скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.09.2017 (провадження №К/800/21056/17) відкрив касаційне провадження у цій справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актівʼʼ, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ʼʼПерехідні положенняʼʼ КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення як безпідставну, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
На обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги позивач, спираючись на судову практику Вищого адміністративного суду України, зазначив, що положення пункту 153.3 статті 153 ПК України дозволяють зменшити щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму надмірно сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів у попередніх звітних періодах і такі дії не стосуються дискреційних повноважень контролюючого органу, як і коригування даних в інформаційній системі органів ДФС, оскільки це обов`язок, передбачений законом.
У додаткових поясненнях позивач просив суд урахувати висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.07.2021 у справі №826/25921/15.
На стадії підготовки справи до касаційного розгляду Верховним Судом здійснено заміну позивача в порядку процесуального правонаступництва, передбаченого статтею 52 КАС України, на ТОВ"Індітекс Україна".
Оцінюючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права до встановлених у цій справі обставин, з урахуванням доводів відповідача у касаційній скарзі, заперечень позивача на касаційну скаргу та його додаткових пояснень, суд виходить з такого.
Як встановили суди попередніх інстанцій, 18.05.2015 ДПІ провела камеральну перевірку товариства щодо своєчасності сплати авансового внеску з податку на прибуток за серпень 2014 року - лютий 2015 року, за результатами якої складено акт від 18.05.2015 №258/26-59-15-06-94 (далі - акт перевірки). Згідно з висновком акта перевірки товариство порушило терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з авансового внеску з податку на прибуток за серпень-грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року.
На підставі акта перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №0030131506 про застосування до товариства штрафу у розмірі 10% на суму 34ʼ 683,30 грн та №0030141506 - у розмірі 20% на суму 363ʼ 344,65 грн, які за результатами адміністративного оскарження залишені без змін (т.І, а.с. 24, 25).
Також 06.05.2015 ДПІ виставила товариству податкову вимогу №11665-25 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями, що обліковуються за товариством станом на 05.05.2015 у сумі 30ʼ 795,59 грн та 28.05.2015 прийняла рішення №1477/26-59-23-01-14 про опис майна у податкову заставу.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України ʼʼПро затвердження змін до бюджетної класифікаціїʼʼ від 20.07.2015 №651 централізовано на всій території України в органах Державної казначейської служби України рахунки з обліку надходжень до бюджетів авансових внесків з податку на прибуток підприємств з 06.10.2015 закрито, а сальдо розрахунків платників з авансових внесків з податку на прибуток 07.10.2015 перенесено до інтегрованих карток з податку на прибуток (ІКПП).
Отже, починаючи з 07.10.2015 ведення обліку податку на прибуток підприємств здійснювалося в ІКПП. У зв`язку з цим ДПІ була винесена нова податкова вимога від 08.10.2015 №24375-25 про сплату боргу в розмірі 495ʼ746,64 грн та прийнято рішення від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу, а податкова вимога від 06.05.2015 №11665-25 відкликана.
Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, податкову вимогу від 08.10.2015 №24375-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 12.10.2015 №2922/26-59-25-01-14, суди висновували, що передумовою для їх прийняття став факт неналежного адміністрування податків з боку контролюючого органу, а саме: контролюючий орган не зменшив щомісячні авансові внески з податку на прибуток на суму надмірно сплачених авансових внесків у попередніх звітних періодах та не відобразив по особовому рахунку позивача існуючу переплату з цього податку.
Так, у серпні 2013 року товариство здійснило виплату дивідендів своєму учаснику і при цьому сплатило до державного бюджету авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на загальну суму 2ʼ 280ʼ 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 28.08.2013 №2345. Вказана сума зобов`язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток була відображена позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (рядки 13.3 та 13.5.1 додатку ЗП до декларації) (т.І, а.с.17, 51, 52). У відповідь на заяви товариства від 17.09.2013 №17.09.13/01 та від 27.03.2015 №27.03.15/02 ДПІ листами від 08.10.2013 №4085/10/26-59-20-04-28 та відповідно від 18.05.2015 №19769/10/26-59-15-06-66 відмовила у зменшенні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, оскільки, на переконання контролюючого органу, зменшення відбувається виключно за підсумками наступного звітного періоду (починаючи з березня 2014 року по лютий 2015 рік) та на підставі сформованих платником даних (т.І, а.с. 18-22).