Постанова
іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 381/3701/19
провадження № 51-6051км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 02 грудня 2021 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110330000104 від 15 липня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, особу без громадянства, уродженця Республіки Казахстан Східно-Казахстанської області м. Усть-Каменогорськ, без місця реєстрації, без постійного місця проживання, раніше судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини.
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 рокуОСОБА_6 визнано винним за частиною 2 статті 121 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 визначено обчислювати з 15 липня 2019 року.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 продовжено до набрання вироком законної сили. Зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та цивільного позову.
Згідно зі встановленими судом обставинами ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за таких обставин.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 о 23:30, перебуваючи на 4-й зупиночній платформі залізничного вокзалу "Фастів-1" на вул. Шевченко, 30 у м. Фастові Київської області, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень завдав потерпілому ОСОБА_8 удар ножем у живіт, заподіявши проникаюче колото-різане поранення живота, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, від якого останній помер.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 грудня 2021 року вирок Фастівського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2021 року щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений вказує на незаконність судових рішень, посилаючись на те, що він не вчиняв інкримінованого йому злочину, що залишено поза увагою судами першої та апеляційної інстанцій.
Свою скаргу засуджений аргументує тим, що суд, порушуючи його право на захист, належним чином не вмотивував свого рішення, а сторона обвинувачення не надала доказів причетності його до вказаного кримінального правопорушення.
Крім того, засуджений у мотивувальній частині своєї касаційної скарги зазначає про те, що суд не взяв до уваги показання всіх свідків та неправомірно зробив свої висновки на підставі доказів, які не вказують на його винуватість. Також зазначає, що судом не встановлено знаряддя злочину та час вчинення злочину.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Як убачається з касаційної скарги, засуджений оспорює свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 121 КК.
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в суді першої та апеляційної інстанції. Крім того не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.
У касаційній скарзі засуджений оспорює пред`явлене йому обвинувачення та зазначає, що суд не встановив часу вчинення злочину та не зважив на відсутність знаряддя злочину.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані стороною обвинувачення докази та, допитавши ОСОБА_6, представника потерпілого та свідків, встановив час, спосіб та місце вчинення злочину, при цьому з показань свідка ОСОБА_9, встановив, що потерпілий ще при житті, тримаючись за живіт, вказав на ОСОБА_6 і сказав, що саме він його підрізав. З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 15 липня 2019 року судом встановлено, що свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_6 як особу, на яку вказав потерпілий ОСОБА_8, такі дані містить протокол пред`явлення для впізнання від 15 липня 2019 року зі свідком ОСОБА_10, який серед інших впізнав ОСОБА_6 як особу, яка завдала потерпілому ножове поранення, оскільки сам ОСОБА_8 на нього вказав.