Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 466/6895/19
провадження № 61-15844св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу (яка не брала участі у справі) - Львівська місцева прокуратура № 2, яка діє в інтересах Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року в складі колегії суддів Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
Львівської міської ради про визнання права власності на багатоквартирний житловий будинок.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, який був укладений 10 червня 2014 року та посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О. А. і зареєстрований в реєстрі за № 3930, він купив житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0880 га, що розташована на АДРЕСА_1 .
Через деякий час, на місці існуючого будинку на купленій земельній ділянці, він вирішив збудувати багатоквартирний житловий будинок.
З метою реалізації прав власника щодо здійснення на вказаній земельній ділянці будівництва багатоквартирного житлового будинку, позивач в установленому порядку отримав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1, які затверджені наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 28 квітня 2015 року № 143 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого будинку".
Надалі, на основі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ) на його замовлення розробив робочий проект "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої будівлі".
31 серпня 2015 року Департаментом Державної будівельно-архітектурної інспекції у Львівській області (далі - Департамент ДАБІ у Львівській області) зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на роботи "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої будівлі".
На підставі вищевказаної декларації виконано роботи зі знесення існуючої будівлі та будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1, технічні характеристики якого наведено в технічному паспорті на багатоповерховий житловий будинок АДРЕСА_1, складеному 31 серпня 2016 року.
Однак у подальшому у нього виникли складнощі зі здачею вказаного будинку в експлуатацію, оскільки містобудівними умовами (основні техніко-економічні показники) передбачено будівництво чотирьох поверхів з мансардою, а фактично збудовано на один поверх більше.
Разом з цим, на його замовлення ФОП ОСОБА_3 виготовила звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж виконаного по факту будівництва, висновок про їх відповідність до проектної документації, вимог надійності і безпечної експлуатації, чинних державних будівельних норм і правил, згідно якого за результатами проведення технічного обстеження об`єкта "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої будівлі", будівельним об`ємом 6 989,00 кв. м, площею 351,20 кв. м, п`яти поверхового з додатковим мансардним поверхом, що збудований власником гр. ОСОБА_1, встановлено відповідність його вимогам надійності і безпечної експлуатації в обсязі основних несучих та огороджувальних конструкцій і інженерного забезпечення.
Позивач зазначав, що на даний час будинок збудований, відповідно він немає змоги внести зміни у декларацію про початок виконання будівельних робіт, оскільки всі будівельні роботи завершено ще у 2016 році.
Він мав намір вирішити даний спір в адміністративному порядку, однак у Львівській міській раді відсутня інформаційна та технологічна карта вирішення спорів з питань містобудування, а тому змушений звернутись до суду.
З огляду на те, що вказаний житловий будинок не є самочинним будівництвом та відсутність іншого способу для захисту його права на створену річ та ураховуючи бездіяльність компетентних органів у вирішенні цього питання, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на вищевказаний збудований багатоквартирний будинок АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх прийняття
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2020 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 1 886,4 кв. м, який складається з: приміщень підвалу, загальною площею 248,5 кв. м, в тому числі: коридору під інд. І площею 18 кв. м, комори під інд. ІІ площею 2,8 кв. м, комори під інд. ІІІ площею 2,4 кв. м, комори під інд. ІV площею 2,8 кв. м, комори під інд. V площею 2,9 кв. м, комори під інд. VІ площею 2,5 кв. м, комори під інд. VІІ площею 2,5 кв. м, комори під інд. VІІІ площею 2,6 кв. м, комори під інд. ІХ площею 2,2 кв. м, коридору під інд. Х площею 17,7 кв. м, комори під інд. ХІ площею 2,8 кв. м, комори під інд. ХІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХІІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХІV площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХV площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІІІ площею 3,6 кв. м, комори під інд. ХІХ площею 2,6 кв. м, комори під інд. ХХ площею 2,5 кв. м, комори під інд. ХХІ площею 3 кв. м, комори під інд. ХХІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХХІІІ площею 13,7 кв. м, нежитлового приміщення під інд. 1 площею 63,8 кв. м, нежитлового