ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 908/1675/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - не з`явились,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний"
про ухвалення додаткового рішення
у справі №908/1675/21
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (далі - ОСББ "Ладний")
про визнання недійсними рішень та скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 23.02.2023 №29.3-02/465 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи" у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_2 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №908/1675/21, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
1.ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (далі - ОСББ "Ладний") про:
- визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17 про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020;
- визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (далі - ТОВ "МДЛ Запоріжжя") з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020;
- скасування державної реєстрації ОСББ "Ладний" за адресою: 69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17.
2.Господарський суд Запорізької області рішенням від 08.11.2021 у справі №908/1675/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022, відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсними рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17 про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020, та рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії ТОВ "МДЛ Запорожжя" з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020. У частині скасування державної реєстрації ОСББ "Ладний" суд закрив провадження у справі за відсутності юридичного спору.
3. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 у справі №908/1675/21 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд.17 про створення ОСББ "Ладний", оформленого протоколом від 24.03.2020, та визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ "Ладний" про відмову від керуючої компанії ТОВ "МДЛ Запоріжжя" з 01.07.2021 та вибір форми управління - самозабезпечення, оформленого протоколом №1 від 02.05.2020, та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.
4.05.01.2023, тобто в межах визначеного Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження строку, ОСББ "Ладний" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема, посилаючись на статті 124, 126, 129, 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначило, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на правову допомогу у цій справі, які відповідач очікує понести в суді касаційної інстанції, складає 10 000 грн.
5.Верховний Суд постановою від 08.02.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.09.2022 та рішення Господарського суду Запорізької області від 08.11.2021 щодо відмови в задоволенні позову про визнання недійсними рішень у справі №908/1675/21 - без змін.
6.13.02.2023 від ОСББ "Ладний" надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останнє просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 8000 грн компенсації вартості витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з касаційним розглядом справи №908/1675/21.
7.Указана сума витрат, згідно з доданим до заяви актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №3 від 09.02.2023, складається з:
- 05.01.2023, підготовка та подання відзиву на касаційну скаргу, кількість витраченого часу - 2,5 год, ставка за годину - 1000 грн, вартість - 2500 грн;
- 25.01.2023, представництво інтересів у судовому засіданні, кількість витраченого часу - судодень, ставка за годину - 2000 грн, вартість - 2000 грн;
- 08.02.2023, представництво інтересів у судовому засіданні, кількість витраченого часу - судодень, ставка за годину - 2000 грн, вартість - 2000 грн;
- 09.02.2023, складання заяв з питань, пов`язаних з розглядом справи (заяви про ухвалення додаткового рішення, направлення позивачу та до суду), кількість витраченого часу - 1,5 год, ставка за годину - 1000 грн, вартість - 1500 грн.
8.Від ОСОБА_1 заперечень на заяву про розподіл витрат на правову допомогу та/або клопотання про зменшення розміру цих втрат не надійшло.
9.Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
10.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, про що зазначено у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
11.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (апеляційної та/або касаційної скарг), а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
12.Згідно з положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
13.Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
14.Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
15.Відповідно до положень цього Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону); а інші види правової допомоги - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
16.У статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
17.За змістом статті 30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
18.Згідно з частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
19.Статтею 126 ГПК України унормовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
20.За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
21.Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
22.Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті рішення про закриття провадження у справі мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги.