Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 182/8343/19
провадження № 61-4352св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні дитини.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 25 жовтня 2014 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2019 року розірваний. Від шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З вересня 2018 року вони з відповідачкою почали проживати окремо. За згодою сторін їх син ОСОБА_3, проживає разом з матір`ю ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що після переїзду до м. Нікополя відповідачка разом зі своїми батьками почала чинити йому перешкоди у побаченнях та спілкуванні з сином, позивач просив усунути йому перешкоди у спілкуванні з дитиною та встановити графік зустрічей:
кожну другу п`ятницю, суботу та неділю місяця з 15.00 години п`ятниці (але не раніше закінчення навчання малолітнього ОСОБА_3 ) до 19.00 години неділі з можливістю виїзду до м. Києва за місцем проживання позивача, за адресою: АДРЕСА_2, з можливістю поїздки до родичів;
кожну четверту п`ятницю, суботу та неділю місця з 15.00 години п`ятниці (але не раніше закінчення навчання малолітнього ОСОБА_3 ) до 19.00 години неділі з можливістю виїзду до м. Києва за місцем проживання позивача, за адресою: АДРЕСА_2, з можливістю поїздки до родичів;
у період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних літніх канікул з 09.00 години 01 липня до 31 липня з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та за кордон;
у період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних зимових канікул з 09.00 години 01 січня по 19.00 годину 08 січня з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та за кордон;
у період кожних дошкільних (канікул в дитячому садочку) та/або шкільних весняних та осінніх канікул за погодженням з відповідачем у кількості семи календарних днів на кожний період канікул з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та за кордон;
кожен день народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.00 години до 16.00 години;
кожен день народження батька ІНФОРМАЦІЯ_2 з 09.00 години до 19.00 години;
необмежене спілкування з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, особисто, засобами телефонного, електронного та інших засобів зв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дитиною;
у день побачення з дитиною забирати дитину з дому, садочка, школи особисто;
зобов`язати ОСОБА_2 за день до дня зустрічі позивача з дитиною надати йому точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це позивача особисто на наступний день з дня настання таких обставин.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що дитина стала свідком насильства з боку батька, також сама потерпіла від насильства з його боку та пам`ятає це, а тому спілкування з батьком негативно впливатиме на нормальний розвиток дитини.
Встановлення графіку побачень суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім того, суд вказав на відсутність доказів того, що відповідачка чинила перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Визначено ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 та спілкуванні з ним:
встановлено адаптаційний період, а саме протягом першого місяця проводити зустрічі кожну п`ятницю з 15.00 до 16.00 години у присутності матері дитини ОСОБА_2 та органу опіки та піклування, на нейтральній території в межах м. Нікополя, Дніпропетровської області;
наступний місяць проводити зустрічі кожну другу та четверту п`ятницю з 15.00 години до 16.30 години в присутності матері ОСОБА_2 на нейтральній території м. Нікополя, Дніпропетровської області;
надалі встановлено систематичні побачення з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної другої та четвертої суботи з 11.00 до 17.00 години без присутності матері ОСОБА_2, зобов`язано ОСОБА_1 забирати та повертати дитину за адресою її проживання;
встановлено ОСОБА_1 необмежене спілкування із сином ОСОБА_3, засобами телефонного, електронного та іншого зв`язку.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні із сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував, що дитина та її батьки мають право встановлювати та підтримувати регулярний контакт один з одним. Такий контакт може бути обмежений або заборонений лише тоді, коли це необхідно для забезпечення найкращих інтересів дитини.
Відповідачка не спростувала наявність у позивача права на особисте спілкування з дитиною, не довела неспроможність батька спілкуватися та доглядати за сином самостійно, що могло б перешкоджати його нормальному розвитку.
Встановлення способу спілкування позивача з дитиною, виключно за домовленістю з відповідачкою та у її присутності, може протиправно обмежити його участь у вихованні дитини.
Суд апеляційної інстанції зауважив, що ОСОБА_2, усвідомлюючи інтереси дитини та виконуючи рішення суду щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, має можливість морально підготувати дитину до зустрічей з батьком, сприяти встановленню психоемоційного зв`язку батька з малолітньою дитиною.
Суд не погодився з висновком органу опіки та піклування про недоцільність визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, оскільки такий висновок порушує права дитини на спілкування з батьком та по суті не вирішує питання щодо участі батька у спілкуванні та розвитку дитини.