приміщення під інд. 2 площею 79,8 кв. м; тамбура під інд. І площею 2,8 кв. м, сходової клітки під інд. ІІ площею 23,9 кв. м, кладової під інд. ІІІ площею 4,8 кв. м, ліфт під інд. ІV площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_2 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_3 загальною площею 38,5 кв. м, квартири АДРЕСА_4 загальною площею 60,8 кв. м, квартири АДРЕСА_5 загальною площею 83,4 кв. м, які розташовані на першому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_6 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_7 загальною площею 38,1 кв. м, квартири АДРЕСА_8 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_9 загальною площею 83,3 кв. м, які розташовані на другому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_10 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_11 загальною площею 38,3 кв. м, квартири АДРЕСА_12 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_13 загальною площею 83,6 кв. м, які розташовані на третьому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_14 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_15 загальною площею 38,4 кв. м, квартири АДРЕСА_16 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_17 загальною площею 84,1 кв. м, які розташовані на четвертому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, які розташовані на п`ятому поверсі, квартири АДРЕСА_18 загальною площею 98,5 кв. м, квартири АДРЕСА_19 загальною площею 85 кв. м, квартири АДРЕСА_20 загальною площею 138,4 кв. м, квартири АДРЕСА_21 загальною площею 145,8 кв. м в двох рівнях на п`ятому та мансардному поверсі; сходової клітки під інд. І площею 14,4 кв. м, ліфтової під інд. ІІ площею 16,3 кв. м, які розташовані в мансардному поверсі.
Судове рішення мотивоване тим, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом. Однак, як випливає з обставин справи, позивач, будучи власником земельної ділянки, на підставі отриманого дозволу збудував багатоквартирний житловий будинок з незначними відступами від розробленого проекту. Наявним у справі звітом про проведення технічного обстеження встановлено відповідність будинку вимогам надійності і безпечної експлуатації в обсязі основних несучих та огороджуючих конструкцій і інженерного забезпечення. Однак, позивач немає змоги здати вказаний будинок в експлуатацію, зокрема, матеріалами справи доводиться факт відмови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекції ДАБК у м. Львові) прийняти вказаний будинок в експлуатацію.
Таким чином, суд вважав, що позивачем здійснено всі необхідні дії для оформлення за ним права власності на збудований будинок, але оскільки у органах місцевого самоврядування фактично відсутня процедура визнання права власності на такі об`єкти, таке право слід визнати за ним в судовому порядку.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року апеляційну скаргу Львівської місцевої прокуратури № 2 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, містобудівними умовами та обмеженнями встановлена гранично допустима висота будівель - не більше чотирьох з мансардою поверхів, тоді як, згідно технічних характеристик будинок має підвал, п`ять поверхів та мансардний поверх, що свідчить про порушення забудовником будівельних норм та правил, невідповідність будинку за розміром площі, поверховості, висотності, що є істотним відхиленням від проекту.
Відповідно до пунктів 19-21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) (далі - Порядок № 461) у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.
Проте, ОСОБА_1 недоліків відповідно до Порядку № 461 не усунув та не оскаржив дії відповідного органу з підстав відмови в прийнятті в експлуатацію такого об`єкта, у порядку адміністративного судочинства.
Тому, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та є підставними, оскаржуване рішення необхідно скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник вказує на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (провадження № 12-20гс21). Також, відсутні висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга також мотивована тим, що Львівська міська рада та Інспекція ДАБК у м. Львові є самостійними юридичними особами та наділені відповідними повноваженнями щодо звернення до суду з будь-яким позовом або апеляційною скаргою.
При цьому, обґрунтовуючи звернення з апеляційною скаргою в інтересах держави, прокурор вказував на бездіяльність вищезазначених компетентних органів, проте матеріали справи не містять повідомлення прокурором цих органів про порушення інтересів держави внаслідок неналежного виконання ними своїх повноважень. Прокурор не навів достатніх аргументів для висновку про бездіяльність компетентного органу, що є обов`язком прокурора для вирішення судом питання наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави. Крім того, прокурор в апеляційній скарзі не зазначив, на захист якого саме інтересу держави, окрім як формальної вказівки на порушення прав територіальної громади міста щодо регулювання містобудівної діяльності, він виступає.
