Постанова
Іменем України
13 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 664/2660/18
провадження № 61-16352св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крамчанін Олександр Вячеславович,на постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року в складі колегії суддів Вейтас І. В., Радченка С. В., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд: визнати домоволодіння на АДРЕСА_1, домоволодіння на АДРЕСА_2, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, та автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, державний номерний знак НОМЕР_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частки у спільному майні подружжя в гривні станом на день прийняття рішення, що еквівалентна розміру 24 514,50 дол. США; шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 грудня 1991 року розірвати.
Позовна заява мотивована тим, що вона та відповідач 12 грудня 1991 року уклали шлюб, який зареєстровано Новомаячківською сільрадою Цюрупинського району Херсонської області, актовий запис № 58. Шлюб фактично припинено.
За час сумісного життя вони 29 серпня 2017 року придбали автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знакНОМЕР_1, який фактично продано ОСОБА_2 за 16 000 дол. США без переоформлення, оскільки наявна заборона відчуження даного транспортного засобу за судовим рішенням. Стан автомобіля та його місцезнаходження їй невідомі.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 09 січня 1990 року ОСОБА_2 придбав домоволодіння на АДРЕСА_2 . За час спільного проживання дане домоволодіння неодноразово перебудовано, відремонтовано, збудовано нові споруди, прокладено комунікації. За висновком експертизи частка здійснених ремонтних робіт у домоволодінні з 12 грудня 1991 року по теперішній час складає 73 % у порівнянні із моментом набуття у власність.
Також, ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 03 липня 2007 року набула у власність домоволодіння на АДРЕСА_1, вартість якого за висновком експерта становить 5 750 дол. США, що еквівалентно 138 172 грн.
Відповідач з серпня 2018 року вигнав її з будинку на АДРЕСА_2, яким користується одноособово та захопив все майно, що там знаходилось. Єдине майно, що залишилось в її розпорядженні це будинок на АДРЕСА_1 .
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив суд: розірвати шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 12 грудня 1991 року; здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши у власність ОСОБА_2 1/2 житлового будинку на АДРЕСА_1, вартістю 7 000 грн, картоплекопалки однорядної марки Wirax, вартістю 8 000 грн, ґрунтофрези вартістю 6 800 грн, культиватору 3*70 вартістю 4 700 грн, плугу ПН 3*20 вартістю 3 500 грн.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що він та ОСОБА_1 12 грудня 1991 року уклали шлюб. У 2017 році фактичні сімейні відносини між ними припинено.
В період шлюбу сторонами придбано: житловий будинок на АДРЕСА_1 ; картоплекопалку однорядну марки Wirax; ґрунтофрезу; культиватор 3*70; плуг ПН 3*20. Вказане майно знаходиться у ОСОБА_1 .
Він вважає, що спірне майно придбано в період шлюбу, отже є спільною сумісною власністю подружжя, а відповідач відмовляється поділити його в добровільному порядку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року позовні вимоги за первісним позовом та за зустрічним позовом задоволено частково.
Розiрвано шлюб мiж ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 12 грудня 1991 року Новомаячківською сільрадою Цюрупинського району Херсонської області, актовий запис № 58.
Визнано спільним сумісним майном подружжя домоволодіння на АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, ґрунтофрезу, культиватор, плуг, картоплекопалку.
Поділено спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та виділено у власність: ОСОБА_1 домоволодіння на АДРЕСА_1, вартістю 138 172 грн; ОСОБА_2 домоволодіння на АДРЕСА_2, вартістю 931 860 грн, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 284 000 грн, ґрунтофрезу вартістю 6 800 грн, культиватор вартістю 4 700 грн, плуг вартістю 3 500 грн, картоплекопалку вартістю 8 000 грн, загальною вартістю 1 238 860 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 550 344 грн за перебільшення частки у праві власності.
Скасовано заборону відчуження Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 після набрання рішенням законної сили. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили шлюбні відносини та обидва наполягають на розірванні шлюбу.
