ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 березня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/595/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - Венгринюк З.В. (витяг з ЄДРЮО, довіреність),
відповідача - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Іф-Капіталбуд"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Іф-Капіталбуд"
до державного підприємства "Делятинське лісове господарство"
про зобов`язання вчинити дії та стягнення 1% штрафу від вартості недопоставленого товару в сумі 5 353,61 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іф-Капіталбуд" (далі - ТОВ "Іф-Капіталбуд", позивач) звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до державного підприємства "Делятинське лісове господарство" (далі - ДП "Делятинське лісове господарство", відповідач) про зобов`язання ДП "Делятинське лісове господарство" вчинити дії:
- виконати умови договору купівлі-продажу необробленої деревини від 18.06.2018 №253-9/356 в натурі:
шляхом повідомлення ТОВ "Іф-Капіталбуд" не пізніше ніж за три доби до передачі товару про дату та місце відвантаження товару згідно з умовами пункту 3.9 договору купівлі-продажу необробленої деревини від 18.06.2018 №253-9/356 (далі - Договір);
виставлення рахунка-фактури за кожну партію товару протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунка до сплати, згідно з умовами пункту 2.2 Договору;
передання кожної партії товару ТОВ "Іф-Капіталбуд" після отримання 100% переплати за неї протягом 5 робочих днів, згідно з пунктом 3.12 Договору;
- стягнення з ДП "Делятинське лісове господарство" на користь ТОВ "Іф-Капіталбуд" штрафу в розмірі 1% від вартості недопоставленого товару на суму 5353,61 грн згідно з пунктом 5.4 Договору.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов`язання за Договором, зокрема, щодо вчинення дій, які передують господарській операції з поставки товару, а також зобов`язань щодо безпосередньо самої поставки товару.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2021 (суддя Рочняк О.В.) [з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.11.2021] позов задовольнив частково; зобов`язав ДП "Делятинське лісове господарство" вчинити дії - виконати умови Договору в натурі шляхом: повідомлення ТОВ "Іф-Капіталбуд" не пізніше ніж за три доби до передачі товару про дату та місце відвантаження товару згідно умов пункту 3.9 Договору; виставлення рахунка-фактури за кожну партію товару протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунка до сплати згідно з умовами пункту 2.2 Договору; передання кожної партії товару ТОВ "Іф-Капіталбуд" після отримання 100% переплати за неї протягом 5 робочих днів згідно з пунктом 3.12 Договору; стягнув з ДП "Делятинське лісове господарство" на користь ТОВ "Іф-Капіталбуд" 2270,00 грн судового збору; в решті позову відмовив.
2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2021 у справі №909/595/21 скасовано: в частині зобов`язання ДП "Делятинське лісове господарство" вчинити дії - виконати умови Договору в натурі; у цій частині в задоволенні позову відмовив. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2021 року у справі №909/595/21в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП "Делятинське лісове господарство" на користь ТОВ "Іф-Капіталбуд" штрафу у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару на суму 5 353,61 грн згідно з пунктом 5.4 Договору - залишено без змін. Судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладено на позивача та стягнуто з ТОВ "Іф-Капіталбуд" на користь ДП "Делятинське лісове господарство" 6 810,00 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги.
2.3. Постановою Верховного Суду від 03.08.2022 касаційну скаргу ТОВ "Іф-Капіталбуд" задоволено частково, скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 у справі №909/595/21 та направлено матеріали справи на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
2.4. За результатами нового розгляду справи №909/595/21, постановою Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 (колегія суддів у складі: Марко Р.І., Малех І.Б., Скрипчук О.С.) апеляційну скаргу ДП "Делятинське лісове господарство" задоволено; рішення Івано-Франківської області від 25.10.2021 у справі №909/595/21 в частині вимог про зобов`язання ДП "Делятинське лісове господарство" вчинити дії - виконати умови Договору в натурі згідно з пунктом 3.12 Договору - скасовано; у цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовлено; судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладено на позивача, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладено на відповідача частково, а саме: у розмірі 2 270,00 грн. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2021 року у справі №909/595/21 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ДП "Делятинське лісове господарство" на користь ТОВ "Іф-Капіталбуд" штрафу у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару на суму 5353,61 грн згідно з пунктом 5.4 Договору - залишено без змін. Судові витрати у розмірі 4 540,00 грн судового збору за розгляд даної справи стягнуто з відповідача на користь позивача.
3. Стислий виклад вимог касаційної скарги
3.1. ТОВ "Іф-Капіталбуд" (далі - скаржник) 04.01.2023 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 зі справи №909/595/21, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2021 - залишити в силі.
4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1.1. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
4.1.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував:
- положення статті 79 ГПК України та без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц;
- положення статей 509, 598, 599, 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 зі справи № 910/11592/19, від 09.04.2020 зі справи №910/4962/18 та від 26.06.2018 зі справи№910/9072/17;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм частини першої статті 693 ЦК України у спірних правовідносинах.
4.1.3. За твердженням позивача, суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 79, 86 ГПК України та неправильно оцінив надані відповідачем докази, зокрема, рахунок на оплату від 06.08.2018 №940 та не в повному обсязі оцінив умови Договору щодо обов`язків сторін, визначених у ньому.
4.1.4. У контексті наведених вище доводів, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.04.2018 зі справи №753/11000/14-ц згідно з яким: "у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав)". Водночас суд апеляційної інстанції в порушення наведеної вище позиції Верховного Суду витлумачив умови Договору проти позивача незважаючи на те, що проект Договору підготовлено відповідачем.
4.1.5. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції порушив принцип змагальності сторін та безпідставно витлумачив умови Договору таким чином, що відсутність оплати необхідної до поставки продукції як того вимагають положення пункту 2.2 - 3.12 та пункту 5.5 Договору свідчить у свою чергу, про відсутність обов`язку відповідача таку поставку здійснювати. Зокрема, судом не враховано, що відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.1.6. Мотивуючи наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи лише з того, що позивач звернувся до відповідача з вимогою через 1 рік та 2 місяці після закінчення строку дії договору, апеляційний господарський суд не врахував, що за приписами статей 509, 598, 599, 631 ЦК України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною другою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Такі висновки суду апеляційної інстанції суперечать правовим висновка Верховного Суду, викладеним у постановах від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 09.04.2020 у справі №910/4962/18 та від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.
4.1.7. На переконання скаржника, в порушення частини першої статті 693 ЦК України суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків, що у позивача були всі можливості оплатити наступну партію товару згідно з графіком поставки та вимагати від відповідача поставки продукції, що ним зроблено не було. Суд залишив поза увагою строк виконання зобов`язання, визначений у пункті 2.1 Договору. Відповідно, не встановивши дати пред`явлення рахунку до оплати, з настанням якої починає перебіг строк оплати згідно з умовами Договору, суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків у частині визначення строку для здійснення попередньої оплати за партію товару, виходячи лише з безпідставних міркувань про наявність такої можливості у покупця. З огляду на, що позивач вказує на порушення судом апеляційної інстанції принципу "pacta sunt servanda" (умов Договору необхідно дотримуватись) і такий підхід суперечить правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.04.2021 зі справи №922/2056/20.
4.1.8. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції фактично втрутився у договірні відносини сторін чим порушив положення статей 15, 16 ЦК України та відмовив позивачу у захисті порушеного права. Такі висновки суду апеляційної інстанції не відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2018 зі справи №925/1265/16, від 31.07.2021 зі справи №903/1030/19, від 05.06.2018 зі справи №338/180/17, від 11.09.2018 зі справи №905/1926/16 та від 09.02.2021 зі справи №381/622/17.
4.1.9. За твердженням ТОВ "Іф-Капіталбуд", суд апеляційної інстанції у спірних правовідносинах неправильно застосував положення частини першої статті 693 ЦК України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу, а не виходячи з гіпотетичної можливості такої оплати, встановленої судом.
4.1.10. Таким чином, в обґрунтування підстав касаційного оскарження передбачених у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 693 ЦК України у правовідносинах пов`язаних з обов`язком покупця здійснити попередню оплату за товар не у відповідності до умов Договору, а виходячи лише з його можливості провести таку оплату відповідно до встановлених судом обставин.
4.2. Доводи інших учасників справи
4.2.1. Відповідач своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, таке.
5.1. Між ДП "Делятинське лісове господарство" (продавець) та приватним підприємством "Іф-КапітаБуд", правонаступником якого є ТОВ "Іф-Капіталбуд" (покупець) 18.06.2018 за результатами аукціону з продажу необробленої деревини заготівлі третього кварталу 2018 року, який відбувся 12.06.2018 на Прикарпатській універсальній товарній біржі, укладено Договір купівлі-продажу необробленої деревини №253-9/3/356, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому договорі.
5.2. Згідно з пунктом 2.1 Договору загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 575 689,50 грн з ПДВ. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунка-фактури протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунка до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження товару (пункт 2.2 Договору). Сума гарантійного внеску, сплачена покупцем на рахунок Прикарпатської універсальної товарної біржі для участі в аукціоні, перераховується Прикарпатською універсальною товарною біржею на рахунок продавця в якості частини передплати купленого товару, якщо інше не визначено Регламентом. Витрати, пов`язані із перерахуванням коштів, оплачуються покупцем (пункти 2.3, 2.4 Договору).
5.3. Згідно з пунктом 2.5 Договору, у випадку ненадходження коштів на рахунок Продавця в зазначений у цьому договорі термін, покупець втрачає право на придбання даної партії товару і вона залишається у власності продавця.
5.4. У пункті 3.9 Договору сторони погодили, що не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце відвантаження.
5.5. Відповідно до пункту 3.12 Договору продавець зобов`язаний передати покупцеві товар після отримання 100% передплати за партію товару протягом 5-ти робочих днів. Під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортну (залізничну) накладну, рахунок-фактуру.
5.6. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (пункт 5.1 Договору).
5.7. Зокрема, відповідно до пункту 5.2 Договору за несвоєчасне прийняття товару згідно з графіком поставки або відмову від прийняття товару на умовах даного договору покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості неприйнятої чи несвоєчасно прийнятої партії товару. 3а прострочення продавцем строків поставки товару згідно з графіком поставки на умовах з даним договором продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 1% від вартості недопоставленого чи несвоєчасно поставленого товару. 3а відмову продавцем від поставки товару покупцю на умовах даного договору продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 1% від вартості недопоставленого товару (пункти 5.3, 5.4 Договору).
5.8. У пункті 5.5 Договору сторони передбачили, що у разі порушення цього договору в частині оплати товару, покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару. Неоплачена партія товару не буде поставлена в наступних місяцях, протягом якого діє даний договір.
5.9. Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє з 01.07.2018 по 30.09.2018 (пункти 7.1, 7.2 Договору).
5.10. Згідно з положеннями пункту 7.3 Договору закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
5.11. Як встановлено попередніми судовими інстанціями, Додатком №1 до Договору є специфікація, відповідно до якої, сторони визначили назву асортименту (пиловник ялина), номер лота, характеристику лота, ціну за м3 з ПДВ. Додатком №2 до Договору є графік поставки необробленої деревини, відповідно до якого, сторони визначили, що за ІІІ квартал 2018 року обсяг становить 450,0 м3, загальна вартість 575 689,50 грн.
5.12. Суди також встановили, що відповідно до товарно-транспортних накладних від 13.07.2018 ІФА№631016 та від 08.08.2018 ІФА№673267 відповідач поставив, позивач прийняв товар в обсязі 38,670 м3 на загальну суму 40 328,66 грн.
5.13. З метою досудового врегулювання спору 20.11.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу про проведення взаєморозрахунку щодо виконання графіку поставки необробленої деревини; внесення відповідних змін в графік поставки необробленої деревини; надання письмового пояснення щодо невиконання умов пункту 2.2 Договору; повідомлення коли (в який термін) і яким чином (порядок організації) буде здійснена наступна поставка товару згідно з умовами Договору.
5.14. У відповідь на претензію ДП "Делятинське лісове господарство" листом від 12.12.2019 №407 повідомило ТОВ "Іф-Капіталбуд" про те, що на виконання умов Договору направило на адресу позивача рахунки від 11.07.2018 №793 та від 06.08.2018 №940 на оплату товару (лісопродукції) об`ємом 40 м3 на загальну суму 51 471,00 грн з ПДВ. У зв`язку з тим, що оплата ТОВ "Іф-Капіталбуд" за даними рахунками не була здійснена, товар (лісопродукція) за Договором не був поставлений. Причини неналежного вручення поштового відправлення, продавцю не відомі.
5.15. Звертаючись до суд з позовом ТОВ "Іф-Капіталбуд" вказувало, що закінчення строку дії Договору не є підставою для припинення визначених у ньому зобов`язань, оскільки такою підставою є виконання, проведене належним чином. Відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами Договору, порушив зобов`язання щодо вчинення дій, які передують господарській операції з поставки товару, а також зобов`язання щодо безпосередньо самої поставки товару. У зв`язку з чим, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору, яке також тягне за собою відповідні правові наслідки і полягає у можливості застосувати до відповідача, встановлену законом або Договором відповідальність, просило позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
5.16. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував на те, що позивач не оплатив вартість товару згідно з виставленим рахунком, у зв`язку з чим втратив право на придбання даної партії товару, а тому відмову продавця від поставки товару слід вважати обґрунтованою та наголошував на безпідставності застосування до нього відповідальності у вигляді штрафу, який складає 1% від вартості недопоставленого товару.
5.17. За твердженням відповідача, вимога позивача про зобов`язання продавця виконати умови договору 2018 року у 2021 році виглядає як маніпуляція цінами та примус державного підприємства до реалізації лісопродукції за цінами, значно нижчими від тих, які склалися на день розгляду справи.
5.18. Суди попередніх інстанцій також встановили, що матеріали справи не містять жодних доказів належного повідомлення позивача щодо виставлення йому рахунку від 06.08.2018 №940 на оплату товару в розмірі 51 471,00 грн.
5.19. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на те, що відповідачем (продавцем) всупереч вимог Договору не було вчинено відповідних дій, спрямованих на виконання своїх зобов`язань, встановлених його умовами, зокрема, пунктами 2.2, 3.9, 3.12 Договору. Невиконання відповідачем умов Договору в частині повідомлення покупця про дату та місце відвантаження товару та виставлення рахунка-фактури на відповідну партію товару, позбавило позивача (покупця) можливості реалізувати своє право на придбання усієї кількості товару визначеного Договором. Суд першої інстанції також встановив обставини щодо порушення відповідачем зобов`язань щодо поставки товару у строки, визначені у Додатку №2 до Договору.
5.20. Водночас, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів належного повідомлення позивача щодо виставлення йому рахунка від 06.08.2018 №940 на оплату товару у розмірі 51 471,00 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивач відповідно до умов пункту 2.5 Договору втратив право на придбання даної партії товару. При цьому, за висновком суду першої інстанції, закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача (продавця) від виконання ним своїх зобов`язань за ним.
5.21. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахування встановлених у справі обставин щодо виставлення відповідачем позивачу до сплати рахунків від 11.07.2018 №793, від 06.08.2018 №940 та відсутність оплати необхідної до поставки продукції як того вимагають положення пунктів 2.2, 3.12 Договору, свідчить про відсутність обов`язку відповідача таку поставку здійснювати після 30.09.2018, тобто після закінчення строку дії Договору. Зокрема, положеннями пункту 5.5 Договору прямо передбачено, що у разі порушення цього договору в частині оплати товару, покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару. Неоплачена партія товару не буде поставлена в наступних місяцях, протягом якого діє даний Договір.
5.22. Як зазначив суд апеляційної інстанції, відповідно положень пунктів 7.1, 7.2 Договору він діє з 01.07.2018 по 30.09.2018. Водночас звернення позивача (покупця) 20.11.2019 до відповідача (продавця) з вимогою про проведення взаєморозрахунку щодо виконання графіку поставки необробленої деревини (Додаток №2 до договору) та невиконання пункту 2.2 договору, мало місце більше ніж рік, після закінчення строку дії цього Договору.
5.23. При цьому, апеляційний суд також врахував, що позивач лише 20.11.2019 направив на адресу відповідача вимогу про проведення взаєморозрахунку щодо виконання графіку поставки необробленої деревини; внесення відповідних змін у графік поставки необробленої деревини; надання письмового пояснення щодо невиконання умов пункту 2.2 Договору; повідомлення коли (в який термін) і яким чином (порядок організації) буде здійснена наступна поставка товару згідно з договором. За висновком суду апеляційної інстанції, вказані обставини у свою чергу свідчать про те, що позивач звернувся до відповідача з такою вимогою через 1 рік та 2 місяці після закінчення строку дії Договору. Водночас відповідно до пункту 5.5 Договору - у разі порушення цього договору в частині оплати товару, покупець втрачає право на придбання неоплаченої партії товару, а неоплачена партія товару не буде поставлена в наступних місяцях, протягом якого діє даний Договір.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 27.02.2023 у зв`язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №909/595/21, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Бенедисюк І.М. (головуючий), Колос І.Б., Селіваненко В.П.
6.2. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи та висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного оскарження є незгода позивача з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виконання умов Договору. В іншій частині (про стягнення з ДП "Делятинське лісове господарство" на користь ТОВ "Іф-Капіталбуд" штрафу в розмірі 1% від вартості недопоставленого товару на суму 5353,61 грн згідно з пунктом 5.4 Договору) прийняті зі справи судові рішення не оскаржуються жодною зі сторін.
7.2. Ураховуючи викладене, предметом касаційного перегляду у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог про вчинення певних дій на виконання умов Договору.
7.3. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
7.4. Зокрема, в обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 79 ГПК України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц та положень статей 509, 598, 599, 631 ЦК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 17.03.2021 зі справи №910/11592/19, від 09.04.2020 зі справи №910/4962/18 та від 26.06.2018 зі справи№910/9072/17.
7.5. Тлумачення судом апеляційної інстанції умов Договору проти позивача, суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.04.2018 зі справи №753/11000/14-ц, саме у контексті застосування підходів до тлумачення змісту правочину - "contra proferentem. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав)".
7.6. Суд апеляційної інстанції порушив принцип "pacta sunt servanda" - умов Договору необхідно дотримуватись". Зокрема, залишив поза увагою умови положень пункту 2.1 Договору і висновки суду в частині можливостей позивача оплатити наступну партію товару згідно з графіком поставки та вимагати поставки такої продукції і такі висновки не відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.04.2021зі справи №922/2056/20.
7.7. Також позивач вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм частини першої статті 693 ЦК України у спірних правовідносинах.
7.8. Оцінюючи доводи скаржника в контексті встановлених обставин судами попередніх інстанцій (зокрема зазначених у розділі 5 цієї Постанови) в оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає за необхідне відзначити таке.
7.9. Предметом позову у даній справі є вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо виконання умов Договору в натурі, шляхом повідомлення ТОВ "Іф-Капіталбуд" не пізніше ніж за три доби до передачі товару про дату та місце відвантаження товару згідно з умовами пункту 3.9 Договору; виставлення рахунка-фактури за кожну партію товару протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунка до сплати, згідно з умовами пункту 2.2 Договору; передання кожної партії товару ТОВ "Іф-Капіталбуд" після отримання 100% переплати за неї протягом 5 робочих днів, згідно з пунктом 3.12 Договору. З цього, зокрема, і виходить Суд у розгляді даного спору.
7.10. Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
7.11. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша статті 173 ГК України).
7.12. Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
7.13. Суд у розгляді даного спору виходить з того, що під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.
7.14. Правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20.
7.15. У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Отже, у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків і моменту виникнення зобов`язання.
7.16. Так, згідно зі встановленими судами попередніх інстанцій обставинами і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що предметом позову є вимога покупця спрямована до постачальника щодо вчинення дій, які передують господарській операції з поставки товару, а також зобов`язань щодо безпосередньо самої поставки товару.
7.17. Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.18. Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
7.19. Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
7.20. Суд виходить з того, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
7.21. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, виходячи з умов Договору поставки та умов Додаткових угод №1, №2, сторони визначили як зобов`язання відповідача (продавця) поставити необроблену деревину (пиловник ялина) відповідно до графіку поставки, зокрема: за ІІІ квартал 2018 року обсяг становить 450,0 м3, загальною вартістю 575 689,50 грн.
7.22. За загальним правилом відповідно до положень статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
7.23. Судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до положень пунктів 2.1, 2.2 Договору загальна вартість товару складає 575 689,50 грн з ПДВ; платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунка-фактури протягом 5 календарних днів з дати пред`явлення рахунка до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження товару.
7.24. Частиною першою статті 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
7.25. Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
7.26. Як встановили суди попередніх інстанцій, зокрема, у пунктах 3.9, 3.12 Договору сторонами погоджено, що не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару продавець повідомляє покупця про дату та місце відвантаження та бере на себе зобов`язання передати покупцеві товар після отримання 100% передплати за партію товару протягом 5-ти робочих днів.
7.27. Отже, дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що обов`язком відповідача (продавця) виготовити товар у кількості, яка визначена у Додатковій угоді №1 та у строки встановлені Додатковою угодою №2 поставити такий товар. Виходячи з умов Договору такий обов`язок вважається виконаним з моменту відвантаження товару та підписання сторонами товарно-транспортної накладної (пункти 3.10, 3.13 Договору).
7.28. При цьому суди встановили, що такому обов`язку передує вчинення певних дій сторін договору, зокрема: зі сторони продавця належне повідомлення покупця про готовність цього товару до отримання, шляхом повідомлення не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару (пункт 3.9 Договору); зі сторони покупця вчинення дій щодо оплати 100% його вартості (пункт 3.12 Договору) протягом 5-ти робочих днів з дати отримання рахунка до сплати (пункт 2.2 Договору).
7.29. Як слідує з матеріалів справи надавши оцінку умовам договору, судами також встановлено, що поставка товару по Договору здійснюється (щомісячно, подекадно), відповідно до погодженого "Графіку поставки необробленої деревини", яким є Додаток №2 до Договору. Суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до умов Додаткової угоди №2 поставка здійснюється кожну декаду місяця третього кварталу 2018 року. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що терміни поставки визначені у Додатковій угоді №2 відповідають термінам поставки необробленої деревини, визначеним у аукціонному свідоцтві.
7.30. Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що відповідно до змісту Договору та Додаткової угоди №2, сторони встановили певну послідовність та взаємну обумовленість дій покупця і продавця. Зокрема, згідно з пунктом пункту 3.12 Договору на продавця покладено обов`язок передати покупцю товар на умовах даного договору та відповідно до погодженого сторонами графіка поставки.
7.31. З цього, зокрема, і виходить Верховний Суд у розгляді доводів касаційної скарги щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень частини першої статті 693 ЦК України з урахування умов пунктів 2.2., 3.9, 3.12 Договору та відсутність висновку Верховного Суду у контексті застосування положень цієї статті у спірних правовідносинах.