Разом з тим, зазначений багатоквартирний житловий будинок не є самочинним будівництвом, оскільки не відповідає жодній з трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак самочинного будівництва.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем здійснено всі необхідні дії для оформлення за ним права власності на збудований будинок, проте оскільки в органах місцевого самоврядування фактично відсутня процедура визнання права власності на такі об`єкти, таке право слід визнати за ним в судовому порядку.
Доводи інших учасників справи
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Вказував, що всупереч інтересам територіальної громади м. Львова, Львівська міська рада рішення суду першої інстанції не оскаржувала, представник останньої в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, поклався на розсуд суду.
16 лютого 2021 року за вх. № 14.35/04-17-744вих-21 місцевою прокуратурою направлено лист Інспекції ДАБК у м. Львові в якому зазначено, що місцевою прокуратурою підготовлено та буде подано до суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі № 466/6895/19.
16 лютого 2021 року за вх. № 14.35/04-17-745вих-21 місцевою прокуратурою направлено лист Львівській міській раді в якому зазначено, що місцевою прокуратурою підготовлено та буде подано до суду апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у справі № 466/6895/19.
Отже, Львівська міська рада та Інспекція ДАБК у м. Львові, як компетентні органи, які знали про порушення інтересів держави, мали повноваження для захисту, таких заходів не вживали протягом розумного строку.
Разом з тим, відсутні передбачені законом підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно, оскільки визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Такий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2019 року у справі № 915/1344/17, від 29 березня 2018 року у справі № 909/935/15, від 25 серпня 2020 року у справі № 760/21223/17-ц.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ОСОБА_1 23 вересня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, який був укладений 10 червня 2014 року між ОСОБА_4, як продавцем, та ОСОБА_1, як покупцем, останній купив житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0880 га, що розташована на АДРЕСА_1 . Вказаний договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О. А. та зареєстрований в реєстрі за № 3930.
Наказом департаменту містобудування Львівської міської ради від 28 квітня 2015 року № 143 "Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого будинку" затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на будівництво гр. ОСОБА_1 багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючого будинку.
Згідно містобудівних умов та обмежень загальна площа забудови 375 кв. м, загальна площа будинку 1 458, 68 кв. м, поверховість 4 з мансардою, гранично допустима висота будівель - 17,7 м, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки 43 %, щільність населення 450 осіб/га.
На підставі вказаних вище містобудівних умов та обмежень ФОП ОСОБА_2 на замовлення ОСОБА_1 розробив робочий проект "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої будівлі".
28 квітня 2015 року між ОСОБА_1 та департаментом економічної політики Львівської міської ради укладено договір про пайову участь № 122, за яким позивач, у зв`язку з будівництвом на АДРЕСА_1, зобов`язався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова у сумі 202 008,51 грн.
Листом від 30 квітня 2015 року № 23-1112 департамент економічної політики Львівської міської ради повідомив позивача про реєстрацію договору про пайову участь № 122 від 28 квітня 2015 року та надав попередній розрахунок пайового внеску.
29 грудня 2015 року ОСОБА_1 сплачено пайовий внесок в сумі 32 008,51 грн, а 31 серпня 2016 року - в сумі 170 000 грн.
31 серпня 2015 року в Департаменті ДАБІ у Львівській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на роботи "Будівництво багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючої будівлі".
