1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 683/944/20

провадження № 51-32 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у кримінальному провадженні № 12020240000000023 за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 05 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.

Постановлено стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" на користь ОСОБА_8 8707 грн. витрат на поховання та 28 338 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, на користь ОСОБА_8 в інтересах малолітньої ОСОБА_9 134 617 грн. страхового відшкодування у зв`язку з втратою годувальника та 28 338 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в інтересах малолітньої ОСОБА_9 на відшкодування шкоди у зв`язку із втратою годувальника по 5244,24 грн. щомісячно починаючи з 01 березня 2020 року до досягнення малолітньою вісімнадцятирічного віку - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вироком Хмельницького апеляційного суду від 04 листопада 2021 року вирок районного суду скасовано в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди з ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна".

Постановлено новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Постановлено стягнути з ПрАТ "Страхова компанія "Євроінс Україна" у рахунок відшкодування моральної шкоди: 18 892 грн. на користь ОСОБА_8 та 18 892 грн. на користь малолітньої ОСОБА_9, а всього 37 784 грн.

В решті вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що він 20 січня 2020 року приблизно о 20 год. 19 хв. керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1, та рухаючись у темну пору доби по вул. Меджибіжська у м. Старокостянтинів, порушив вимоги п.п. 2.3 (б, д), 10.1, 12.1, 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, діючи легковажно і самовпевнено, створив небезпеку для руху та загрозу життю і здоров`ю його учасникам. При цьому ОСОБА_6 не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не переконався у безпечності своїх дій під час зміни напрямку руху, не дотримався безпечної дистанції та інтервалу, не врахував ширини проїзної частини та габаритів вантажного автомобіля "ЗІЛ 131", д.н.з. НОМЕР_2, який стояв на узбіччі в попутному напрямку та який ОСОБА_6 спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості та не будучи позбавленим можливості запобігти зіткненню із нерухомим вантажним автомобілем, виїхав на праве узбіччя, де зіткнувся з автомобілем "ЗІЛ 131".

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2105 ОСОБА_10 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть на місці події.

Порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху перебуває у прямому причинному зв`язку із наслідками ДТП.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити ОСОБА_6 на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу. Зазначає, що апеляційний суд при призначенні покарання не взяв до уваги усіх даних про особу винного, а саме, визнання вини, щире каяття, відсутність судимостей, добровільне відшкодування шкоди, а також, що на момент вчинення злочину він проходив військову службу за контрактом, має статус учасника бойових дій, позитивно характеризується, тому призначене покарання є надто суворим. Також стверджує, що апеляційний суд не дотримався позиції, викладеної в постанові ВП ВС від 21 серпня 2019 року, та безпідставно визнав обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Засуджений у своїй касаційній скарзі висловлює аналогічні доводи щодо суворості призначеного йому покарання та просить змінити вирок апеляційного суду і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

На касаційні скарги надійшло заперечення прокурора, який просив залишити вирок апеляційного суду без зміни.

Прокурор у суді касаційної інстанції вважав, що у задоволенні касаційних скарг слід відмовити.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

Згідно ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також наявність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6, правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України, а також розмір основного покарання у касаційних скаргах не оспорюються.


................
Перейти до повного тексту