Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 756/9627/17
провадження № 61-18050св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - Оболонський районний в м. Києві центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, Первинна профспілкова організація "Трудова солідарність",
розглянув у попередньому судовому засіданніу порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року у складі суддіЯценко Н. О. та постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Оніщук М. І., Шебуєва В. А., Крижанівська Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Оболонського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, яке надалі змінило найменування на Оболонський районний в м. Києві центр соціальних служб (далі - Центр соціальних служб), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, Первинна профспілкова організація "Трудова солідарність" (далі - ППО "Трудова солідарність"), про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування позову посилалася на те, що з 01 лютого 2013 року вона працює у відповідача на посаді фахівця соціальної роботи II категорії.
За весь період трудових відносин не вчиняла жодних дисциплінарних проступків, трудової дисципліни не порушувалась.
10 квітня 2017 року за наказом від 10 квітня 2017 року № 49-К-тр "Про оголошення догани" їй винесено догану з позбавленням преміальних виплат за квітень, травень, червень 2017 року.
Зазначена догана є незаконною, зміст дисциплінарного проступку сформульовано з надуманих мотивів, внаслідок фальсифікації та зловживання відповідачем службовим становищем, догана винесена з особистих мотивів, є фактичною розправою з метою приховання порушення відповідачем законодавства з оплаті праці, відмови забезпечити належну організацію праці, є формою вчинення морального та психологічного тиску з примусом до звільнення. Відповідач грубо порушує право позивачки на працю, здійснює психологічний тиск шляхом погроз, переслідування, фальсифікування документів, створення штучних доказів для звільнення.
Вона неодноразово подавала заяви з проханням припинити вказані дії, проте відповідач продовжує вчиняти щодо неї неправомірні заходи тиску.
Позивачка просила визнати незаконним та скасувати наказ Центру соціальних служб від 10 квітня 2017 року № 49-К/тр "Про оголошення догани" ОСОБА_1, фахівцю з соціальної роботи ІІ категорії з позбавленням преміальних виплат за квітень, травень, червень 2017 року; стягнути з відповідача на свою користь: заробітну плату, невиплачену внаслідок зниження доплат за виконання виробничих завдань і функцій (складність і напруженість у роботі) за період січень, лютий, березень 2017 року, у розмірі 509,58 грн; матеріальну шкоду, - неотриманий дохід у виді преміальних виплат за квітень, травень, червень 2017 року, що становить 5 415,84 грн; 32 000,00 грн (еквівалент 10 розмірів мінімальних заробітних плат) на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивачка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, двічі поспіль не з`явилася в судові засідання.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги посилається на таке.
Судову повістку про виклик до суду на 25 листопада 2020 року вона не отримувала. Твердження суду про те, що "повідомлення позивача належним чином та у встановленому законом порядку" - не відповідає дійсності, оскільки на аркуші 150 тому 2 справи є зворотне рекомендоване повідомлення, яке надсилалось представнику ОСОБА_1 - адвокату Асатрян О. В., а поштове повідомлення на адресу та ім`я позивачки, як фізичної особи міститься в нерозпакованому поштовому конверті (т. 2, а. с. 147), що повернувся до суду першої інстанції з відміткою "про закінчення терміну зберігання". Отже, поштове повідомлення про виклик надіслано судом першої інстанції окремо саме для позивачки на адресу та ім`я ОСОБА_1 та не було отримано у зв`язку із закінченням терміну зберігання.
Твердження суду першої інстанції про належне повідомлення ОСОБА_1 про дату та час судового засідання на 25 листопада 2020 року о 16:00 год. шляхом надіслання SMS-повідомлення (т. 2, а. с. 146) суперечить діючим нормам законодавства.
Вона та її адвокат Асатрян О. В. не писали письмових заяв про надсилання їм судових повідомлень шляхом (способом) використання засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення, а матеріали справи не містять вказаної письмової заяви.
