Постанова
Іменем України
20 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 686/23927/19
провадження № 61-5260св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Дембицька Інна Миколаївна, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Шевцова Ірина Анатоліївна, ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шкодяка Ігоря Антоновича на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2022 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 року ОСОБА_1, звертаючись до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Дембицька І. М., приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Шевцова І. А., ОСОБА_3, про визнання недійсним спадкового договору, скасування рішення та запису про державну реєстрацію прав та визнання недійсним заповіту.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина на усе її майно. Скориставшись своїм правом на прийняття спадщини після смерті баби, ОСОБА_1 07 травня 2019 року звернулася до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Шевцової І. А. з відповідною заявою про прийняття спадщини. Але при поданні заяви про прийняття спадщини їй стало відомо, що 25 січня 2019 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Дембицька І. М. зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на належну померлій частину квартири на підставі спадкового договору, укладеного 12 квітня 2017 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 . Крім того, 01 лютого
2018 року спадкодавиця склала заповіт, яким все своє майно заповіла відповідачу. Під час укладення договору та складення заповіту
ОСОБА_4 перебувала у похилому віці, хворіла та була неспроможна розуміти значення своїх дій та керувати ними. Причиною її смерті
є захворювання - дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. і церебральний атеросклероз, симптоми яких виключають вільне волевиявлення
ОСОБА_4 на вчинення правочинів.
Зазначено, що ОСОБА_4 на момент вчинення правочинів була недієздатною, відповідач не допускав до неї інших осіб, лікарів, у зв`язку
з чим подавалась заява до психоневрологічного диспансеру, що вона перебуває в неадекватному стані. Медична картка ОСОБА_4 містить записи, що вона мала психічні хвороби, зловживала алкогольними напоями. ОСОБА_4 була недієздатною, а тому такі правочини не можна вважати такими, що відповідають закону.
Позивач (з врахуванням заяви про зміну предмету позову та розміру позовних вимог) просить суд:
- визнати недійсним спадковий договір, укладений між
ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідчений 12 квітня 2017 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Дембицькою І. М., зареєстрований в реєстрі за номером 528;
- скасувати рішення та запис приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Дембицької І. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29 січня 2019 року, індексний номер 452652269;
- визнати недійсним заповіт ОСОБА_4, який посвідчено
01 лютого 2018 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Шевцовою І. А., номер у спадковому реєстрі 61946784, номер в реєстрі нотаріальних дій 35.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 лютого 2022 року, яке залишено без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що позивач не довела що на момент вчинення правочинів ОСОБА_4 була недієздатною, перебувала в неадекватному стані та мала психічні хвороби, зловживала алкогольними напоями. Тобто в такому стані, під час якого вона була неспроможною в момент вчинення правочину розуміти значення своїх дій та керувати ними, укладаючи спадковий договір та заповіт.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 червня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шкодяк І. А. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції і передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 30 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 686/23927/19 із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
В листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26 листопада 2021 року у справі № 404/2104/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 2601/18570/12, від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок посмертної судово-психіатричної експертизи № 558 від 05 листопада 2020 року є неповним, оскільки експерт не у повній мірі врахував матеріали справи, записи
в амбулаторній картці ОСОБА_4 № 41/1696 та не врахував показання свідків. Так у картці від 03 вересня 2012 року встановлений діагноз: церебральний атеросклероз, ДЕП І-ІІІ, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, САГ, СН ІІ, ФК ІІ, та призначено обстеження та лікування.
На час проведення експертизи експертам не були відомі показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які були допитані пізніше у судовому засіданні. Експертом не враховано той факт, що на час смерті сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_4 не усвідомлювала того, що відбувалось, та не могла викликати працівників поліції, а вже 12 квітня 2017 року уклала спадковий договір. У суді експерт повідомив, що йому не відомо, які методичні рекомендації необхідно використовувати під час проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, що свідчить про його некомпетентність і недопустимість та неналежність висновку експертизи як доказу у справі. Свідки зі сторони відповідача надавали суперечливі показання, які не узгоджуються між собою.
Крім того, експертами не враховано, що такий діагноз як дисциркуляторна енцелофалопатія передбачає синдром хронічного прогресуючого багатовогнищевого або дифузного ураження головного мозку різної етіології, який проявляється різноманітними неврологічними, нейропсихологічними і психічними порушеннями. Ці порушення тягнуть за собою такі прояви, як прогресуюче погіршення пам`яті, зниження концентрації та уваги, порушення сну, головні болі, апатія, різка зміна настрою, порушення координації, зниження розумової працездатності. Такі прояви посилюються на фоні алкоголізму. Це все узгоджується
з показаннями свідків, допитаних в суді, що викладені в амбулаторній картці діагнози та описана поведінка ОСОБА_4 не відповідають висновкам експерта.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У серпні 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 - відчужувач та ОСОБА_2 - набувач уклали спадковий договір, відповідно до якого набувач зобов`язується виконувати розпорядження відчужувача і в разі його смерті набуває право власності на належне відчужувачу майно, а саме 1/2 частку квартири під номером АДРЕСА_1 . Зазначене нерухоме майно належить відчужувачу на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації Хмельницької міської адміністрації від 09 червня 1993 року згідно з розпорядженням
№ 3798 від 09 червня 1993 року, квартира зареєстрована Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 09 червня 1993 року у реєстрову книгу за
№ 56, р № 9534.
Договір посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Дембицькою І. М. і містить відмітку про те, що особи сторін встановлено, їх дієздатність, а також належність ОСОБА_4 відчужуваної частки квартири перевірено (а. с. 34-35, т. 1).
01 лютого 2018 року ОСОБА_4 склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті все своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не було
і з чого б воно не складалось, і все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_2 .
Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Шевцовою І. А. Нотаріус у заповіті зазначила, що заповіт нею записаний зі слів ОСОБА_4, він до підписання прочитаний уголос заповідачем і власноручно нею підписаний. Особу ОСОБА_4 встановлено, дієздатність перевірено (а. с. 204, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
За змістом довідки про причину смерті № 10/7 від 18 січня 2019 року причиною її смерті є дисциркуляторна енцефалопатія ІІІ ст. та церебральний атеросклероз (а. с. 87 т. 1).
07 травня 2019 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Шевцова І. А. завела спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_4 на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини від 07 травня 2019 року (а. с. 105-106, т. 1).
28 травня 2019 року із заявою про прийняття спадщини звернулася онука померлої ОСОБА_1 (а. с. 9, 107, т. 1).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09 червня
1993 року квартира
АДРЕСА_1, належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_9 (а. с. 36, т. 1).
ОСОБА_9 31 жовтня 2008 року відповідно до договору дарування частини квартири відчужив частину зазначеної квартири ОСОБА_2 (а. с. 37, 38, т. 1).
29 січня 2019 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Дембицька І. М. на підставі спадкового договору від 12 квітня 2017 року зареєструвала за ОСОБА_2 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .
23 липня 2019 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а. с. 83-84, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.