Оскільки за час спільного проживання сторін спірний будинок на АДРЕСА_2 перебудовано, відремонтовано, збудовано нові споруди, прокладено комунікації, то є підстави для визнання даного майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Висновком експерта ОСОБА_4 від 26 січня 2020 року № 20 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що в результаті проведених будівельних і ремонтних робіт з 12 грудня 1991 року по теперішній час ринкова вартість домоволодіння збільшилась, імовірно у розмірі 266 % від первісної площі, що свідчить про участь обох з подружжя в управлінні даним майном.
Враховуючи всі обставини у справі, суд дійшов висновку, що обидва домоволодіння та автомобіль є об`єктами права спільної сумісної власності подружжя, які слід поділити у натурі. Судом при поділі враховується місце проживання обох зі сторін, розмір їх внесків у поліпшення майна відповідно до їх пояснень, необхідність майна для професійної діяльності кожного, володіння конкретним майном у кожної сторони на даний час та інші обставини. Як наслідок, суд прийшов до висновку, що обидва позови слід задовольнити частково, поділити майно порівну із врахуванням вартості, позивачу присудити компенсацію за перебільшення частки майна відповідача, оскільки позивач не заперечує проти такої згоди, але розмір компенсації слід скоригувати відповідно до висновку експерта та відповідно до грошового визначення в національній валюті за курсом, застосованим експертом на момент визначення вартості. При цьому, суд вважав, що поділ двох будинків та виділ кожній стороні його половини недоцільний, оскільки це призведе до додаткових процедур переоформлення будинків, можливого виділу в натурі та інших процедур, які можуть ускладнити в майбутньому життя позивача та відповідача.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діяла від імені ОСОБА_2, задоволено частково.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року скасовано в частині визнання спільним сумісним майном подружжя: домоволодіння АДРЕСА_2, будинок АДРЕСА_1, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, почвофрези, культиватора, плуга, картофелекопалки, ухвалено у вказаній частині нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні цих позовних вимог.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 08 вересня 2020 року в частині поділу майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що належить їм на праві спільної сумісної власності скасовано, ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Поділено майно, що належить подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності, виділивши на праві власності: ОСОБА_1 1/2 (ідеальну) частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; плуг вартістю 3 500 грн, картоплекопалку вартістю 8 000 грн; ОСОБА_2 1/2 (ідеальну) частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, вартістю 284 000 грн; ґрунтофрезу вартістю 6 800 грн, культиватор вартістю 4 700 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 в розмірі 142 000 грн.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, набутий сторонами в період шлюбу, отже спірний автомобіль є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, при цьому ОСОБА_2, спростовуючи презумпцію спільності права власності подружжя на майно не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що спірний автомобіль придбаний лише за його особисті кошти.
Суд першої інстанції, виділивши ОСОБА_1 у власність домоволодіння на АДРЕСА_1, вартістю 138 172 грн, не врахував положень частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України (далі - СК України). ОСОБА_1 не внесла половину вартості спірного домоволодіння на депозитний рахунок суду, а ОСОБА_2 заперечував щодо присудження йому грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на будинок, а у зустрічному позові просив виділити йому у власність 1/2 частку житлового будинку, у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначене домоволодіння в цілому.
Також, апеляційний суд звернув увагу на те, що оскільки законодавством презюмується, що майно, яке придбано сторонами в період шлюбу, а саме: домоволодіння на АДРЕСА_1, автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, почвофреза, культиватор, плуг, картоплекопалка, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, позовні вимоги про визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя рішенням суду не потребує. Таким чином, рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Сторони уклали шлюб у грудні 1991 року і ОСОБА_2 стверджував, що будинок на АДРЕСА_2 перебудовано до укладення шлюбу. ОСОБА_1 вказане не спростувала, експерти не змогли встановити, що переобладнання будинку - збільшення житлової площі, мало місце після укладення сторонами шлюбу. ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначала про збільшення вартості будинку за рахунок ремонту будинку (здійснили утеплення будинку, перекрили кришу, замінили вікна) та за рахунок будівництва гаражу, овочесховища.