Згідно технічного паспорта на квартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1, складеного 31 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_5, вказаний житловий будинок має загальну площу 1 886,4 кв. м та складається з: приміщень підвалу, загальною площею 248,5 кв. м, в тому числі: коридору під інд. І площею 18 кв. м, комори під інд. ІІ площею 2,8 кв. м, комори під інд. ІІІ площею 2,4 кв. м, комори під інд. ІV площею 2,8 кв. м, комори під інд. V площею 2,9 кв. м, комори під інд. VІ площею 2,5 кв. м, комори під інд. VІІ площею 2,5 кв. м, комори під інд. VІІІ площею 2,6 кв. м, комори під інд. ІХ площею 2,2 кв. м, коридору під інд. Х площею 17,7 кв. м, комори під інд. ХІ площею 2,8 кв. м, комори під інд. ХІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХІІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХІV площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХV площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХVІІІ площею 3,6 кв. м, комори під інд. ХІХ площею 2,6 кв. м, комори під інд. ХХ площею 2,5 кв. м, комори під інд. ХХІ площею 3 кв. м, комори під інд. ХХІІ площею 2,9 кв. м, комори під інд. ХХІІІ площею 13,7 кв. м, нежитлового приміщення під інд. 1 площею 63,8 кв. м, нежитлового приміщення під інд. 2 площею 79,8 кв. м; тамбура під інд. І площею 2,8 кв. м, сходової клітки під інд. ІІ площею 23,9 кв. м, кладової під інд. ІІІ площею 4,8 кв. м, ліфт під інд. ІV площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_2 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_3 загальною площею 38,5 кв. м, квартири АДРЕСА_4 загальною площею 60,8 кв. м, квартири АДРЕСА_5 загальною площею 83,4 кв. м, які розташовані на першому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_6 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_7 загальною площею 38,1 кв. м, квартири АДРЕСА_8 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_9 загальною площею 83,3 кв. м, які розташовані на другому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_10 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_11 загальною площею 38,3 кв. м, квартири АДРЕСА_12 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_13 загальною площею 83,6 кв. м, які розташовані на третьому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, квартири АДРЕСА_14 загальною площею 60,4 кв. м, квартири АДРЕСА_15 загальною площею 38,4 кв. м, квартири АДРЕСА_16 загальною площею 60,3 кв. м, квартири АДРЕСА_17 загальною площею 84,1 кв. м, які розташовані на четвертому поверсі; сходової клітки під інд. І площею 30 кв. м, ліфт під інд. ІІ площею 3,4 кв. м, які розташовані на п`ятому поверсі, квартири АДРЕСА_18 загальною площею 98,5 кв. м, квартири АДРЕСА_19 загальною площею 85 кв. м, квартири АДРЕСА_20 загальною площею 138,4 кв. м, квартири АДРЕСА_21 загальною площею 145,8 кв. м в двох рівнях на п`ятому та мансардному поверсі; сходової клітки під інд. І площею 14,4 кв. м, ліфтової під інд. ІІ площею 16,3 кв. м, які розташовані в мансардному поверсі.
25 листопада 2016 року між ОСОБА_1 та департаментом економічної політики Львівської міської ради укладено додаткову угоду № 268 до договору про пайову участь від 28 квітня 2015 року № 122, згідно якої донараховано суму пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в розмірі 88 389,15 грн, яку позивачем сплачено 23 листопада 2016 року.
Як вбачається з листа департаменту економічної політики від 25 листопада 2016 року № 2301-3805 позивачем пайовий внесок сплачений (290 397,66 грн), зобов`язання замовника гр. ОСОБА_1 виконані в повному об`ємі.
Листом Інспекції ДАБК у м. Львові від 13 лютого 2017 року № 0006-886 "Повернення на доопрацювання декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності за № ЛВ 1531700441323 від 13 лютого 2017 року" ОСОБА_1 повернуто на доопрацювання декларацію про готовність до експлуатації "Будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 із знесенням існуючої будівлі" з причин невідповідності даних в інформації про основні показники об`єкта будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність об`єкта будівництва та невірно вказано строк введення об`єкта в експлуатацію.
Таким чином, позивачем здійснено будівництво багатоповерхового (5 поверхів) будинку АДРЕСА_1, з підвалом та мансардним поверхом, який є на один поверх вищим, ніж встановлено дозвільними документами.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.
Як вбачається з матеріалів справи, містобудівними умовами та обмеженнями встановлена гранично допустима висота будівель - не більше чотирьох з мансардою поверхів, тоді як, згідно технічних характеристик будинок має підвал, п`ять поверхів та мансардний поверх, що свідчить про порушення забудовником будівельних норм та правил, невідповідність будинку за розміром площі, поверховості, висотності, що є істотним відхиленням від проекту.
Відповідно до пунктів 19-21 Порядку № 461 у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замовник (уповноважена ним особа) може повторно звернутися до органу державного архітектурно-будівельного контролю для реєстрації декларації.