Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 149/1750/21
провадження № 61-7400 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Стрільчука В. А.
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) -Хмільницька міська рада Вінницької області,відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) -ОСОБА_1,
розглянувши в порядку письмового провадження справу, відкриту за позовом Хмільницької міської ради Вінницької області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі та акта приймання-передачі укладеними, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області про визнання незаконними окремих пунктів рішення Хмільницької міської ради,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року, ухвалене суддею Войнаревичем М. Г., та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Сопруна В. В., Денишенко Т. О., Стадника І. М.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2021 року Хмільницька міська рада Вінницької області (далі - Хмільницька міськрада) звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , а в березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із відповідним зустрічним позовом до Хмільницької міськради.
2. Позов Хмільницької міськрадимотивований тим, що 10 жовтня 2007 року між Хмільницькою міськрадою та Акціонерним товариством промислово-торговою компанією "Вирій" (далі - АТ ПТК "Вирій") укладено договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться нерухоме майно - ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1" (далі - договір оренди землі від 10 жовтня 2007 року). Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 липня 2013 року № 1035 АТ ПТК "Вирій" продало ОСОБА_1 ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1". Рішенням 9 сесії 8 скликання Хмільницької міськради від 26 березня 2021 року № 387 (далі - рішення Хмільницької міськради № 387) ухвалено надати ОСОБА_1 у користування на умовах оренди земельні ділянки, зокрема, зазначену земельну ділянку загальною площею 0,0509 га та укласти з нею відповідний договір оренди щодо цієї земельної ділянки строком на пʼять років. Листом Хмільницької міськради від 09 квітня 2021 року № 870/01-18 ОСОБА_1 була повідомлена про прийняте рішення, зокрема їй надіслано проєкт зазначеного договору оренди. 14 квітня 2021 року вона отримала це поштове відправлення. Проте ОСОБА_1 досі не оформила договірні відносини з Хмільницькою міськрадою щодо оренди відповідної земельної ділянки.
3. ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом, який мотивований тим, що вона не погоджується із рішенням Хмільницької міськради № 387 в частині його пунктів 5, 5.1, 5.2, 8, які стосуються її прав та обовʼязків. ОСОБА_1 є власницею будівель та споруд, які вона придбала у АТ ПТК "Вирій" у 2013 році на підставі договору купівлі-продажу. Земельна ділянка, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, перебувала в оренді у АТ ПТК "Вирій". ОСОБА_1 після придбання цього нерухомого майна неодноразово зверталась до Хмільницької міськради стосовно оформлення прав на відповідну земельну ділянку, однак її клопотання були відхилені, оскільки ця земельна ділянка не була вільною від прав інших осіб. Рішення про передання у користування землі чи укладення договору оренди приймається за результатами розгляду клопотання особи та на підставі технічної документації на земельну ділянку. Але Хмільницька міськрада цього разу без звернення ОСОБА_1 з власної ініціативи прийняла рішення про надання в оренду відповідної земельної ділянки. Крім того, ОСОБА_1 хоч і є власницею зазначеного нерухомого майна, проте не потребує оренди земельної ділянки у розмірах, визначених у оскаржуваному рішенні Хмільницької міськради № 387.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2022 року, первісний позов Хмільницької міськради задоволений - визнано укладеними договір оренди землі та акт приймання-передачі у редакції, наданій Хмільницькою міськрадою (далі - спірний договір оренди землі).
5. Суд першої інстанції, виходячи зі змісту правових норм Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України) та Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЗК України), Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про оренду землі), мотивував своє судове рішення тим, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. Отже, з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України. Тобто особа, яка набула право власності на це майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на тих же умовах як і у попереднього власника. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
6. Оскільки у попереднього землекористувача АТ ПТК "Вирій" на праві оренди знаходилася земельна ділянка загальною площею 509,00 кв. м, на якій знаходиться ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1", то до ОСОБА_1 як нової власниці відповідних будівель та споруд в силу імперативних правових норм перейшло аналогічне право на цю земельну ділянку, яка є предметом договору оренди землі, переданого на розгляд суду.
7. З наведених мотивів суд також дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.
8. Апеляційний суд погодився із судом першої інстанції. Зокрема, апеляційний суд уточнив, що відповідно до встановлених обставин справи Хмільницька міськрада діяла в межах своїх повноважень та відповідно до приписів норм права без порушень відповідних процедур, а службовою запискою начальник юридичного відділу міської ради вказала лише на необхідність належного впорядкування земельних правовідносин, вона не є підставою прийняття самого рішення Хмільницької міськради № 387. Проект цього рішення був підготовлений у подальшому земельним відділом Хмільницької міськради та затверджений після його розгляду Хмільницькою міськрадою.
9. Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки Хмільницька міська рада, ухвалюючи рішення № 387 від 26 березня 2021 року, діяла в межах своїх повноважень, передбачених чинним законодавством, та зауважив, що вимоги ОСОБА_1 зводяться лише до оскарження пунктів 5, 5.1, 5.2, 8 цього рішення, а не всього рішення Хмільницької міськради № 387.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
10. 10 жовтня 2007 року між Хмільницькою міськрадою та АТ ПТК "Вирій" був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець (Хмільницька міськрада) на підставі рішення 26 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 13 вересня 2007 року передав, а орендар набув право оренди земельної ділянки загальною площею 509,0 кв. м із земель запасу міста (кадастровий номер 0510900000:00:006:0466), що знаходиться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, а саме в АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка), на якій знаходиться нерухоме майно - ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1". Земля передана для здійснення на ній підприємницької діяльності.
11. Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна 11 липня 2013 року ОСОБА_1 набула на праві приватної власності ресторан " ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою: АДРЕСА_1 .
12. Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 липня 2013 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за № 1035, Приватне акціонерне товариство промислово-торгова компанія "Вирій" (правонаступник АТ ПТК "Вирій") (далі - ПрАТ ПТК "Вирій") продало ОСОБА_1 ресторан ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Цей ресторан розташований на земельній ділянці, яка знаходиться в оренді, площею 0,0509 га, цільове призначення земельної ділянки - 03.08. (для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування), кадастровий номер 0510900000:00:006:0466.
13. Листом від 21 лютого 2019 року № 343/01-19 Виконавчий комітет Хмільницької міськради звернувся до ОСОБА_1 щодо врегулювання питання використання зайнятої нею спірної земельної ділянки. Лист ОСОБА_1 отримала 05 березня 2019 року.
14. Розпорядженням міського голови міста Хмільник Вінницької області від 16 березня 2021 року № 113-р "Про скликання та порядок підготовки чергової 9 сесії Хмільницької міської ради 8 скликання" відповідно до статей 42, 46, 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про місцеве самоврядування) вирішено скликати чергову сесію міської ради 8 скликання. На розгляд сесії були винесені питання згідно з додатком.
15. Розпорядженням міського голови міста Хмільник Вінницької області від 22 березня 2021 року № 119-р "Про внесення змін до розпорядження міського голови від 16 березня 2021 року № 113-р" були внесені зміни до відповідного додатка та включене до порядку денного питання "про припинення ПАТ ПТК "Вирій" права користування земельними ділянками у м. Хмільнику та надання їх в користування".
16. Відповідно до статті 2.5.1 Регламенту Хмільницької міської ради 8 скликання проєкт порядку денного формує міський голова не пізніше як за десять днів до початку пленарного засідання відповідно до: затвердженого радою плану роботи ради; пропозицій міського голови; пропозицій секретаря міської ради; пропозицій депутатських фракцій, постійних комісій, депутатів; пропозицій виконавчого комітету; пропозицій, внесених у порядку місцевих ініціатив, громадських слухань, петицій; пропозицій громадських об`єднань, органів самоорганізації населення.
17. Протокольним рішенням Виконавчого комітету Хмільницької міськради вирішено схвалити проєкт рішень міської ради, що будуть внесені до порядку денного позачергової 9 сесії Хмільницької міської ради 8 скликання 26 березня 2021 року. Постійною комісією Хмільницької міської ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, містобудування, екології та природокористування розглянуто цей проєкт рішення та надано висновок, що останній підлягає розгляду на пленарному засіданні без зауважень, а тому міським головою було включене це питання до порядку денного.