Враховуючи наведене, надавши оцінку висновкам судових будівельно-оціночних експертиз від 26 січня 2020 року № 20 та від 05 липня 2021 року № 06/21, колегія суддів вважала, що неможливо дійти висновку про те, що в даному випадку має місце така істотність збільшення вартості будинку, що доля первинної власності ОСОБА_2 стала незначною, співмірно малою за остаточною ціною, в зв`язку з вкладенням грошових чи трудових затрат у майно подружжям чи особисто ОСОБА_1, а тому відсутні підстави для визнання будинку на АДРЕСА_2 об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Проте, це не позбавляє права ОСОБА_1 звернутись з вимогами про стягнення частини вартості поліпшень у спірному будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
04 жовтня 2021 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крамчанін О. В., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року.
У касаційній скарзі вона просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крамчанін О. В., на постанову Херсонського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, та витребував справу з суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження заявник вказує застосування в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, від 13 січня 2021 року у справі № 264/949/19.
Разом з тим, заявник вказує, що експерт ОСОБА_4 надала докладну відповідь з перерахування того, що було зроблено за роки проживання разом подружжям ОСОБА_1 . Крім того, пояснила, що ринкова вартість житлового будинку збільшилась саме за рахунок проведених будівельних робіт, які сторони проводили під час спільного проживання.
Крім того, апеляційний суд в порушення норм процесуального права прийняв нові докази надані відповідачем та призначив нову експертизу для визначення ринкової вартості майна станом на 2018 рік.
Позиції інших учасників
У січні 2022 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє адвокат Федак Л. Р., надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Зазначав, що ні судом, ні експертом не встановлено поліпшення з часу придбання будинку ОСОБА_2 09 січня 1990 року відповідно до договору купівлі-продажу до часу одруження, а це період майже двох років, за який проведені поліпшення власником будинку. Експертним висновком не визначено збільшення будівельних робіт, будівельних матеріалів, не визначено якими документами та доказами підтверджується збільшення вартості домоволодіння на АДРЕСА_2 . Збільшення вартості майна внаслідок коливання курсу валют, зміни ринкових цін та інші чинники не співвідносяться з обсягом грошових чи трудових затрат у майно, тобто вирішальне значення мають шляхи та способи збільшення такої вартості, яка має бути доведена тим з подружжя, хто претендує на таке майно.
У зв`язку із цим просив суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстровано 12 грудня 1991 року Новомаячківською сільрадою Цюрупинського району Херсонської області, актовий запис № 58. Сторони припинили шлюбні відносини та обидва наполягають на розірванні шлюбу.
Під час шлюбу ними придбано домоволодіння на АДРЕСА_1, за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу житлового будинку від 03 квітня 2007 року, картоплекопалка вартістю 8 000 грн, ґрунтофрезавартістю 6 800 грн, культиватор вартістю 4 700 грн, плуг вартістю 3 500 грн.
Крім того, 29 серпня 2017 року за ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль Mitsubishi Pajero Wagon, 2008 року випуску.
Згідно договору купівлі-продажу жилого будинку з надвірними будівлями від 09 січня 1990 року, ОСОБА_2 придбав житловий будинок АДРЕСА_2 . На земельній ділянці розміщений один жилий будинок: стіни кам`яні, критий шифером, жила площа 32,5 кв. м. До жилого будинку примикають надвірні будівлі: погріб "Б", літня кухня "В", колодязь № 1 та огорожа № 2. Продаж будинку здійснено за 4 000 карбованців, інвентарна (страхова) оцінка 6 943 карбованців.
За довідкою, виданою Новомаячківською селищною радою 29 лютого 2018 року, ОСОБА_2 надана у користування земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2, загальною площею 0,36 га в тому числі: 0,15 га - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,21 га - для ведення особистого підсобного господарства. Вказані земельні ділянки не приватизовані.
Під час розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 18 червня 2019 року призначено судову будівельно-технічну експертизу.
