ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
справа № 640/15911/19
адміністративне провадження № К/9901/2375/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Файдюка В.В., суддів Земляної Г.В., Собківа Я.М.)
у справі № 640/15911/19
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 21 червня 2019 року №82;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено повністю.
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2020 скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись з таким судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та під час проходження військової служби отримав захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
6. Відповідно до свідоцтва про хворобу від 20 листопада 1997 року №296-т захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
7. 22 березня 1999 року під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
8. 03 серпня 2017 року ОСОБА_1 визнано інвалідом ІІ групи (довічно) внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою МСЕК серії АВ №0443911 від 03 серпня 2017 року.
9. Позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою щодо призначення одноразової грошової допомоги, однак за результатами її розгляду та доданих до неї документів на засіданні комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум 21 червня 2019 року прийнято рішення №82 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав того, що 22 березня 1999 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а 31 липня 2017 року під час повторного огляду органами МСЕК визнано особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок цієї ж причини.
10. Також у вказаному рішенні зазначено, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки на час встановлення інвалідності в 1999 року не існувало правової норми щодо виплати одноразової грошової допомоги. При цьому, зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.
11. Вважаючи, що відповідачем порушене його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності ІІ групи, позивач звернувся до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що стаття 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ) у редакції до 01 січня 2017 року не містила часових обмежень на виплату одноразової грошової допомоги у разі, якщо після призначення первинної групи інвалідності (меншого відсотку втрати працездатності) особі було встановлено вищу групу інвалідності (більшого відсотку втрати працездатності), зокрема після двох років з часу первинного встановлення інвалідності. Крім того, суд взяв до уваги і те, що ІІ група інвалідності встановлена позивачу вперше.
13. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що з дня первинного встановлення ІІ групи інвалідності - 22 березня 1999 року до дня встановлення ІІ групи інвалідності - 03 серпня 2017 року минуло понад два роки. Відтак, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.
14. Відповідно до п.4 статті 16-3 Закону № 2011-XII дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності. При цьому причина інвалідності (ступеня втрати працездатності) для обчислення строку самостійного правового значення не має.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
15. У своїй касаційній скарзі позивач звертає увагу, що предметом спору у цій справі є вимога призначити та виплатити позивачу грошову допомогу як інваліду ІІ групи вперше, а не у більшому розмірі у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності, як помилково зазначив суд апеляційної інстанції.
16. Звертає увагу, що застосування до спірних правовідносин постанови Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №240/10153/19 є помилковим, оскільки фактичні обставини зазначеної справи і цієї повністю відмінні, оскільки в цій справі мова про доплату до вже отриманої грошової допомоги не йде.
17. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
19. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно зі статтею 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".