Постанова
іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 308/3835/21
провадження № 51-5177км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
(в режимі відеоконференції)
осіб, щодо яких закрито
кримінальне провадження ОСОБА_8,
ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження в суді першої та апеляційної інстанціях, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020070000000208 від 05 травня 2020 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України(далі - КК) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 жовтня 2021 року кримінальне провадження №42020070000000208, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05 травня 2020 року, щодо ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, та щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 191 КК, закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КК у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2022 року ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 11 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки не було надано відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора та всупереч вимогам статті 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд належним чином не вмотивував свого рішення, не навів ґрунтовного аналізу доводів, викладених у скарзі.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції не навів аналізу застосування положень статті 219 КПК в контексті підстав закриття кримінального провадження за пунктом 10 частини 1 статті 284 КПК, які пов`язані з датами повідомлення особі про підозру та закінчення досудового розслідування.
Так прокурор зазначає, що поза увагою апеляційного суду залишилось :
- належне сповіщення сторони захисту про закінчення досудового розслідування, а саме наявність супровідних листів від 15 лютого 2021 року (вих: 208-1/106/7-2021) про направлення ОСОБА_8, захисникам ОСОБА_7, ОСОБА_10 повідомлення про закінчення досудового розслідування та лист від 15 лютого 2021 року (вих: 208-1/106/7-2021) про направлення ОСОБА_9, захиснику ОСОБА_11 повідомлення про закінчення досудового розслідування;
- повідомлення слідчого №4/72/106/7-2021 від 3 серпня 2021 року про скерування супровідних листів від 15 лютого 2021 року про направлення ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх захисникам про завершення досудового розслідування;
- рапорт слідчого про інформування сторін про відкриття матеріалів досудового розслідування;
- скріншот з ЄРДР з відміткою про день та час завершення досудового розслідування;
- копія підозри на якій наявний текст про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 15 лютого 2021 року ОСОБА_9 та її захисником;
- протоколи про надання доступу до матеріалів досудового розслідування виготовлені та підписані сторонами кримінального провадження без будь-яких зауважень та доповнень.
Обґрунтовуючи свої доводи, прокурор зазначає про те, що суд апеляційної інстанції без врахування наведених доказів про своєчасне повідомлення сторони захисту про закінчення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів, не врахував, що органами досудового розслідування не порушені строки досудового розслідування, а посилання суду першої інстанції на неналежні повідомлення, які направлялись слідчим стороні захисту, є неспроможними.
Також прокурор посилається на практику Верховного Суду та зазначає, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичне направлення). А відтак у цьому кримінальному провадженні обвинувальний акт було вчасно направлено до суду, а вимоги кримінального процесуального закону прокурором дотримано.
Крім того, прокурор у своїй касаційній скарзі вказує на те, що посилання суду на той факт, що стороні захисту стало відомо про закінчення досудового розслідування та можливість ознайомитись з матеріалами справи лише 24 лютого 2021 року, також судом не перевірено, а матеріали кримінального провадження не містять такої інформації.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, думку захисників та осіб, щодо яких закрито кримінальне провадження, які заперечували проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скаргапідлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу(частина 2 статті 113 КПК).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають темпоральними умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин.
Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець на протязі останніх декількох років вніс низку важливих змін до чинного КПКстосовно строків досудового розслідування, починаючи з впровадження механізму судового контролю за строками розслідування і закінчуючи введенням процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею чітких вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків.
Законом України N 2147-VIII від 03 жовтня 2017 рокучастину 1 статті 284 КПК було доповнено пунктом 10, згідно з яким кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
Внесені зміни кореспондують загальній засаді кримінального провадження, закріпленій у статті 28 КПК, відповідно до якої розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень, і співвідносяться з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так у справі "Іванов проти України" зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободв кримінальному провадженні застосовується у такий спосіб, щоб особа, яку звинувачено, не залишалася тривалий час у стані невизначеності щодо своєї долі. (пункт 71). Аналогічні позиції ЄСПЛ висловив у справах Карт проти Туреччини (пункт 68), Вемхофф проти Німеччини (пункт 18). При цьому ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" вказав, що період, який має прийматися до уваги повинен відраховуватися саме з порушення кримінальної справи проти особи (пункт 63).
В інтерпретації ж до чинного КПКцей період необхідно відраховувати з дня притягнення до кримінальної відповідальності як стадії кримінального провадження, яка, згідно з пунктом 14 частини 1 статті 3 КПК, починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 1 статті 219 КПКстрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (частина 5 статті 219 КПК).
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 219 КПК, з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частина 4 статті 219 КПКвстановлює, що строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 Глави 24 цього Кодексу.
Згідно з частиною 5 статті 294 КПКстрок досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до статті 283 КПКпрокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: (1) закрити кримінальне провадження; (2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; (3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Згідно з положеннями статті 293 КПКодночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу), його захиснику, законному представнику.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням).
Зі змісту постанови Об`єднаної палати Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року (справа № 216/4805/20, провадження 51-4684 кмо 21) убачається, що відповідно до положень частини 5 статті 219 КПК (в редакції Закону України № 2201-IX від 14 квітня 2022 року) не включається у строк досудового розслідування строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, який обраховується з наступного дня після направлення або безпосереднього вручення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування із зазначенням дати, часу та місця ознайомлення із матеріалами розслідування, до моменту закінчення ознайомлення вказаних осіб з матеріалами досудового розслідування.