Постанова
Іменем України
01 березня 2023 року
м. Київ
справа № 752/3839/22
провадження № 61-11057 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача -адвокат Корнієнко Сергій Валерійович,
відповідач - Голосіївський відділ державної виконавчої служби
у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка Сергія Валерійовича, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва
від 28 червня 2022 року у складі судді Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Кирилюк Г. М., Левенця Б. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діяв адвокат
Корнієнко С. В., звернувся до суду з позовом до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Голосіївський ВДВС), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України
у місті Києві (далі - ГУ ДКС України у м. Києві), про визнання неправомірною бездіяльність органу державної виконавчої служби, відшкодування майнової та моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що судовим наказом Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 23 грудня 2009 року у справі № 2-н-5807/2009 з нього на користь публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") стягнуто заборгованість за кредитними зобов`язаннями
у розмірі 50 587,85 грн.
У квітні 2021 року під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження № 28929499 з примусового виконання судового наказу
№ 2-н-5807/2009, виданого 26 квітня 2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, йому стало відомо про те,
що старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС Голосіївського РУЮ) Качурою Л. В. 24 січня 2012 року винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: оголошено в розшук належний йому автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 .
У листі від 15 травня 2012 року № 45/332 полк дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - ДПС ДАІ ГУ МВС України
в м. Києві) проінформував ВДВС Голосіївського РУЮ про те, що 13 травня 2012 року працівники цього полку затримали та доставили на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів по вулиці Пухівській, 3
у місті Києві, належний позивачеві автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 .
14 червня 2012 року на підставі акта опису й арешту майна № 566/5 належний йому автомобіль був переданий державним виконавцем
Качурою Л. В. на відповідальне зберігання ОСОБА_2 - директору філії 10 приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - ПП "Нива-В.Ш.").
З матеріалів об`єднаного кримінального провадження, внесеного 23 травня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР)
за № 12014100010004102 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та третьою статті 289, частинами другою та третьою статті 185, частиною другою статті 186
КК України (крадіжка, грабіж, незаконне заволодіння транспортним засобом), вбачається, що 22 травня 2014 року, у тому числі, належний йому автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 був викрадений групою невідомих осіб зі штрафмайданчику товариства
з обмеженою відповідальністю "Оллин-Плюс" (далі - ТОВ "Оллин-Плюс")
по вулиці Новій, 1 у місті Києві.
Позивач уважав, що внаслідок несвоєчасного вжиття державним виконавцем та посадовими особами ВДВС Голосіївського РУЮ заходів
з примусового виконання вказаного судового рішення було втрачено належний йому транспортний засіб, чим йому завдано майнову та моральну шкоду.
Розмір завданої майнової шкоди визначено виходячи з консультаційної довідки експерта автотоварознавця, складеної 07 травня 2021 року судовим експертом Булейком О. А., відповідно до якої середня ціна продажу ідентичного автомобіля марки "Toyota Camry", 2007 року випуску,
на 13 травня 2012 року становить 20 210 доларів США, що за курсом Національного банку України на 13 травня 2012 року (7,99 грн) складає 161 477,90 грн. Крім того, на думку позивача, за період із 23 травня
2014 року по 17 лютого 2022 року на підставі частини другої статті 625
ЦК України з відповідача слід стягнути індекс інфляції у розмірі
279 359,11 грн і 3% річних у сумі 37 506,90 грн.
Крім того, протиправною бездіяльністю відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у моральних і фізичних стражданнях,
щопризвело до втрати нормальних життєвих зв`язків та вимагало додаткових зусиль для організації його життя, розмір якої ним оцінений
у 100 000,00 грн.
У матеріалах виконавчого провадження, серед іншого, міститься подання (повідомлення) від 27 жовтня 2016 року № 219/5 про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за неналежне зберігання майна, яке йому було передане на відповідальне зберігання
на підставі акта опису та арешту від 14 червня 2012 року, направлене майже через два роки та п`ять місяців після викрадення його автомобіля
до Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Голосіївське УП ГУНП у м. Києві).
Разом із тим, у матеріалах об`єднаного кримінального провадження
№ 12014100010004102 відсутні будь-які відомості (документи, протоколи допитів свідків) щодо належності автомобіля саме йому, а також про його арешт.
