Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 362/4297/20
провадження № 61-1047св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг",
відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про звільнення майна з-під арешту
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" на постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Мазурик О. Ф., Желепи О. В., Кравець В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Центр факторингових послуг" (далі - ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг") звернулося до суду з позовом, у якому просило зняти арешт із земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, на яку згідно з ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц визнано право власності за ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 0518/04 в сумі 1 916 167,52 дол. США.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" посилалося на те, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року та додатковим рішенням цього ж суду від 14 листопада 2013 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (далі - ПАТ "КБ "Актив-Банк") до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Після цього ПАТ "КБ "Актив-Банк" отримало виконавчий лист та подало до органів державної виконавчої служби заяву про відкриття виконавчого провадження.
Постановою державного виконавця від 21 березня 2014 року накладено арешт на майно боржника, зокрема на земельні ділянки, на які звернено стягнення як на предмет іпотеки.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року у справі № 362/656/13-ц змінено спосіб та порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року.
21 квітня 2017 року ПАТ "КБ "Актив-Банк" відступило право вимоги за кредитним договором та договорами іпотеки, на підставі яких було звернено стягнення на предмет іпотеки, на користь ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг".
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц замінено первісного стягувача - ПАТ "КБ "Актив-Банк" на ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг".
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР ДДВС МЮУ) від 13 листопада 2017 року в межах виконавчого провадження 41695762 замінено первісного стягувача - ПАТ "КБ "Актив-Банк" на ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг".
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року закінчено виконавче провадження.
Однак під час прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження не був знятий арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21 березня 2014 року, що є перешкодою в користуванні нерухомим майном. У зв`язку з цим просило позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Васильківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 05 липня 2022 року позов задовольнив. Зняв арешт із земельної ділянки площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки нотаріус як реєстратор не має визначених законодавством підстав для зняття за заявою позивача заборони на відчуження об`єктів нерухомого майна, а позивач позбавлений можливості реалізувати свої права власника нерухомого майна в інший, крім судового захисту, спосіб.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 20 грудня 2022 року апеляційну скаргу ВПВР ДДВС МЮУ задовольнив. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 липня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що у цій справі позивач пред`явив позов до ВПВР ДДВС МЮУ, яке не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт. Тобто відповідач не має правового зв`язку із спірним майном й накладеним на нього арештом. Таким чином висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог є помилковим.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У січні 2023 року ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 537/1085/18, від 05 квітня 2022 року у справі № 343/2260/20; апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про час та дату судового розгляду (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності позивача, щодо якого не було доказів належного повідомлення про час і місце розгляду справи причини неявки позивача в судове засідання не з`ясував, розгляд справи не відклав. Також скарга містить доводи про те, що апеляційний суд не дослідив фактичних обставин справи та доказів на які посилався позивач. Оскільки ВПВР ДДВС МЮУ є особою, яка порушила Закон України "Про виконавче провадження", бездіяльність якої призвела до порушення прав позивача, то позов пред`явлено до належного відповідача.
Міністерство юстиції України подало відзив на касаційну скаргу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
09 лютого 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Думанська А. Л. постановою від 21 березня 2014 року, на підставі виконавчого листа № 362/656/13-ц, виданого 14 січня 2014 року, наклала арешт на земельну ділянку площею 0,50 га, кадастровий номер 3221484001:02:020:0060, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14 березня 2017 року у справі № 362/656/13-ц змінено спосіб та порядок виконання рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 липня 2013 року і визначено порядок виконання рішення шляхом набуття права власності ПАТ "КБ "Актив-Банк" на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором від 18 травня 2007 року № 0518/04 в загальному розмірі 1 916 167,52 дол. США, у тому числі звернено стягнення на земельну ділянку площею 0,50 га, що знаходиться за адресою: с. Крушинка Васильківського району Київської області, кадастровий номер 3221484001:02:020:0061, цільове призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
21 квітня 2017 року ПАТ "КБ "Актив-Банк" відступило на користь ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг" право вимоги за кредитним договором № 0518/04 та договором іпотеки.
У зв`язку з цим ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15 травня 2017 року у справі № 362/656/13-ц замінено первісного стягувача (позивача) - ПАТ "КБ "Актив-Банк" на ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг".
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року в межах виконавчого провадження 41695762 замінено первісного стягувача - ПАТ "КБ "Актив-Банк" на ТОВ "ФК "Центр факторингових послуг".
Постановою державного виконавця ВПВР ДДВС МЮУ від 13 листопада 2017 року виконавче провадження закінчено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.