Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 752/14332/19
провадження № 61-17785св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року у складі судді
Чередніченко Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду
з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Косенка М. О. (далі - приватний нотаріус КМНО Косенко М. О.) про визнання незаконними дій щодо державної реєстрації права власності, стягнення майнової та моральної шкоди.
Позов мотивований тим, що відповідно до іпотечного договору від 24 червня
2015 року № 825, який укладено між ОСОБА_3 (іпотекодержатель) та
ОСОБА_1 (іпотекодавець), предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .
Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" та на підставі заяви іпотекодержателя ОСОБА_3 про реєстрацію права власності на предмет іпотеки (квартиру), іпотечного договору від 24 червня 2015 року № 825 і доповнення до нього приватний нотаріус КМНО Косенко М. О. прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (предмет іпотеки) від 27 травня 2016 року № 29786958.
При прийнятті рішення про державну реєстрацію приватний нотаріус порушив норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній на час прийняття рішення), Закону України "Про іпотеку", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції, чинній на час прийняття рішення), та Порядку передачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 січня 2012 року № 111/5 (в редакції чинній, на час прийняття рішення).
У зв`язку з протиправними діями приватного нотаріуса ОСОБА_1 втратив право власності на придбану за власні кошти квартиру, яка є єдиним житлом його сім`ї.
18 липня 2016 року ОСОБА_1 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" подав до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України скаргу (з доповненнями), зокрема, на рішення приватного нотаріуса КМНО Косенка М. О. від 27 травня 2016 року № 29786958.
30 серпня 2016 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 . Комісія
з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України, серед іншого, скасувала зазначене рішення приватного нотаріуса як таке, що суперечить нормам законодавства.
Згідно з наказом Міністерство юстиції України від 19 вересня 2016 року № 2745/5 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27 травня 2016 року
№ 29786958, прийняте відповідачем, відповідно до якого було зареєстровано право власності ОСОБА_3 на квартиру позивача, скасовано. Також поновлено запис про право власності ОСОБА_1 та зобов`язання перед ОСОБА_3, а саме запис про іпотеку та заборону відчуження предмета іпотеки.
18 липня 2016 року квартиру позивача у спосіб вчинення самоправних силових дій, без відповідного рішення суду, захопила ОСОБА_3
29 липня 2016 року ОСОБА_3 передала квартиру в іпотеку ОСОБА_4 на підставі іпотечного договору № 887, з терміном виконання основного зобов`язання в сумі 1 363 901,22 грн (еквівалент 60 000,00 дол. США) до 31 липня 2016 року.
01 серпня 2016 року приватний нотаріус КМНО Прокудіна Л. Д. посвідчила договір про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого всупереч нормам Закону України "Про іпотеку" право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_4
20 вересня 2016 року ОСОБА_1 направив ОСОБА_3 повідомлення, підпис на якому нотаріально засвідчено, про повернення позики та подав приватному нотаріусу КМНО Верповській О. В. заяву про припинення обтяжень нерухомого майна (іпотеки та заборони відчуження), що встановлені на користь ОСОБА_3 для забезпечення зобов`язань за договором позики.
22 вересня 2016 року представник ОСОБА_3 відкликала подані ОСОБА_1 приватному нотаріусу КМНО ОСОБА_5 заяви.
22 вересня 2016 року приватному нотаріусу КМНО Верповській О. В. також надійшла заява ОСОБА_3 про те, що заборгованість позивача разом зі штрафом становить понад три мільйони гривень.
Того ж дня позивач ОСОБА_1 передав приватному нотаріусу КМНО
Каплуну Ю. В. заяву, підпис на якій засвідчено приватним нотаріусом
КМНО Верповською О. В., якою підтвердив намір сплатити ОСОБА_3 грошові кошти.
Зміст цієї заяви приватний нотаріус КМНО Каплун Ю. В. довів до відома ОСОБА_3 22 вересня 2016 року, яка в цей час звернулася до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки (спірну квартиру), подавши ті самі документи, що й у травні 2016 року.
Наступного дня, 23 вересня 2016 року, приватний нотаріус КМНО Каплун Ю. В. на підставі статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", незважаючи на обставини, спірні та сумнівні дії ОСОБА_3, відсутність необхідних документів, прийняв рішення про повторну державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 .
В результаті протиправних дій відповідача позивачі з 27 травня 2016 року і до часу звернення з позовом не мають можливості володіти / користуватися / розпоряджатися власною квартирою.
Порушення, яке вчинене відповідачем, має тривалий характер. Цим порушенням позивачам завдано майнової шкоди в розмірі 4 904 234,37 грн і моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн.
Обґрунтовуючи розмір заподіяної майнової шкоди, позивачі вказували, що відповідач здійснив протиправну реєстрацію першого поверху квартири позивачів (площа 78,3 кв. м відповідно до технічного паспорта квартири). Згідно зі звітом про оцінку майна, наявним у матеріалах справи, вартість 1 кв. м квартири позивачів у 2016 році становила 62 633,90 грн, тому розмір заподіяної майнової шкоди становить 4 904 234,37 грн (78,3 кв. м х 62 633,90 грн).