Позивач указував, що постановою Дніпровського апеляційного суду
від 08 грудня 2021 року у справі № 2-н-5807/2009 апеляційну скаргу його адвоката задоволено частково, ухвалу Жовтневого районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення його скарги
на дії державного виконавця Голосіївського ВДВС. Визнано дії державного виконавця Голосіївського ВДВС Качури Л. В. щодо відкриття виконавчого провадження № 28929499 від 30 вересня 2011 року неправомірними. Зобов`язано Голосіївський ВДВС скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження № 28929499 від 30 вересня 2011 року; постанову про арешт майна боржника від 30 вересня 2011 року у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про арешт майна боржника
від 24 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 28929499
та постанову про арешт майна боржника від 13 травня 2020 року
у виконавчому провадженні № 28929499; постанову про розшук майна боржника від 24 січня 2012 року у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про розшук майна боржника від 27 жовтня 2016 року
у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про розшук майна боржника від 24 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 28929499 та постанову про арешт коштів боржника від 13 травня 2020 року
у виконавчому провадженні № 28929499.
16 лютого 2022 року головний державний виконавець Голосіївського ВДВС Проц В. С. на підставі вказаного судового рішення апеляційного суду скасував зазначені постанови державного виконавця, та виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу
(ПАТ "Універсал Банк") без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання
або не за підвідомчістю), оскільки боржник (він) не проживає у місті Києві.
Крім цього, позивач просить поновити строк на звернення до суду з цим позовом, мотивуючи це тим, що про порушення своїх прав та інтересів йому стало відомо лише у квітні-грудні 2021 року під час ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження № 28929499
та об`єднаного кримінального провадження № 12014100010004102, а також при вчинені адвокатом процесуальних дій спрямованих на їх захист.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 в особі адвоката Корнієнка С. В., просив суд: визнати неправомірною бездіяльність Голосіївського ВДВС у м. Києві, яка призвела до втрати належного позивачу майна; стягнути
із Голосіївського ВДВС на користь ОСОБА_1 478 343,01 грн
на відшкодування майнової шкоди, 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 28 червня
2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Голосіївського ВДВС, суд першої інстанції виходив із того, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, фактично оскаржує бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби в ході проведення виконавчих дій, а тому обрав невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки законом передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця або приватного виконавця у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Позивачем не доведено належними доказами, що дії (бездіяльність) державного виконавця у частині проведення опису та арешту автомобіля марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1, а також його передання на відповідальне зберігання директору ПП "Нива-В.Ш." ОСОБА_2 були визнані неправомірними, як і не доведено, що дії посадових осіб Голосіївського ВДВС у цій частині перебувають в причинно-наслідковому зв`язку із викраденням (втратою) автомобіля. Судом таких обставин
не встановлено.
Районний суд дійшов висновку, що позивачем не надано належні
та достатні докази на підтвердження наявності неправомірної бездіяльності державного виконавця під час виконання судового наказу № 2-н-5807/2009 у період із 14 червня 2012 року по 22 травня 2014 року, яка встановлена
у визначеному законом порядку, та причинного зв`язку між бездіяльністю (діями) державного виконавця та заподіяною йому шкодою.
Суд першої інстанції вважав недоведеним факт завдання позивачу майнової та моральної шкоди, навпаки, намаганням перекласти відповідальність
за завдану шкоду у вигляді викрадення належного йому автомобіля
та моральних страждань, яких він зазнав, із осіб, які вчинили вказане кримінальне правопорушення, - на державу. Із цих підстав відмовив
у задоволенні позову в цій частині.
Суд першої інстанції врахував відповідну судову практику Верховного Суду, а також послався на надані судам роз`яснення у постановах Пленуму Верховного Суду України: від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" та від 31 березня 1995 року № 4 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди".
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка С. В., залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду
міста Києва від 28 червня 2022 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосувавши норми матеріального права, які підлягають застосуванню, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, так як відсутній прямий причинний зв`язок між діями державного виконавця, вчиненими при примусовому виконанні судового наказу, й фактом викрадення належного йому майна - автомобіля марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1, яке державним виконавцем було передано на відповідальне зберігання директору філії 10 ПП "Нива-В.Ш." Волинському Е. Б.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що ним,
як боржником у виконавчому провадженні, оскаржувалися дії державного виконавця щодо проведення опису та арешту належного йому майна,
та передання його на відповідальне зберігання директору філії 10 ПП "Нива-В.Ш." ОСОБА_2, а також щодо невиконання обов`язку державного виконавця з реалізації належного позивачу автомобіля.
Апеляційний суд указав, що розмір майнової шкоди є сумою, яка дорівнює вартості викраденого автомобіля, і не підлягає відшкодуванню на підставі статей 1173, 1174 ЦК України. Із цих підстав відсутні підстави й для стягнення інфляційних втрат, оскільки за своєю правовою природою інфляційні втрати є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, тоді як у даній справі, правовідносини, що виникли між сторонами, пов`язані з примусовим виконанням судового наказу, у яких орган державної виконавчої служби виступає суб`єктом, який здійснює примусове виконання рішень за виконавчими документами, а не боржником у грошовому зобов`язанні.