Посилання суду на отримання представником позивачки - адвокатом Асатрян О. В. судової повістки про виклик, не заслуговує на увагу, оскільки застосовуючи у судочинстві положення норм пункту 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) про залишення позовної заяви без розгляду в зв`язку з повторною неявкою неналежним чином повідомленого позивача, законодавець презюмує та виокремлює з усіх учасників процесу саме позивача, зобов`язуючи суд впевнитися у належному його повідомленні.
Таким чином, наведені обставини викладені в оскаржуваних рішеннях не містять ознак повторної неявки позивачки, що виключає застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, як підставу для залишення позову без розгляду та відповідно до статті 411 ЦПК України є підставою для їх повного скасування з направленням справи для продовження розгляду.
Крім того, такого відповідача, як "Оболонський районний в місті Києві центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді" фактично не існує, чи допускається правонаступництво за вказаними обставинами та як це вплине на її права.
У лютому 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Центру соціальних служб, у якому відповідач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
На обґрунтування відзиву посилається на те, що головною спільною ознакою усіх відкладень судових засідань в Оболонському районному суді міста Києва з ініціативи позивачки є повна відсутність офіційних підтверджуючих документів, які б засвідчували поважність відсутності позивачки та її представників на судовому засіданні (медичних висновків, довідок з амбулаторних закладів про проходження позивачкою чи її представником лікування, перебування на офіційному лікарняному на момент проведення судових засідань, свідоцтв про смерть близьких родичів при проханні перенесення судових засідань у зв`язку із похованням тощо).
В судове засідання 25 листопада 2020 року позивачка та її представник знову не з`явились, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки представнику позивачки (т. 2, а. с. 150).
Судове засідання відкладено на 03 березня 2021 року (т. 2, а. с. 155, 156), про що було належним чином повідомлено позивачку та її представника, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових повісток (т. 2, а. с. 162, 163).
На зазначене судове засідання ні позивачка, ні її представник повторно не з`явились. Від представника ОСОБА_1 - Асатрян О. В. знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з необхідністю самоізоляції (т. 2, а. с. 166). Водночас як і у попередніх випадках жодних підтверджуючих документів, які б засвідчували незадовільний стан здоров`я позивачки і її представника та їх фізичну неможливість бути присутніми в судовому засіданні надано не було.
Позивачка у своїй касаційній скарзі надає суду неправдиву інформацію. Відповідно до розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 28 грудня 2020 року № 682 "Про деякі питання пов`язані із діяльністю Оболонського районного в місті Києві центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді" Оболонський районний в м. Києві центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді було перейменовано на Оболонський районний в місті Києві центр соціальних служб, без зміни юридичної особи. Жодної реорганізації, як зазначає позивачка, не відбулося.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.
Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права: частини п`ятої, тринадцятої статті 128, частини п`ятої статті 130, статей 174, 196, 197, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини щодо руху справи та явки позивачки в судові засідання
Суди встановили, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду першої інстанції у липні 2017 року.
З матеріалів справи відомо, що в судове засідання на 16:00 год. 25 листопада 2020 року позивачка та її представник - адвокат Асатрян О. В. не з`явились.
Повідомлення, надіслане на адресу ОСОБА_1, повернулося до суду без вручення з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (т. 2, а. с. 147-148).
Водночас представник позивачки - адвокат Асатрян О. В. про дату, місце та час була повідомлена належим чином та у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2, а. с. 150).
25 листопада 2020 року від представника позивачки - адвоката Асатрян О. В. на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25 листопада 2020 року, посилаючись на ту обставину, що у двох членів її сім`ї підтверджено захворювання на коронавірус COVID-19, у зв`язку з чим вона перебуває у жорсткій самоізоляції (т. 2, а. с.153).
25 листопада 2020 року від ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав вимушеної самоізоляції її представника - адвоката Асатрян О. В. та наявності вираженої ознаки гострої респіраторної інфекції у неї самої.
Розгляд справи, призначений на 25 листопада 2020 року, було відкладено на 14:00 год. 03 березня 2021 року (т. 2, а. с. 155, 156).