18. Відповідно до рішення 9 сесії 8 скликання від 26 березня 2021 року № 387 Хмільницька міська рада вирішила, зокрема:
18.1. Припинити право користування земельною ділянкою згідно з пунктом "е" статті 141 ЗК України та статті 31 Закону про оренду землі ПрАТ ПТК "Вирій" (раніше АТ ПТК "Вирій") (ідентифікаційний код 20107480, місцезнаходження юридичної особи: місто Хмільник, вулиця Дзержинського, 47), площею 0,0509 га, у АДРЕСА_1, надану для здійснення підприємницької діяльності, в базі Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) - для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.08), кадастровий номер 0510900000:00:006:0466. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10 жовтня 2007 року, зареєстрований у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії "Центру ДЗК", про що у відповідному державному реєстрі вчинено запис від 26 грудня 2007 року за № 040700000072 (договір купівлі-продажу від 11 липня 2013 року № 1035) (абзаци другий та третій пункту 1);
18.2. Управлінню земельних відносин міської ради здійснити необхідні дії з метою реєстрації припинення права користування з землекористувачами, зазначеними у пунктах 1 та 2 цього рішення (пункт 3);
18.3. Земельні ділянки, зазначені у пунктах 1 та 2 цього рішення, зарахувати до земель запасу Хмільницької міської територіальної громади (пункт 4);
18.4. Надати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована: АДРЕСА_2 ) в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,0509 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.08), кадастровий номер 0510900000:00:006:0466 (договір купівлі-продажу від 11 липня 2013 року № 1035) (пункт 5);
18.5. Укласти з ОСОБА_1 строком на 5 (п`ять) років договір оренди земельної ділянки площею 0,0509 га у АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування (03.08), кадастровий номер 0510900000:00:006:0466 (пункт 5.1).
19. Листом від 09 квітня 2021 року № 870/01-18 ОСОБА_1 була повідомлена про прийняте рішення, їй був надісланий відповідний проєкт договору оренди землі.
20. 14 квітня 2021 року ОСОБА_1 зазначене поштове відправлення було вручене особисто, але на адресу Хмільницької міськради не надійшли у відповідь ані підписаний примірник відповідного договору оренди землі, ані протокол розбіжностей до цього договору, ані жодна заява та/або заперечення з цього питання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21. У серпні 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 20 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити її зустрічний позов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
22. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 рокувідкрите касаційне провадження у справі.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2023 року справа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із пʼяти суддів.
24. 20 січня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
25. З урахуванням змісту касаційної скарги ОСОБА_1 оскаржує зазначені судові рішення на підставі пунктів 1 та 4 (пункт 1 частини третьої статті 411) частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України).
26. На думку ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій не врахували належним чином правові висновки щодо застосування статті 120 ЗК України, викладені у постановах Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц, від 27 лютого 2019 року у справі № 913/661/17, від 06 березня 2019 року у справі № 914/2687/17, від 04 квітня 2019 року у справі № 910/7197/18, які зводяться до того, що до нового власника обʼєкта нерухомості, який розташований на орендованій земельній ділянці, переходить право оренди цієї земельної ділянки за існуючим договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки в оренду - має місце заміна сторони у зобовʼязанні.
27. Також ОСОБА_1 посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 922/510/19, від 10 квітня 2018 року у справі № 915/672/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 922/2883/17, від 30 травня 2018 року у справі № 908/1990/17, від 05 червня 2018 року у справі № 920/717/17, від 05 вересня 2018 року у справі № 904/9027/17, від 04 жовтня 2018 року у справі № 904/326/18, від 15 січня 2019 року у справі № 908/27/18, стверджуючи, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що обсяг прав та обовʼязків у частині оренди земельної ділянки, на якій знаходиться придбане нерухоме майно, зберігається для нового власника цього нерухомого майна без змін. А договір оренди відповідної земельної ділянки припиняється для попереднього її користувача договором, на підставі якого набуте право власності на зазначене нерухоме майно. Отже, договір оренди не підлягає розірванню у цьому випадку.
28. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16, у нового власника нерухомого майна, що розташоване на орендованій земельній ділянці, виникає право вимагати оформлення на своє імʼя документів щодо користування цією земельною ділянкою на умовах та в обсязі, які були встановлені для її попереднього користувача. ОСОБА_1 вважає, що цей правовий висновок суди попередніх інстанцій також не взяли до уваги.
29. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 вважає, що були відсутні підстави для укладання нового договору оренди з нею, у тому числі із дещо зміненими умовами, лише частина з яких конкретизована первісним відповідачем у її касаційній скарзі (невідповідність пунктів 1, 8, 9, 13, 28, 37-39 спірного договору оренди землі договору оренди землі від 10 жовтня 2007 року). Щодо інших умов договору оренди земельної ділянки, визнаного судом першої інстанції укладеним, то ОСОБА_1 обмежується лише загальною вказівкою на те, що є відмінності між цим договором та договором оренди землі від 10 жовтня 2007 року, і що це не відповідає вимогам законодавства.
30. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду щодо застосування статті 640 ЦК України з точки зору визначення моменту укладення договору оренди земельної ділянки, викладений у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17. Посилаючись на цю правову позицію, ОСОБА_1 аргументує свою незгоду з визнанням судом першої інстанції укладеним відповідного договору оренди спірної земельної ділянки, оскільки його положення з нею не узгоджувались.