Позивачем також не доведено належними та допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди, а також причинний зв`язок між діями державного виконавця, про які вказано у позові, та настанням шкоди. Доведення наявності всіх складових елементів цивільного правопорушення є необхідним та обов`язковим для відшкодування моральної шкоди.
Крім того, апеляційний суд указав, що районним судом надано належну правову оцінку обставинам, встановленим постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 2-н-5807/2009
у частині визнання неправомірними дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Сам по собі факт визнання незаконними дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження не свідчить про завдання позивачу шкоди й, відповідно, наявності підстав
для її відшкодування.
Суд апеляційної інстанції врахував відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2022 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Корнієнко С. В., посилаючись
на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення
про задоволення позову ОСОБА_1 .
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник зазначає те, що судами застосовано норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка С. В., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновленозаявнику строк
на касаційне оскарження рішення Голосіївського районного суду
міста Києва від 28 червня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 29 вересня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу № 752/3839/22. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 лютого 2023 року призначено справу
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка С. В., мотивована тим, що судові рішення суддів попередніх інстанцій
не відповідають критеріям обґрунтованості судового рішення, порушують право позивача на справедливий суд та мирне володіння майном.
Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою роз`яснення, надані судам у пункті 28 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", про те, що належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Вказує, що в матеріалах справи наявні достатні докази, якими встановлена бездіяльність Голосіївського ВДВС. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 2-н-5807/2009 встановлено неправомірність дій державного виконавця Голосіївського ВДВС при відкритті виконавчого провадження (частина четверта статті 82 ЦПК України). Заявник уважає, що у даному випадку необхідно застосувати доктрину "плодів отруйного дерева" (fruit of the poisonous tree), тобто якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими самими. Таким чином, дії Голосіївського ВДВС щодо опису
та арешту 14 червня 2012 року належного позивачу автомобіля та його передання на зберігання третій особі є неправомірними.
Посилається на неврахування судами попередніх інстанцій відповідної судової практики Верховного Суду.
Відповідач не надав доказів правомірності передання належного позивачу автомобіля директору філії 10 ПП "Нива-В.Ш." ОСОБА_2 та його верифікації, як посадової особи структурного підрозділу підприємства, його повноважень на прийняття на зберігання арештованого автомобіля (діяльність філії припинена 10 листопада 2014 року, а підприємства -
04 січня 2016 року); юридичного статусу філії підприємства, його статутних документів, наявності договірних правовідносин між філією
та Голосіївським ВДВС, у тому числі, з урахуванням обставин викрадення автомобіля з території штрафмайданчику іншого підприємства.
Також уважає помилковими висновки судів про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Голосіївського ВДВС, оскільки на час звернення до суду з указаним позовом у лютому 2022 року виконавче провадження № 28929499 вже не існувало, так як 16 лютого 2022 року головним державним виконавцем Голосіївського ВДВС Проц В. С. на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у справі № 2-н-5807/2009 скасовано, у тому числі, постанову про відкриття виконавчого провадження № 28929499 від 30 вересня 2011 року та винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Разом із цим, розділ VII ЦПК України стосується питань оскарження бездіяльності органу державної виконавчої служби саме на стадії виконання судового рішення.
Саме бездіяльність Голосіївського ВДВС попри визначений
Законом України "Про виконавче провадження" порядок і строки вчинення дій з реалізації арештованого майна протягом не більш шести місяців,
не запобігли втраті майна 22 травня 2014 року, яке фактично знаходилося
в оперативному управлінні органу державної виконавчої влади, що потягло спричинення позивачу майнової та моральної шкоди. Вказаним обставинам суди не надали належної правової оцінки.
У поданих у лютому 2023 року поясненнях ОСОБА_1 підтримав доводи касаційної скарги.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2022 року ГУ ДКС України у м. Києві подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката
Корнієнка С. В., у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 13).
Судовим наказом Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 грудня 2009 року у справі № 2-н-5807/2009 з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Універсал Банк" стягнуто заборгованість за кредитними зобов`язаннями у розмірі 50 587,85 грн.
У провадженні Голосіївського ВДВС перебувало виконавче провадження
№ 28929499 з примусового виконання судового наказу № 2-н-5807/2009, виданого 26 квітня 2011 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, відкрите 30 вересня 2011 року.
