Постанова
Іменем України
15лютого 2023 року
м. Київ
справа № 2-209/11
провадження № 61-10563св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - Червоногвардійський відділ державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції
(м. Харків),
заінтересована особа (стягувач) - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Романцова Тетяна Володимирівна, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Левчук О. О., від 28 жовтня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Космачевської Т. В., Агєєва О. В., Канурної О. Д., від 11 січня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на неправомірну бездіяльність Червоногвардійського відділу державної виконавчої служби у місті Макіївці Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) (далі - Червоногвардійський ВДВС), заінтересована особа - публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк").
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 11 березня 2011 року державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження
№№ 25123780, 25130213, 25132701 з примусового виконання виконавчих листів № 2-209/11 від 14 лютого 2011 року, виданих Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, відносно ОСОБА_1 (боржник), про звернення на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" (стягувач) стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, стягнення боргу в сумі 255 797,35 грн, судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1 820 грн.
24 квітня 2014 року вказані виконавчі провадження завершені, а державним виконавцем Червоногвардійського ВДВС винесені постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, у зв`язку з відмовою стягувача від майна боржника.
Із квітня 2014 року по теперішній час стягувач не оскаржував постанову про повернення виконавчого документу, жодних вимог до боржника не пред`являв, також повторно не пред`являв виконавчі листи до виконання, строк для повторного пред`явлення виконавчих листів до виконання в судовому порядку не поновлював.
За інформаційною довідкою від 15 вересня 2021 року із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:
- 15 березня 2011 року внесено запис за № 10939878 про арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, який накладено Червоногвардійським ВДВС шляхом винесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, № 25123780, виданої 11 березня 2011 року.
- 15 березня 2011 року внесено запис за № 10941191 про арешт на все нерухоме майно, тобто все майно, яке належить позивачу, який накладено Червоногвардійським ВДВС шляхом винесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, № 25130213, виданої 11 березня 2011 року.
- 15 березня 2011 року внесено запис за № 10941414 про арешт на все нерухоме майно, тобто все майно, яке належить ОСОБА_1, який накладено Червоногвардійським ВДВС шляхом винесення постанови про арешт майна боржника і оголошення заборони на його відчуження, № 25132701, виданої 11 березня 2011 року.
Вказував, що після завершення виконавчих проваджень вказані порушують його законні права та інтереси, зокрема щодо розпорядження нерухомим майном.
17 серпня 2021 року адвокат Романцова Т. В. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Червоногвардійського ВДВС із заявою про зняття арешту з нерухомого майна. Виконуючий обов`язки начальника відділу Червоногвардійського ВДВС повідомив, що відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 на теперішній час не має та відмовив у знятті арештів без наведення підстав такої відмови.
ОСОБА_1 вважав таку бездіяльність виконуючого обов`язки начальника відділу Червоногвардійського ВДВС неправомірною.
Посилаючись на викладене, просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність виконуючого обов`язки начальника відділу Червоногвардійського ВДВС Жабіна А. С. щодо не зняття арешту з нерухомого майна в межах виконавчих проваджень №№ 25123780, 25130213, 25132701, за виконавчими листами № 2-209/11 від 14 лютого 2011 року, виданими Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області.
- зобов`язати Червоногвардійський ВДВС зняти арешт зі всього нерухомого майна (невизначене майно, все нерухоме майно), в тому числі зняти арешт з двокімнатної квартири
АДРЕСА_1, який було накладено за виконавчими листами № 2-209/11 від 14 лютого 2011 року, виданими Червоногвардійським районним судом м. Макіївки Донецької області, в межах виконавчих проваджень
№№ 25123780, 25130213, 25132701.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 28 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 11 січня 2022 року, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що кредитором відновлено провадження у справі, в якій заставним є майно, з якого заявник ОСОБА_1 просить зняти арешт. Зняття арешту в подальшому унеможливить виконання рішення суду та може порушити права кредитора, а також вказали на відсутність доказів погашення заборгованості перед стягувачем.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Романцова Т. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Представник ОСОБА_1 - адвокат Романцова Т. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 11 січня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи із міськрайонного суду.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 25 березня 2020 року у справі № 175/3995/17-ц, від 18 січня 2021 року у справі № 681/1423/18, від 10 січня 2022 року у справі № 908/5303/15, від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17,
від 25 травня 2018 року у справі № 925/125/14, від 04 березня 2019 року у справі № 921/1105/15-г/4, від 04 березня 2020 року у справі № 159/4643/19, та висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах
від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18, від 05 червня 2018 року у справі № 338/4643/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц.
Зазначає, що бездіяльність державного виконавця, посадових осіб органу державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Вказує, що не зняття відділом ДВС арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачу є протиправною бездіяльністю органу ДВС і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна.
