Постанова
Іменем України
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 367/6377/17
провадження № 61-975 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2022 року у складі судді Кравчук Ю. В. та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Ігнатченко Н. В., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Позовна заява мотивована тим, що 11 червня 2007 року приблизно о 23 год. 05 хв. у АДРЕСА_1, відповідач умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, викликаних попередньою конфліктною ситуацією між ним та сином відповідача, здійснив по ньому три постріли з пристрою для відстрілу гумовими кулями, одним з яких влучив йому в ліве око, в результаті чого заподіяв йому тяжке ушкодження, що викликало стійку втрату загальної працездатності більш як на одну третину, у вигляді поранення ділянки лівої орбіти з розчавленням очного яблука з ушкодженням його оболонок і подальшим видаленням ока, ушкодженням верхньої повіки лівого ока з дефектом його тканини, перелому внутрішньої стінки лівої орбіти, крововиливів в ліву верхньощелепну та решітчасту пазухи (комірки). Він вимушений пройти лікування в Київській обласній лікарні, в результаті якого поніс матеріальні витрати.
20 листопада 2014 року Бородянський районний суд Київської області ухвалив вирок у справі по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, яким визнав його винним та призначив покарання у виді позбавлення волі на строк сім років. Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2015 року зазначений вирок було скасовано, а справу повернуто на новий судовий розгляд. Міру запобіжного заходу відповідачу змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд зі звільненням останнього з-під варти в залі суду. В подальшому судові засідання у даній кримінальній справі постійно відкладалися у зв`язку з хворобою ОСОБА_2 або його адвокатів (представників), тим самим відповідач умисно затягував розгляд справи.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 18 вересня 2017 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, а кримінальну справу закрито у зв`язку із закінченням строків давності; цивільні позови залишено без розгляду. Водночас зазначеною постановою суду встановлено обставини, за яких ОСОБА_2 вчинив щодо нього злочин, передбачений частиною першою статті 121 КК України, та фактично встановлено вину відповідача в нанесенні йому тілесних ушкоджень.
Вказував, що внаслідок протиправних дій відповідача йому була завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях, які він пережив у зв`язку із повною втратою ока та хвилюваннями у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя. В добровільному порядку відшкодувати завдані матеріальні збитки та моральну шкоду відповідач відмовляється.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь майнову шкоду в розмірі 1 867, 35 грн та 500 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 867, 35 грн матеріальної шкоди та 500 000 грн моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що цивільно-правова відповідальність по відшкодуванню шкоди настає при наявності таких умов (підстав): протиправність, шкода, вина, причинний зв`язок і всі ці умови знайшли своє підтвердження у постанові Бородянського районного суду Київської області від 18 вересня 2017 року. Вказаною постановою ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, а кримінальну справу відносно нього закрито у зв`язку із закінченням строків давності, тобто з нереабілітуючих обставин, а тому відповідач повинен відшкодувати позивачу майнову та моральну шкоду відповідно до положень ЦК України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що розмір майнової шкоди в сумі 1 867, 35 грн підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: квитанціями на придбання ліків, оплату лікарських послуг, придбання бензину.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд, встановивши причинно-наслідковий зв`язок між неправомірними діями відповідача та настанням шкідливих наслідків для позивача, врахувавши глибину та тривалість душевних та фізичних страждань, яких зазнав позивач внаслідок ушкодження здоров`я через втрату ока, тяжкість вимушених змін у його життєвих відносинах, дійшов висновку, що розмір такого відшкодування в сумі 500 000 грн відповідає вимогам розумності та справедливості.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 5 018,67 грн скасовано й ухвалено, в цій частині, нове судове рішення, яким судові витрати у вигляді судового збору віднесено в рахунок держави.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що оскільки кримінальну справу відносно ОСОБА_2 закрито у зв`язку із закінченням строків давності, що є нереабілітуючими обставинами, ОСОБА_1 має право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я відповідно до положень ЦК України.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 помер.
Апеляційний суд урахував положення частини третьої статті 377 ЦПК України, за змістом якої якщо суд першої інстанції ухвалив законне й обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для його скасування в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі.
Встановивши, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди відповідає вимогам законності та обґрунтованості, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтями 255, 377 ЦПК України, для його скасування із закриттям провадження у справі в зв`язку зі смертю позивача.
Водночас, стягнувши з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви, суд першої інстанції не врахував, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", як інвалід ІІ групи, тому апеляційний суд відніс вказані витрати на рахунок держави.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 лютого 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказував, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 753/15095/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 367/6377/17 із Ірпінського міського суду Київської області.
