Постанова
Іменем України
16 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 462/19/20
провадження № 51-2695 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 22 липня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 10 червня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000805, за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Грабова Буського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Залізничного районного міста Львова від 22 липня 2021 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного звернення вироку до виконання.
Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 128 000 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 50 000 грн. моральної шкоди, 12 000 грн. витрат на правову допомогу.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні, скасовано арешт на майно.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 червня 2022 року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду встановлено, що ОСОБА_8, 15 листопада 2019 року, близько 16:15 год., керуючи автомобілем марки "Mercedes-Benz CLS 350", реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вулиці Сяйво, 23 у м. Львові, порушив вимоги п.п.1.5; 2.3. б), д); 8.7.3. ґ), е) ПДР України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, не відреагував на забороняючі сигнали світлофора та продовжив рух автомобілем, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка переходила дорогу на регульованому пішохідному переході, в результаті чого потерпілій заподіяно тяжкі тілесні ушкодження.
Порушення водієм ОСОБА_8 вимог п.п.1.5; 2.3. б), д); 8.7.3. ґ), е) ПДР перебуває у причинному звʼязку із наслідками ДТП.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на суворість призначеного засудженому покарання, просить змінити судові рішення щодо ОСОБА_8, застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Зазначає, що суди повною мірою не врахували ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, а також дані про особу засудженого, який раніше не судимий, позитивно характеризується, вчинив необережний злочин, повністю визнав вину та щиро розкаявся, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, залишився на місці ДТП, викликав поліцію та швидку допомогу, намагався надати першу медичну допомогу потерпілій, крім того, він бажає відшкодувати завдану шкоду, однак, перебуваючи в місцях позбавлення волі, буде позбавлений такої можливості.
Захисник ОСОБА_7 у своїй касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Вважає, що виправлення ОСОБА_8 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням випробування. Наводить доводи, аналогічні доводам захисника ОСОБА_6 .
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні вимоги касаційних скарг підтримав та просив задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5, в суді касаційної інстанції, посилаючись на безпідставність доводів скарг сторони захисту, просив залишити їх без задоволення.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
За змістом ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до вимог ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. При перевірці доводів касаційної скарги суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікація дій за ч.2 ст.286 КК України у касаційному порядку не оскаржуються. Доводи касаційних скарг захисників стосуються лише застосування ст.75 КК України.