Наголошує на тому, що особи мають слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви, вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження, проте ПАТ АБ "Укргазбанк" з 2014 року не пред`являло повторно виконавчі документи до виконання та не цікавилось ходом виконавчого провадження, в якому воно є стороною.
Вважає, що судами порушено вимоги пункту 7 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон
№ 606-XIV), якою передбачено, що у разі якщо стягувач у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові.
Також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки справа містить виключну правову проблему щодо визначення початку перебігу строку звернення до суду зі скаргою на бездіяльність органів ДВС.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк" (змінило назву наПАТ АБ "Укргазбанк"), та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2233/812, за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 29 300 доларів США на строк до
31 січня 2028 року зі сплатою 12,9% річних на придбання нерухомості - квартири АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 01 лютого 2008 року між банком, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 460/1, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язалась відповідати солідарно з позичальником перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором.
ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 01 лютого 2008 року, належить квартира
АДРЕСА_1, площею 43,7 кв. м.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором
01 лютого 2008 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 460, посвідчений приватним нотаріусом Макіївського нотаріального округу Пірог Ю. С. за реєстровим № 738, предметом якого є вказана квартира.
Заочним рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 09 грудня 2010 року у справі № 2-209/10 було задоволено позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" загальну суму заборгованості за кредитним договором № 2233/812 від 01 лютого 2008 року в розмірі 31 132,29 доларів США та 8 700,36 грн; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" судовий збір у розмірі 1 700 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн, всього 1 820 грн.
На підставі виконавчих листів № 2-209 від 14 лютого 2011 року, виданих Червоногвардійським районним судом міста Макіївки Донецької області, постановами державного виконавця Червоногвардійського ВДВС
від 11 березня 2011 року було відкрито:
- виконавче провадження № 25123780 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ;
- виконавче провадження № 25130213 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" боргу в розмірі 1 820 грн;
- виконавче провадження № 25132701 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" боргу в розмірі 255 797,35 грн.
15 березня 2011 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна було внесено записи:
- № 10939878 про арешт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1, який накладено постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року у виконавчому провадженні № 25123780;
- № 10941191 про арешт всього належного боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, який накладено постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року у виконавчому провадженні № 25130213;
- № 10941414 про арешт всього належного боржнику ОСОБА_1 нерухомого майна, який накладено постановою державного виконавця від 11 березня 2011 року у виконавчому провадженні № 25132701.
Постановами державного виконавця Червоногвардійського ВДВС
від 24 квітня 2014 року у виконавчих провадженнях №№ 25123780, 25130213, 25132701 виконавчі документи було повернуто стягувачу на підставі пункту 3 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV у зв`язку з тим, що стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення.
В подальшому банк повторно пред`явив до виконання виконавчі листи
№ 2-209 від 14 лютого 2011 року, видані Червоногвардійським районним судом міста Макіївки Донецької області та постановами державного виконавця Червоногвардійського ВДВС від 15 травня 2014 року було відкрито виконавчі провадження №№ 43336047, 43336229, 43336353.
Постановами державного виконавця від 10 листопада 2014 року у виконавчих провадженнях №№ 43336047, 43336229, 43336353 виконавчі документи було повернуто стягувачу на підставі пункту 9 частини першої статті 47 Закону № 606-XIV у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Вказані постанови державного виконавця мотивовані тим, що Законами України "Про боротьбу з тероризмом", "Про тимчасові за період проведення антитерористичної операції" визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р затверджено перелік населених пунктів (зона проведення антитерористичної операції), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв`язку з цим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території не проводяться. Подальше проведення виконавчих дій неможливе у зв`язку з тим, що матеріали виконавчих проваджень перебувають на території, на якій проводиться активна фаза антитерористичної операції, а Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну Українській владі".
Крім того, рішенням Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області від 17 жовтня 2011 року у справі № 2-1154/11 було задоволено позов ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 2233/812 від 01 лютого 2008 року, що разом складає 36 109,19 доларів США, пеню в сумі 56 609,32 грн та штраф в розмірі 7 400 грн, судовий збір в розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього стягнуто
36 109,19 доларів США та 65 829,32 грн.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 04 січня 2021 року було задоволено заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" та відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-1154/11 за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка розглядалася Червоногвардійським районним судом міста Макіївки Донецької області, в частині змісту судового рішення від 17 жовтня 2011 року, яким стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором № 2233/812 від 01 лютого
2008 року, що разом складає 36 109,19 доларів США, пеню в сумі
56 609,32 грн та штраф в розмірі 7 400 грн, судовий збір в розмірі 1 700 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн, а всього стягнуто 36 109,19 доларів США та 65 829,32 грн. Вказана ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили 20 січня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) та рішення органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
ЄСПЛ вказував у своїх рішеннях, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", № 18357/91, § 40).