У лютому 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що постановою Бородянського районного суду Київської області 18 вересня 2017 року, якою його звільнено від кримінальної відповідальності із закриттям кримінальної справи, не встановлено обставин його винуватості у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України. крім того, з урахуванням норм національного та міжнародного законодавства, практики ЕСПЛ, встановлення винуватості особи у вчиненні кримінальних правопорушень при розгляді клопотання сторони захисту про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності (стаття 49 КК України) може призвести до порушення принципу презумпції невинуватості.
Вказує, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій не досліджували матеріали кримінальної справи № 360/2908/13-к по його обвинуваченню у вчинені злочину, передбаченого частиною першої статті 121 КК України, тому висновок про наявність його вини спричиненні позивачу майнової та моральної шкоди є необґрунтованим.
Судами не враховано, що вироками Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 червня 2011 року та від 31 липня 2012 року його було визнано невинним у вчинені злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину (недоведеністю його участі у вчинені даного правопорушення).
Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що у випадку якщо спадкодавець звернувся до суду з вимогою про компенсацію моральної шкоди й помер на стадії розгляду справи, процесуальне правонаступництво не допускається, а тому апеляційний суд мав закрити апеляційне провадження за цією вимогою.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, який Верховним Судом не приймається, оскільки поданий особою, яка не є учасником справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Вироком Бородянського районного суду Київської області від 20 листопада 2014 року у справі № 360/2908/13-к ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 121 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 на відшкодування витрат на лікування 1 368, 04 грн, на відшкодування втраченого заробітку 4 989, 60 грн і 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позов ОСОБА_1 залишено без задоволення. Позов прокурора м. Ірпеня Київської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Київської обласної державної адміністрації на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в КЗОЗ "Київська обласна клінічна лікарня" 2 369, 38 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 3 307, 87 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із залученням експертів (а. с. 9-20, т. 1).
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 квітня 2015 року вирок Бородянського районного суду Київської області від 20 листопада 2014 року щодо ОСОБА_2 скасовано, справу повернуто на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів (а. с. 21-27, т. 1).
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 18 вересня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 22 листопада 2017 року та ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 КК України, а кримінальну справу відносно нього закрито у зв`язку з закінченням строків давності. Заявлені прокурором м. Ірпеня Київської області в інтересах фінансового управління Київської обласної державної адміністрації та потерпілим ОСОБА_1 цивільні позови залишено без розгляду (а. с. 6-8, т. 1; а. с. 43-45, 51, т. 2).
У вказаній постанові суд зазначив, що закон не пов`язує можливість застосування правил частини першої статті 49 КК України із визнанням особою вини, обов`язковою передумовою для закриття провадження у справі є наявність згоди особи на звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав. ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав, разом з тим його захисник - адвокат Давиденко О. В. звернувся до суду із клопотанням про закриття кримінальної справи в зв`язку із закінченням строків давності, а підсудний ОСОБА_2 заявлене клопотання підтримав. При цьому судом не встановлено обставин для звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з реабілітуючих обставин.
Зі змісту постанови Бородянського районного суду Київської області від 18 вересня 2017 року убачається, що 11 червня 2007 року приблизно о 23 год. 05 хв. у АДРЕСА_1, ОСОБА_2 умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, викликаних попередньою конфліктною ситуацією між ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2, стоячи на вулиці, через відчинене вікно дверей автомобіля "Газель", реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому на сидінні водія сидів ОСОБА_1, з відстані приблизно 30-40 см здійснив по ОСОБА_1 три постріли з пристрою для відстрілу гумовими кулями, одним з яких влучив ОСОБА_1 в ліве око, в результаті чого заподіяв йому тяжке ушкодження, що викликало стійку втрату загальної працездатності більш як на одну третину, у вигляді поранення ділянки лівої орбіти з розчавленням очного яблука з ушкодженням його оболонок і подальшим видаленням ока, ушкодженням верхньої повіки лівого ока з дефектом його тканини, переломом внутрішньої стінки лівої орбіти, крововиливом в ліву верхньощелепну та решітчасту пазухи (комірки). Дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною першою статті 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило розлад здоров`я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер у віці 46 років внаслідок вогнепальних крізних та сліпих поранень тіла, про що 29 квітня 2022 року складено відповідний актовий запис № 502, що підтверджується копією свідоцтва по смерть серії НОМЕР_2, виданого Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 29 квітня 2022 року та довідкою про причину смерті № 325 від 09 квітня 2022 року (а. с. 116 зворот, а. с. 117, т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права