31. Верховний Суд не бере до уваги зауваження ОСОБА_1 стосовно того, що право користування спірною земельною ділянкою належало АТ ПТК "Вирій" до моменту внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, що за датою відбулося пізніше, ніж затвердження договору оренди спірної земельної ділянки судом першої інстанції. Такий підхід суперечить правовим висновкам, на які сама ОСОБА_1 посилається у своїй касаційній скарзі, а неналежний моніторинг структурними підрозділами Хмільницької міськради стану земель громади та затримки її управління земельних відносин у виконанні, зокрема, пункту 3 рішення Хмільницької міськради № 387 не є предметом цього спору та не можуть бути підставами для невиконання вимог законодавства щодо реалізації права оренди землі на підставі договірних відносин. Також Верховний Суд не бере до уваги зауваження щодо звернень ОСОБА_1 до Хмільницької міськради стосовно унормування правовідносин оренди спірної земельної ділянки, які, за її твердженням, були проігноровані первісним позивачем, оскільки, по-перше, це питання не є предметом цього спору ( ОСОБА_1 не зверталась до суду з цього приводу), по-друге, це жодним чином не позбавляло ОСОБА_1 можливості реалізувати мету своїх відповідних звернень поза межами цього спору.
32. Верховний Суд також не бере до уваги ті доводи ОСОБА_1 , яким апеляційний суд вже надав належну оцінку, або які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
(2) Позиція Хмільницької міськради
33. У вересні 2022 року Хмільницька міськрада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення - без змін.
34. Хмільницька міськрада вказує на те, що відповідно до умов договору оренди землі від 10 жовтня 2007 року (пункт 2.2 розділу 2) у разі зміни орендаря договір оренди чинність не зберігає. Рішення Хмільницької міськради № 387 прийняте у відповідності до вимог законодавства в межах компетенції Хмільницької міськради з метою приведення правовідносин щодо спірної земельною ділянки у відповідність з реальним станом речей та вимогами законодавства. Невчинення цих дій Хмільницькою міськрадою означало б допущення нею протиправної бездіяльності.
35. Умови запропонованого ОСОБА_1 проєкту договору оренди землі відповідають Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 (далі - Типовий договір оренди землі), та приведені у відповідність з вимогами часу пропозиції його укладання. Зокрема, зміна ціни оренди спірної земельної ділянки зумовлена існуючими умовами законодавства, що регулюють це питання. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка лежить в основі визначення розміру орендної плати за неї, є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19). Розмір орендної плати за землю не може бути меншим, ніж це передбачено Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ПК України), що також відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 814/1786/16.
36. Хмільницька міськрада направляла ОСОБА_1 проєкт договору оренди, очікуючи її пропозиції чи зауваження, які не надійшли.
37. У ОСОБА_1 відсутні підстави для оскарження рішення Хмільницької міськради № 387, оскільки воно саме по собі не встановлює для неї права та обовʼязки, є лише підставою для укладення з нею договору оренди щодо спірної земельної ділянки.
38. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, яким апеляційний суд вже надав належну оцінку або які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
39. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
40. Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).
41. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.
42. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (згідно із пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
43. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).
44. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац другий частини другої статті 16 ЦК України).
45. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
46. Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (згідно із частиною першою статті 203 ЦК України).
47. До особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених ЗК України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта (згідно із частиною першою статті 377 ЦК України).
48. Особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди) (частина третя статті 415 ЦК України).
49. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (згідно із частиною першою статті 627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
50. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).
51. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом (частина перша статті 649 ЦК України).
52. За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України).
53. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина перша статті 93 ЗК України). Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (частина дев`ята статті 93 ЗК України).
54. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК України).
55. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера (частини друга та шоста статті 120 ЗК України).
56. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України). Надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування (згідно із абзацом першим частини першої статті 123 ЗК України). Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються, зокрема, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, затвердження ставок земельного податку відповідно до ПК України (згідно із пунктами 35 та 36 частини першої статті 26 Закону про місцеве самоврядування).
57. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою (абзац третій частини першої статті 123 ЗК України).
58. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (пункт "є" абзацу першого частини першої статті 141 ЗК України).
59. Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України (стаття 187 ЗК України). Самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами (стаття 189 ЗК України).
60. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 ПК України). Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац чотири пункту 288.1 ПК України). Аналогічне положення закріплене у частині другій статті 14 Закону про оренду землі. Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220.