Постанова
Іменем України
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 754/4521/22
провадження № 61-11151св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі", яке діє через Управління судової роботи та Міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
боржник - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Тетеря Ігор Анатолійович, на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва, в складі судді Таран Н. Г., від 16 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Андрієнко А. М., Соколової В. В., Поліщук Н. В., від 27 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У червні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі"
(далі - ТОВ "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі") звернулось до суду через Управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з клопотанням про визнання та примусове виконання на території України заочного вироку польського суду від 12 червня 2019 року у справі № І С 414/17 за позовом Університетської лікарні імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі проти ОСОБА_1 про виплату
13 915,20 тисяч злотих та 4 914,46 злотих - як повернення коштів за процес.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду
від 27 жовтня 2022 року, клопотання ТОВ "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі" задоволено.
Надано дозвіл на примусове виконання заочного вироку І судової колегії з розгляду цивільних справ Районного суду в Зеленій Гурі від 12 червня
2019 року, який набрав законної сили, у справі № І С 414/17 за позовом
ТОВ "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі" до ОСОБА_1 про сплату 13 915,20 злотих, що за офіційним курсом НБУ становить на день постановлення ухвали - 110 671,76 грн, разом з відсотками за спізнення від 27 лютого 2016 року до дня сплати та 4 914,46 злотих, що за офіційним курсом НБУ становить на день постановлення ухвали - 39 086,18 грн, як повернення коштів за судовий процес.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, встановив відсутність підстав, передбачених статтею 468 ЦПК України, для відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, а також дотримання товариством вимог статей 50, 51 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, який ратифікований Постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року № 3941-ХІІ, та набув чинності 14 серпня 1994 року (далі - Договір).
Суди відхилили доводи ОСОБА_1 про те, що він не отримував виклики до суду та копію судового рішення як такі, що спростовані матеріалами справи, в яких наявні копії судових повісток, які свідчать про вручення особисто ОСОБА_1 повідомлення про розгляд справи в м. Зелена Гура.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що вручення ОСОБА_1 судових повісток через засоби поштового зв`язку, а не через органи Міністерства юстиції України за правилами Гаазької конвенції, не спростовує того факту, що він був повідомлений про розгляд справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Тетеря І. А., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 листопада 2022 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат
Тетеря І. А., подав касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 16 серпня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду
від 27 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи № 754/4521/22 з суду першої інстанції, зупинено дію ухвали Деснянського районного суду м. Києва
від 16 серпня 2022 року та постанови Київського апеляційного суду
від 27 жовтня 2022 року до закінчення касаційного провадження.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Верховного Суду від 24 січня 2023 року суддею-доповідачем у справі визначено суддю Шиповича В. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що до клопотання ТОВ "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі" не додано документів, які відповідно до Гаазької Конвенції свідчать про вручення відповідного повідомлення про судове засідання ОСОБА_1 .
При цьому якщо документ вручений не у порядку, визначеному міжнародним договором, то сторона, яка отримала такий документ, може стверджувати, що вона не була повідомлена належним чином про судовий розгляд.
Звертає увагу, що в матеріалах справи містяться дві копії поштових документів, складені польською мовою без їх завіреного перекладу. ОСОБА_1 не розписувався у полі підпису про одержання судових повісток.
Вважає, що суди попередніх інстанцій встановили факт повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи польським судом на підставі недопустимих доказів.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду та постанови апеляційного суду за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 81 Закону України "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Згідно зі статтею 82 Закону України "Про міжнародне приватне право" визнання та виконання рішень здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Предметом розгляду у цій справі є клопотання ТОВ "Університетська лікарня імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі" про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України заочного вироку польського суду від 12 червня 2019 року у справі № І С 414/17 за позовом Університетської лікарні імені Кароля Марцінковського в Зеленій Гурі проти ОСОБА_1 про виплату 13 915,20 тисяч злотих та 4 914,46 злотих - як повернення коштів за процес.
Частиною першою статті 462 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
За змістом частини другої статті 468 ЦПК України, якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: 1) якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; 2) якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи; 3) якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; 4) якщо раніше ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, яка порушена до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; 5) якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Кодексом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; 6) якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; 7) якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; 8) якщо раніше в Україні було визнано та надано дозвіл на виконання рішення суду іноземної держави у спорі між тими самими сторонами, з того самого предмета і на тих самих підставах, що і рішення, що запитується до виконання; 9) в інших випадках, встановлених законами України.