Позивачі зазначали, що шкода в заявленому розмірі заподіяна внаслідок втрати квартири, зниження її вартості у зв`язку із численними судовими спорами, втрати доступу до майна та правомірних очікувань на нього, необхідності винаймати житло та залежності від орендодавця, втрати особистих і дитячих речей, втручання в особисте та сімейне життя позивачів, тривалість порушення прав позивачів (понад чотири роки), радикальної зміни способу життя та витрат часу на усунення наслідків незаконних дій відповідача.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27 жовтня 2020 року, просили:
визнати незаконними дії приватного нотаріуса КМНО Косенка М. О. щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 27 травня 2016 року № 29786958;
стягнути з приватного нотаріуса КМНО Косенка М. О. на користь
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 4 904 234,37 грн майнової шкоди;
стягнути з приватного нотаріуса КМНО Косенка М. О. на користь
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 200 000,00 грн моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року
в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі по 10 373,40 грн з кожного.
Суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено протиправних дій чи бездіяльності приватного нотаріуса КМНО Косенка М. О. щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 27 травня 2016 року
№ 29786958. Тому суд зробив висновок, що позивачі не довели належними та допустимими доказами заподіяння їм з вини відповідача майнової та моральної шкоди.
Оскільки ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня
2019 року відстрочено позивачам сплату судового збору за подання позовної заяви, то суд стягнув на користь держави судовий збір у розмірі по 10 373,40 грн з кожного.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року - без змін.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 15 560,10 грн.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції, вважав його законним та обґрунтованим. Додатково зазначив, що ухвалою Київського апеляційного суду від 25 березня 2021 року ОСОБА_1 відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року. Тому з позивача ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 15 560,10 грн.
Аргументи учасників справи
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,
в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
суди не врахували і проігнорували те, що приватний нотаріус КМНО
Косенко М. О., приймаючи рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27 травня 2016 року № 29786958, порушив норми законодавства, які регулюють правовідносини щодо реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем;
суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили наявні в матеріалах справи докази, не надали їм належної правової оцінки. Крім того, суди порушили процедуру доказування та отримання доказів;
суд першої інстанції порушив таємницю нарадчої кімнати. Зокрема, суд розглянув позовну заяву у цій справі 16 лютого 2021 року. Після судових дебатів між учасниками процесу суд видалився для прийняття рішення в справі до нарадчої кімнати. Надалі, не повертаючись з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини судового рішення. Крім того, під час перебування у нарадчій кімнаті 16 лютого 2021 року суд розглянув сім інших справ, у яких ухвалив п`ять судових рішень;
сума судового збору, яка присуджена до стягнення судом першої інстанції
з кожного позивача у розмірі по 10 373,40 грн (загальна сума 20 746,80 грн), визначена неправильно, без урахування норми абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону України "Про судовий збір";
суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов неправомірного висновку, що позивачі не надали належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів. Предметом доказування у цій справі є дотримання нотаріусом норм законодавства при прийнятті рішення про державну реєстрацію. При цьому єдиними доказами вказаних обставин можуть бути лише відомості Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, а саме реєстраційна справа, сформована нотаріусом під час державної реєстрації;
протиправна поведінка відповідача полягає у порушенні ним норм матеріального права, якими врегульовані правовідносини у сфері державної реєстрації, за наслідками якої позивачі зазнали шкоди, що полягає у втраті права власності на нерухоме майно, яке було їх єдиним житлом. Протиправність дій відповідача встановлена наказом Міністерства юстиції України від
19 вересня 2016 року № 2745/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень" і висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 30 серпня 2016 року;
розмір завданої позивачам шкоди обчислено у спосіб оцінки нерухомого майна, яке через дії відповідача вибуло з їх власності. При цьому нотаріус, уповноважений державою надавати юридичної вірогідності документам та фактам, не може звільнятись від відповідальності за порушення ним закону або перекладати її на сторін правочину.
У грудні 2021 року від представника приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 - адвоката Мельника А. В. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що:
позивачі не надали належних і допустимих доказів, які давали б підстави для висновку про протиправність дії чи бездіяльності приватного нотаріуса
КМНО Косенко М. О. щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 27 травня 2016 року № 29786958 та заподіяння позивачам з вини відповідача майнової та моральної шкоди;
висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України від 30 серпня 2016 року і наказ Міністерства юстиції України від 19 вересня 2016 року № 2745/5 не можуть бути підставою для звільнення позивачів від доказування обставин, якими вони обґрунтовують позовні вимоги;
право власності на спірну квартиру ОСОБА_1 втратив внаслідок невиконання взятих зобов`язань за договором позики, неповернення взятих
у борг у ОСОБА_3 грошових коштів та перереєстрації права власності на квартиру відповідно до умов іпотечного договору;
приватний нотаріус КМНО Косенко М. О. не визнавав право власності на спірну квартиру за іпотекодержателем ОСОБА_3, а лише зареєстрував його;
відповідач, приймаючи рішеннящодо державної реєстрації прав та
їх обтяжень від 27 травня 2016 року № 29786958, не порушив норм законодавства, які регулюють правовідносини щодо реєстрації права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем.
У грудні 2022 року представник приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 - адвокат Мельник А. В. подав до суду клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Вказане клопотання мотивоване тим, що:
доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що суди в оскаржуваних рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц, помилкові, оскільки висновки у вказаній справі не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі. Тому підстав для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, передбачених пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, немає;
обовʼязковою (імперативною) передумовою для розгляду касаційної скарги з підстави, яка передбачена пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України, є обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, визначених у пунктах 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Цією ж ухвалою
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 22 вересня 2021 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).