У висновку експерта ОСОБА_4 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 20, складеного 26 січня 2020 року зазначено, зокрема, що: 2) ринкова вартість домоволодіння на АДРЕСА_2, визначена методом аналогів продажів, станом на листопад 2019 року складає 931 860 грн без урахування ПДВ; 3) імовірна ринкова вартість домоволодіння на АДРЕСА_2 станом на 09 січня 1989 року, визначена витратним підходом, може становити 461 790 грн, але ця вартість неостаточна; 4) імовірне збільшення ринкової вартості домоволодіння в результаті проведення будівельних і ремонтних робіт з 12 грудня 1991 року по теперішній час (день складення висновку), може бути 470 070 грн, що може становити 266% від первинної вартості; 5) частка, яку складають здійснені будівельні роботи в домоволодінні на АДРЕСА_2 з 12 грудня 1991 року по теперішній час, може складати 646 936 грн, тобто 73/100 від теперішньої ринкової вартості домоволодіння.
Експертом встановлено, що після 2005 року за вказаною адресою самовільно побудовані будівлі і споруди: гараж, овочесховище, навіс 6х3 кв. м, дворовий туалет та душ, підвал під літньою кухнею.
Базова вартість домоволодіння встановлена експертом згідно з інвентарною справою - 6 943 руб (житлового будинку - 5 355 руб, прибудов - 586 руб). З урахуванням коефіцієнтів подорожчання, зміни вартості будівництва тощо вартість житлового будинку за цінами станом на 2018-2019 рік визначена в розмірі 135 742 грн, вартість надвірних будівель - 41 124 грн, а всього 176 866 грн.
Станом на листопад 2019 року експертом визначена саме ринкова вартість домоволодіння шляхом порівняльного підходу методом аналогів продажів, яка склала 931 860 грн. При цьому експертом у вартість домоволодіння включено ринкову вартість земельної ділянки, яка становить 284 924 грн та зазначено, що вартість будівель та споруд станом на 2019 рік (без врахування вартості земельної ділянки) складає 646 936 грн.
У пункті 4 висновку експертом зазначено саме про збільшення ринкової вартості спірного домоволодіння.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_4, яка пояснила: встановити, які роботи були здійсненні в будинку до грудня 1991 року неможливо і таке питання на вирішення експертизи не ставилось; за рахунок яких саме робіт, що були здійснені сторонами за період з грудня 1991 року до серпня 2018 року, збільшилась вартість домоволодіння також не було можливості встановити.
Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 20 січня 2021 року призначено у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу.
Згідно з висновком експерта ОСОБА_6, що складений за результатами проведення повторної судової будівельно-оціночної експертизи від 05 липня 2021 року № 06/21 вартість домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, станом на грудень 1991 року за цінами на час проведення експертизи складала 161 421 грн. Вартість цього домоволодіння в його стані на вересень 2018 року за цінами на час проведення експертизи складала 330 220 грн. Зростання вартості домоволодіння у період з 1991 року до 2018 року відбулося за рахунок збільшення загальної площі приміщень у будинку, а також через те, що у домоволодінні здійснено газифікацію будинку та прокладено систему водяного опалення, також збудовано гараж, санітарно-побутові приміщення та облаштовано водовідведення.
Збільшення загальної площі приміщень у спірному домоволодінні встановлено експертом шляхом порівняння даних договору купівлі-продажу будинку від 09 січня 1990 року та даних інвентарної справи станом на 10 листопада 1989 року (житловий будинок літ. "А" загальною площею 48,8 кв. м, житловою площею 32,5 кв. м; погріб літ. "Б", літня кухня літ. "В", колодязь № 1, огорожа № 2) з даними технічної інвентаризації станом на 13 червня 2005 року (житловий будинок літ. "А" загальною площею 77,2 кв. м, житловою площею 55,3 кв. м; погріб літ. "Б", літня кухня літ. "В", навіс літ. "Г", сарай літ. "Д", сарай літ. "Є", колодязь № 1, огорожа № 2, 3 зливова яма № 4).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як видно із касаційної скарги, постанова суду апеляційної інстанції, визначена у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України оскаржується на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій та другій статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.