24 січня 2012 року старшим державним виконавцем ВДВС Голосіївського РУЮ Качурою Л. В. винесено постанову про розшук майна боржника, а саме: оголошено в розшук належний ОСОБА_1 автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1, з поставленням його
на штраф майданчик (а. с. 14).
У листі від 15 травня 2012 року № 45/332 полк ДПС ДАІ ГУ МВС України
в м. Києві проінформував ВДВС Голосіївського РУЮ про те, що 13 травня 2012 року працівники цього полку затримали та доставили на майданчик тимчасового зберігання транспортних засобів по вулиці Пухівській, 3
у місті Києві, належний ОСОБА_1 автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 15).
14 червня 2012 року державним виконавцем Качурою Л. В. було складено акт опису й арешту майна № 566/5, на підставі якого у присутності двох понятих державним виконавцем Качурою Л. В. був переданий транспортний засіб, а саме: належний ОСОБА_1 автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1, чорного кольору на відповідальне зберігання представнику ПП "Нива-В.Ш." - Волинському Е. Б. (а. с. 16-17).
Відповідно до листа Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 27 квітня
2021 року в провадженні відділу перебуває кримінальне провадження
№ 12014100010004102, внесене до ЄРДР 23 травня 2014 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частинами першою та третьою статті 289, частинами другою та третьою статті 185, частиною другою статті 186 КК України (крадіжка, грабіж, незаконне заволодіння транспортним засобом). Під час досудового розслідування було встановлено, що 22 травня 2014 року приблизно об 11 годині 00 хвилин група невідомих осіб незаконно проникла на територію штрафмайданчику ТОВ "Оллин-Плюс" за адресою: вулиця Нова, 1, місто Київ, та вчинили протиправні дії щодо майна, яке перебувало на зберіганні (а. с. 20).
У заяві директора філії 10 ПП "Нива-В.Ш." ОСОБА_2 від 06 червня 2014 року за вих. № 930 начальнику Голосіївського РУГУ МВС м. Києва вказано, що в результаті попередньої інвентаризації, проведеної після збройного нападу на майданчик зберігання транспортних засобів було встановлено, що деякі автомобілі були викрадені нападниками, у тому числі, належний ОСОБА_1 автомобіль марки "Toyota Camry", номерний знак НОМЕР_1 (а. с. 21).
27 жовтня 2016 року старший державний виконавець Голосіївського РВ ДВС Маріуца Т. В. звернулась до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві із поданням (повідомленням) № 219/5 про притягнення ОСОБА_2
до кримінальної відповідальності за неналежне зберігання майна, яке було йому передане на відповідальне зберігання на підставі акта опису та арешту майна від 14 червня 2012 року (а. с. 18-19).
Відповідно до консультаційної довідки експерта автотоварознавця, складеної 07 травня 2021 року судовим експертом Булейком О. А., середня ціна продажу ідентичного автомобіля марки "Toyota Camry", 2007 року випуску, об`єм двигуна 2400 куб. см, вид пального - бензин, на 13 травня 2012 року становить 20 210 доларів США, що за курсом НБУ на 13 травня 2012 року (7,99 грн) складає 161 477,90 грн (а. с. 22).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року
у справі № 2-н-5807/2009 апеляційну скаргу Корнієнка С. В., який діє
в інтересах та від імені ОСОБА_1, задоволено частково, ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
від 13 вересня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення
про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Голосіївського ВДВС. Визнано дії державного виконавця Голосіївського ВДВС Качури Л. В. щодо відкриття виконавчого провадження № 28929499 від 30 вересня 2011 року неправомірними. Зобов`язано Голосіївський ВДВС скасувати: постанову про відкриття виконавчого провадження № 28929499 від 30 вересня 2011 року; постанову про арешт майна боржника
від 30 вересня 2011 року у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про арешт майна боржника від 24 жовтня 2017 року
у виконавчому провадженні № 28929499 та постанову про арешт майна боржника від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 28929499; постанову про розшук майна боржника від 24 січня 2012 року у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про розшук майна боржника
від 27 жовтня 2016 року у виконавчому провадженні № 28929499, постанову про розшук майна боржника від 24 жовтня 2017 року у виконавчому провадженні № 28929499 та постанову про арешт коштів боржника
від 13 травня 2020 року у виконавчому провадженні № 28929499. Вирішено питання про розподіл судових витрат (а. с. 33-37).
16 лютого 2022 року головний державний виконавець Голосіївського ВДВС Проц В. С. на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду
від 08 грудня 2021 року скасував зазначені у судовому рішенні постанови державного виконавця, та виніс повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю), оскільки боржник не проживає у місті Києві (а. с. 38-40).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Корнієнка С. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої
або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права
і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання