1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 140/16133/20

адміністративне провадження № К/9901/41639/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 (головуючий суддя: Довгополов О.М., судді: Гудим Л.Я, Святецький В.В.) у справі №140/16133/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУПФУ у Волинській області або відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області про відмову здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, що діяла на момент призначення пенсії, та статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) з 01.10.2020 з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою на підставі довідки прокуратури Волинської області від 21.10.2020 № 21-41 вих-20 без будь-якого обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, що діяла на момент призначення пенсії, та статті 86 Закону № 1697-VII з 01.10.2020 з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, на підставі довідки прокуратури Волинської області від 21.10.2020 №21-41 вих-20, без будь-якого обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 позов задоволено частково:

визнано протиправними дії ГУПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 21.10.2020 №21-41 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою;

зобов`язано ГУПФУ у Волинській області з 01.10.2020 здійснити перерахунок позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки Волинської обласної прокуратури від 21.10.2020 № 21-41 вих-20, з розрахунку її розміру 90 відсотків від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2021.

Від позивача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення в порядку конституційного провадження справи за конституційними скаргами пенсіонерів органів прокуратури ОСОБА_2, ОСОБА_3, щодо відповідності Конституції України першого речення абзацу шостого частини 15 статті 86 Закону України "Про прокуратуру", яким встановлено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2021 задоволено клопотання ОСОБА_1 ; зупинено апеляційне провадження у справі до розгляду конституційної скарги ОСОБА_2 №18/289 від 02.08.2021.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою апеляційного суду про зупинення провадження у справі, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить касаційний суд скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 25.11.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

З посиланням на положення пункту 3 частини першої, частини четвертої статті 236 КАС України суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про наявність безумовних підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду конституційної скарги ОСОБА_2 за №18/289 від 02.08.2021.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним лише у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи. В інших випадках, визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України.

Скаржник зазначає, що обмеження виплати пенсії максимальним розміром встановлено Законом України від 07.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який прийнятий з метою визначення заходів подальшого реформування пенсійної системи та збалансування солідарної системи пенсійного страхування.

Проте у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, пов`язаних із реалізацією положень частини першої статті Закону №3668-VI, зупинення провадження в адміністративних справах до розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності окремих питань положень цього Закону може бути визнано доцільним за умови дійсної пов`язаності потенційного результату розгляду цього питання з фактичними обставинами адміністративної справи та належного обґрунтування судом необхідності такого зупинення.

Водночас, у спірному випадку, апеляційний суд жодним чином не обґрунтував наявності зв`язку між очікуваним рішенням Конституційного Суду України за наслідками розгляду конституційних подань ОСОБА_2, ОСОБА_3 і предметом цього спору; не конкретизував у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення органом конституційної юрисдикції згаданих вище подань.


................
Перейти до повного тексту