Вирішуючи позовні вимоги про надання дозволу на виїзд малолітнього сина разом з батьком за його місцем проживання до міста Києва та в період кожних канікул з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення дитини на території України та за кордон, суд апеляційної інстанції, урахувавши вік дитини та її найкращі інтереси, значну віддаленість місця проживання позивача, наявність конфліктних відносин між колишнім подружжям, а також введений в країні воєнний стан, дійшов висновку, що до моменту припинення існування вказаних обставин, відсутні підстави для виїзду малолітньої дитини до місця проживання батька та за кордон, у визначені періоди, а тому ці вимоги є передчасними.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що у порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, вийшов за межі заявлених позовних вимог. Установлення адаптаційного періоду для побачень з дитиною за власною ініціативою суду вказує на порушення апеляційним судом принципу диспозитивності, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Суд апеляційної інстанції належно не дослідив зібрані у справі докази, не звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів, що вона створювала позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною, а також помилково не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування про недоцільність визначення способу участі у вихованні та спілкуванні ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не навів мотивів його відхилення.
Висновки суду апеляційної інстанції, викладені у оскаржуваній постанові, є упередженими та необ`єктивними. Під час ухвалення судового рішення, суд порушив таємницю нарадчої кімнати, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.
Оскаржувана постанова апеляційного суду не містить посилання на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що вказує на безпідставне скасування апеляційним судом законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/13-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 17 липня 2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16-ц, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14-ц, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справі № 464/4574/15-ц, № 756/17180/14-ц, від 13 листопада 2019 року у справі № 697/2368/15-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16-ц, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц, від 19 лютого 2019 року у справі № 824/399/17-а, Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2022 року у справі № 373/2054/16-ц; недослідження зібраних у справі доказів (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2021 року відкрито касаційнепровадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, на підставі пункту 1, 4 частини другої статті 389, пункту 3 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що з 25 жовтня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року розірваний.
У шлюбі у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який за нотаріальною згодою ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з матір`ю - ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов, затвердженого начальником Служби у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 02 липня 2019 року, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташована на першому поверсі дев`ятиповерхового будинку та складається із трьох кімнат з усіма побутовими зручностями, сучасним ремонтом та побутовою технікою. Для дитини облаштовано окрему кімнату, місце для відпочинку та ігор. За вказаною адресою зареєстрований та постійно проживає ОСОБА_1 . Він бажає приймати участь у вихованні сина.
10 серпня 2019 року, 31 серпня 2019 року та 12 вересня 2019 року ОСОБА_7 звертався до правоохоронних органів із заявами щодо порушення його батьківських прав на дитину.
За результатами розгляду Нікопольським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області зазначених звернень позивачу повідомлено, що у конфлікті, який виник між батьками неповнолітнього ОСОБА_3, відсутній склад будь-якого злочину, а тому питання підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства згідно з положеннями Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Згідно з висновком експериментально - психологічного дослідження, проведеного стосовно ОСОБА_3 від 06 вересня 2019 року, складеного психологом Комунального підприємства "Нікопольська міська психоневрологічна лікарня" Дніпропетровської обласної ради" (далі - КП "Нікопольська міська психоневрологічна лікарня") ОСОБА_8, внаслідок перенесеного стресу у дитини виникли емоційні розлади.
12 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Нікопольської міської ради із заявою щодо встановлення порядку участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з відповіддю Служби у справах дітей Нікопольської міської ради від 04 жовтня 2019 року № 1473 з ОСОБА_2 проведена роз`яснювальна та профілактична робота щодо недопущення у подальшому випадків, які б перешкоджали ОСОБА_1 брати участь у спілкуванні та вихованні малолітнього сина.
Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати, станом на 01 липня 2019 року, ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 1 572,96 грн.
18 листопада 2019 року Служба у справах дітей Нікопольської міської ради направила до Нікопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - Нікопольський відділ поліції ГУНП в Дніпропетровській області) повідомлення, згідно з яким 14 листопада 2019 року до Служби у справах дітей Нікопольської міської ради надійшов телефонний дзвінок від завідувача дитячого психолого - лікувально - оздоровчого центру відділу освіти і науки Нікопольської міської ради комунального ясла - садка № 48 ОСОБА_5, про те, що ОСОБА_1 вчинив насильницькі дії стосовно свого сина ОСОБА_3, а саме ввірвався в дитячий заклад, витягнув дитину зі стільця, на якому він сидів, та побіг з дитиною на руках до виходу. Малолітній ОСОБА_3 злякався, почав кричати та плакати. Адміністрація закладу викликала поліцію. ОСОБА_2 повідомила, що її колишній чоловік - ОСОБА_1, який проживає у м. Києві, періодично приїздить на побачення з сином, з`являється в дитячий садок, тероризує дитину та адміністрацію закладу. Вона написала заяву про жорстоке поводження з дитиною.
