Постанова
Іменем України
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 399/1037/20
провадження № 51-4251 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за
№ 12020120100000291за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Камбурліївка Онуфріївського району Кіровоградської області, проживаючого по АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого
ОСОБА_8 на вирок Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду
від 20 вересня 2022 року щодо ОСОБА_8 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 12 квітня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України - із звільненням від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням та встановленням іспитового строку 1 рік.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 вересня 2022 року вказаний вище вирок залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_8 визнано винуватим та засуджено за незаконне зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту за наступних обставин.
Так, 27 квітня 2020 року в період часу з 06 год.05 хв. до 07 год. 38 хв. під час проведення обшуку житлового будинку домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, належного ОСОБА_9, в якому мешкає обвинувачений ОСОБА_8, що проводився на підставі ухвали слідчого судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2020 року в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 120201201000000591 від 21 лютого 2020 року, в приміщенні кімнати будинку виявлено та вилучено чотири поліетиленові пакети із застібками з вмістом кристалічної речовин, в яких, згідно висновку експерта № 569 від 30 квітня 2020 року, міститься психотропна речовина - метамфетамін, загальною масою 0, 1035 г, обіг якої обмежено, та один поліетиленовий пакет із застібкою з вмістом подрібненої речовини рослинного походження, яка згідно висновку експерта № 569 від 30 квітня 2020 оку, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою в перерахунку на суху речовину становить 9,812 г, обіг якого заборонено, які незаконно зберігав ОСОБА_8 без мети збуту.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_8 через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що апеляційний суд належним чином не спростував викладених у його скарзі доводів, що призвело до постановлення судового рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Зокрема, апеляційний суд залишив поза увагою доводи сторони захисту про: протилежні від інших свідків показання свідків сторони захисту; те, що вилучені під час обшуку речовини та предмети ніяким чином не доказують приналежність їх саме ОСОБА_8, так як вони можуть належати будь-кому з мешканців житлового приміщення, а стороною обвинувачення, в свою чергу, не було доведено належними доказами протилежне; визнання протоколу обшуку та самої процесуальної дії недопустимим доказом; постанову про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами, в якій вказані певні об`єкти, в тому числі і речовини, які були вилучені під час обшуку, просто перелічуються, але речовими доказами не визнаються; клопотання про визнання висновку експерта № 569 від 30 квітня 2020 року недопустимим доказом
у зв`язку з використанням хроматографа "Shimadzu", повірка якого була прострочена, та незазначення номера хроматографа, за допомогою якого було проведено дослідження речовини. Зауважує, що під час досудового розслідування обвинуваченому не було пред`явлено речових доказів, а також стороною обвинувачення не було надано їх для огляду під час судового засідання, в порушення вимог ст. 357 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду на адресу суду надійшла заява захисника ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про касаційний розгляд без його участі.
Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги сторони захисту, просила залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.