ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 905/1677/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Вронська Г.О., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.
та представників
Позивача: Міненко В.М.
Відповідача : не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022
(головуючий суддя - Геза Т.Д., судді - Терещенко О.І., Тихий П.В.)
та рішення Господарського суду Донецької області від 09.02.2022
(головуючий суддя - Ніколаєва Л.В., судді - Величко Н.В., Чернова О.В.)
у справі №905/1677/16
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
про стягнення 20 261 820,57 грн пені, 62 283 556,56 грн інфляційних втрат, 1 063 684,80 грн 3% річних, 7 272 186,07 грн 7% штрафу,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( правонаступник акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - АТ "Нафтогаз України", позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (правонаступник Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", далі - ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", відповідач) про стягнення 90.881.247,99 грн заборгованості, з якої: 20.261.820,57 грн - пені, 7.272.186,07 грн - штрафу, 1.063.684,80 грн - 3% річних, 62.283.556,56 грн - інфляційних втрат.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу №2724-ПР від 16.12.2014 щодо своєчасної оплати природного газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.02.2022, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3.816.735,31 грн пені, 1.454.437,21 грн штрафу, 1.000.596,14 грн - 3% річних, 62.283.556,56 грн інфляційних втрат та судові витрати. В решті позову відмовлено.
4. Судове рішення мотивовано тим, що відповідачем порушено строки оплати отриманого природного газу, а тому наявні підстави для нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та 3 % річних. При цьому, виконані позивачем розрахунки пені та 3 % річних є необґрунтованими, оскільки позивачем помилково включено до розрахунків дні фактичної сплати боргу відповідачем, а тому судом виконано правильний розрахунок таких нарахувань та встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 19.083.676,56 грн пені та 1.000.596,14 грн 3 % річних. Також, судом визнано обґрунтованим нарахування позивачем 62.283.556,56 грн інфляційних втрат та 7.272.186,07 грн штрафу. Водночас, суд скориставшись правом, передбаченим положеннями ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, на зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих позивачем до стягнення, зменшив розмір пені та штрафу на 80 %, та стягнув з відповідача на користь позивача 3.816.735,31 грн пені та 1.454.437,21 грн штрафу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення в частині відмови у стягненні пені у сумі 16.445.085,26 грн, 5.817.748,86 грн - штрафу, 63.088,66 грн - 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову повністю.
6. Скаржник, посилаючись на п. 1 частини другої ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків, викладені у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 910/3726/18, від 02.04.2018 у справі № 916/1510/17. При цьому, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовані положення ст. 233 Господарського кодексу України та ст.ст. 549-552, 599, 617, 625 Цивільного кодексу України.
Крім того, скаржник посилаючись на положення п. 4 частини другої ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на те, що судові рішення не відповідають вимогам ст.ст. 7, 86, 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки є необґрунтованими. Так, суди не зазначили на підставі яких доказів встановили наявність виняткових обставин для зменшення розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем до стягнення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Відповідач у відзиві (клопотанні) на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, та вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.12.2014 між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №2724-ПР (далі - договір), за умовами п.1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
9. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п. 2.1. договору).
10. Продавець передає покупцеві з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ обсягом до 121 974,732 тис.куб.м (п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №3 від 26.02.2015).
11. Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п. 3.3. договору).
12. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов`язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов`язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. 3.4. договору).
13. Ціна за 1000 куб.м. газу становить 5 900 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; -податки на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 325,60 грн, крім того ПДВ - 20% - 65,12 грн, всього з ПДВ - 390,72 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 6 343,60 грн, крім того ПДВ - 20% - 1 268,72 грн, всього з ПДВ - 7 612,32 грн (п. 5.2. договору).
14. Оплата за природний газ з урахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами у такому порядку:
- оплата в розмірі 30% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу;
- оплата в розмірі по 35% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).
15. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу (п. 7.2 договору).
16. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки природного газу з 01 січня 2015 року до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п. 11.1 договору).
17. 27.02.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 2, якою ціну на газ визначено у розмірі 7 367,52 грн з ПДВ за 1000 куб.м. природного газу, а 30.03.2015 додатковою угодою № 4 встановлено ціну природного газу за 1000 куб.м. - 11 284,32 грн.
18. На виконання умов вказаного договору позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1.134.006.389,08 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2015 у січні 2015 року на суму 318 474 203,51 грн, від 28.02.2015 у лютому 2015 року на суму 256.752.774,75 грн, від 31.03.2015 у березні 2015 року на суму 238.924.870,82 грн, від 30.04.2015 у квітні 2015 року на суму 120.341.592 грн, від 31.05.2015 у травні 2015 року на суму 102.531.228 грн, від 30.06.2015 у червні 2015 року на суму 96.981.720 грн.
19. Оплата природного газу здійснена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 2345, № 2604, № 5434, № 5814, № 5952, № 5968, № 8021, № 8984, № 11276, № 11280, № 11353, № 11482, № 11489, № 13130, № 14686, № 14687, № 14685, № 16115, № 16269, № 17299, № 17300, № 19343, № 20698, № 20852.
20. Відповідачем здійснено оплату природного газу з порушенням встановленого договором строку, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу штрафні санкції, інфляційні втрати та 3 % річних.
Позиція Верховного Суду
21. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
22. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
23. Судові рішення у справі оскаржуються позивачем в частині стягнення з відповідача пені, штрафу та 3 % річних, отже, з урахуванням положень ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині касаційним судом не переглядаються.
24. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
25. Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
26. Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
27. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки природного газу. За яким позивач зобов`язався передати у власність відповідача у 2015 році природний газ, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
29. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
30. Частиною 1 ст. 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
31. Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
32. Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
33. Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
34. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
35. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
36. Відповідно до приписів ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
37. Сторонами погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору, він у безспірному порядку повинен сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу (п.п. 6.1., 7.2 договору).
38. З урахуванням вищезазначених положень суд встановивши, що відповідачем порушено строки оплати отриманого природного газу за договором, вказав про наявність підстав для нарахування позивачем відповідачу до сплати штрафних санкцій та 3 % річних.
39. При цьому, судом перевірено виконані позивачем нарахування та встановлено, що розрахунок пені та 3 % річних позивачем виконано неправильно, з порушенням положень визначених п. 6.1 договору, оскільки включено у період розрахунку день фактичної сплати відповідачем боргу, а тому суд виконавши правильний розрахунок встановив, що з відповідача належить до стягнення 19.083.676,56 грн пені та 1.000.596,14 грн 3 % річних.
40. Водночас суд, з урахуванням положень ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, оцінивши докази надані відповідачем в обґрунтування наявності обставин для зменшення штрафних санкцій, встановив наявність виняткових обставин, які дають можливість застосувати положення зазначених норм та зменшив на 80 % пеню та штраф, та стягнув з відповідача на користь позивача 3.816.735,31 грн пені та 1.454.437,21 грн штрафу.
41. Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник посилається на п. 1 частини другої ст. 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 910/3726/18, від 02.04.2018 у справі № 916/1510/17, щодо наявності підстав для зменшення штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України. При цьому, скаржник зазначає, що судами неправильно застосовані положення ст. 233 Господарського кодексу України та ст.ст. 549-552, 599, 617, 625 Цивільного кодексу України.