Малолітній ОСОБА_3 повідомив про те, що злякався, плакав та кричав, не хотів йти з батьком, він його дуже лякає. Крім того, коли батько схопив його, йому було боляче (в тому місці був невеликий синяк). ОСОБА_3 висловив побажання щоб його захистили від батька.
Під час зустрічі батька з дитиною, 02 жовтня 2019 року, яка проходила у присутності спеціаліста служби у справах дітей, ОСОБА_3 не хотів спілкуватися з батьком, просив матір, щоб вони скоріше пішли додому. Дитина була налякана. Причиною виявилося побиття 31 серпня 2019 року ОСОБА_1, у присутності дитини, його діда ОСОБА_9 . Після зазначених подій ОСОБА_3 став агресивним, почав боятися залишатися в кімнаті наодинці. За результатами проведеного екперементально - психологічного дослідження у ОСОБА_3 виявлено сильний стрес та емоційні розлади. Дитині поставлено діагноз - невротичний синдром та призначено лікування.
За період з 02 жовтня 2019року до 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 приїздив на побачення з дитиною один раз. З його слів зустріч пройшла добре, мати не перешкоджала його спілкуванню з сином, дитина реагувала на батька доброзичливо, але приїзд ОСОБА_1 14 листопада 2019 року для дитини закінчився психоемоційним потрясінням.
Служба у справах дітей Нікопольської міської ради констатувала, що малолітній ОСОБА_3, 14 листопада 2019 року постраждав від жорстокого поводження з боку батька, існує загроза вчинення ним таких дій надалі.
Відповідно до довідки про доходи від 27 листопада 2019 року № 15-40/312 ОСОБА_1 працює у Акціонерному товаристві "Дельта Банк" (далі - АТ "Дельта Банк") з 17 жовтня 2018 року, загальна сума доходу за період з 01 травня 2019 року до 31 жовтня 2019 року за винятком аліментів становить 66 638,71 грн, сума сплачених аліментів становить 22 373,52 грн.
Згідно з характеристикою, наданою уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" Кадировим В. В., ОСОБА_1 з 17 жовтня 2018 року працює на посаді головного економіста відділу адміністрування активних операцій фізичних осіб управління адміністрування активних операцій департаменту адміністрування активних операцій клієнтів банку. За час роботи проявив себе відповідальними і професійним працівником. У колективі займає авторитетні позиції, дисциплінарних стягнень не має, володіє позитивними особистими якостями, толерантний, не схильний до конфліктів.
Згідно з відомостями Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді від 17 грудня 2019 № 1074, 15 листопада 2019 року центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді проведено роботу в рамках запобігання та протидії домашньому насильству; здійснено екстрене втручання в сім`ю, складено акт з надання соціальної послуги кризового та екстреного втручання та оцінку кризової ситуації. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 взяті під соціальний супровід.
Відповідно до повідомлення начальника Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, 04 лютого 2020 року стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Із ОСОБА_1 проведено бесіду про недопустимість вчинення психологічного та фізичного насилля над дитиною.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 лютого 2020 року (№ КП 12019040340002725, дата реєстрації 23 жовтня 2019 року), досудовим розслідуванням встановлено, що 31 серпня 2019 року приблизно о 10.00 год. ОСОБА_1 знаходився на подвір`ї багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 . За попередньою домовленістю до нього на зустріч вийшла ОСОБА_2 разом з їх спільним малолітнім сином. Під час зустрічі у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з питань спільного дозвілля та виховання їх спільного сина.
Приблизно в цей же час з вищевказаного будинку вийшов батько ОСОБА_2 - ОСОБА_9 . Побачивши, що між колишнім подружжям відбувається словесний конфлікт ОСОБА_9 підійшов до них та з метою заспокоїти онука ОСОБА_4, який плакав нахилився до останнього.
В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно, наніс один удар кулаком правої руки в область голови ОСОБА_9 та один удар коліном лівої ноги в область грудної клітини ОСОБА_9, від чого останній впав лівим боком на землю та втратив свідомість.
Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9, в той час коли останній лежав на землі без свідомості, ОСОБА_1 наніс не менше п`яти ударів кулаками обох рук, правою та лівою ногою в область голови, грудної клітини, ніг та нижньої частини спини ОСОБА_9, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми волосяної частини голови, садна правого та лівого ліктьового суглобів, підшкірної гематоми та саден в області хрестця, які згідно висновку судово-медичного експерта від 27 листопада 2019 року № 732 належать до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я. ОСОБА_1 повідомлено про підозру.
Згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства Київський міський психоневрологічний диспансер № 3 від 03 березня 2020 року № 061/203/03-397 ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває.
За результатами обстеження психоемоційного стану та емоційного ставлення ОСОБА_3 від 13 березня 2020 року, психологом ОСОБА_6 встановлено, що у період діагностики (28 лютого 2020 року - 11 березня 2020 року) дитина знаходиться в стані дистресу (тривало затягнутий стрес), напружений і насторожений, навколишній світ сприймає як ворожий, захисний механізм - ізоляція, потреба в безпеці незадоволена. Рекомендації: необхідна корекція емоційного стану, спокійна стабільна обстановка.
Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року адміністративне провадження стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Згідно з висновком за даними експериментально-психологічного дослідження ОСОБА_3 від 05 травня 2020 року, складеного психологом КП "Нікопольська міська психоневрологічна лікарня" ОСОБА_8, для дитини в системі особистісних стосунків найважливішу роль відіграє мама. Батько з міжособистісних стосунків виключений, і є для дитини стресогенним фактором. Вночі хлопчику сниться, що його "тягне батько з дитячого садка". Він прокидається і плаче, так як відчуває страх. ОСОБА_3 дуже переживає закінчення карантину, тому що батько може приїхати поїздом і вкрасти його. Боїться зустрічі з ним. Це свідчить про значне психоемоційне напруження сфери ставлення дитини до батька, пов`язане з психотравмуючими подіями.
Така ситуація є несприятливою для особистісного та психоемоційного розвитку дитини. Як встановлено, стресові ситуації мали місце 31 серпня 2019 та 14 листопада 2019 року. Але до теперішнього часу хлопчик має симптоми посттравматичного стресового розладу і має потребу в стабільній безпечній обстановці і дбайливому підході. Рекомендовано: на даному етапі повністю виключити зустрічі дитини з батьком, так як він є для дитини стресогенним фактором, продовжити спостереження у психоневролога, психологічна корекція.
Відповідно до довідки КП "Нікопольська міська психоневрологічна лікарня" від 19 червня 2020 року, ОСОБА_2 на обліку в лікаря психіатра не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.
Згідно з довідкою лікарсько - консультативної комісії від 30 липня 2020 року № 76 ОСОБА_3 знаходиться під диспансерним наглядом у КП "Нікопольська дитяча міська лікарня" Нікопольської міської ради". Діагноз: неврозоподібний синдром.
Відповідно до висновку після психологічної корекції дитини - ОСОБА_3 від 14 серпня 2020 року, складеного психологом КП "Нікопольська міська психоневрологічна лікарня" ОСОБА_8, стан дитини несуттєво покращився: ОСОБА_3 став більш контактним, зник негативізм, знизився рівень агресії. На даному етапі зберігаються страхи зустрічі з батьком ("он-злодей"), неспокійний переривчастий сон зі страшними сновидіннями, підвищена тривожність. Рекомендовано: продовжити психокорекцію, спостереження і лікування у дитячого невролога, на момент корекції повністю виключити зустрічі з батьком, який є для нього стресогенним фактором, ці зустрічі можуть погіршити ситуацію і негативно вплинути на психоневрологічний стан дитини.
Згідно з відомостями АТ "Дельта Банк" за період з 01 жовтня 2020 року до 29 січня 2021 року із заробітної плати ОСОБА_1 на погашення аліментів перераховано18 553,74 грн. 29 січня 2021 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, припинено у зв`язку з його звільненням (лист від 09 лютого 2021 року № 139).
Згідно з актом оцінки потреб сім`ї/особи від 18 лютого 2021 року та додатку № 1 до нього, складених Оболонським районним в місті Києві центром соціальних служб, ОСОБА_1 хвилюється за емоційний стан дитини, та що не бачиться з сином. Проживає у трикімнатній квартирі, в якій для дитини створені належні умови. Конфліктні ситуації між ним та ОСОБА_2 продовжуються тривалий час.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 24 лютого 2021 року, за адресою: АДРЕСА_1, проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 . Умови проживання відповідають усім встановленим нормам, у квартирі чисто, прибрано, зроблено ремонт, є меблі та необхідна побутова техніка. Стосунки в сім`ї привітні, довірливі, багато часу проводять разом. Дитина не готова до зустрічі з батьком.