Постанова
Іменем України
15 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 202/1183/22
провадження № 61-11966св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),
стягувач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Вертелецька Тетяна Вячеславівна, на ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська, в складі судді Кухтіна Г. О., від 10 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду, в складі колегії суддів:
Максюти Ж. І., Свистунової О. В., Деркач Н. М., від 13 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Комунарськоговідділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - державний виконавець Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро)).
Скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вона дізналася про державну реєстрацію обтяжень належного їй нерухомого майна.
У відповіді, наданій Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) на її заяву, зазначено, що на виконанні у вказаному відділі перебував виконавчий лист № 2/0417/9140/2012, виданий 15 березня
2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу в розмірі
391 904, 47 грн.
За вказаним виконавчим листом Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) неодноразово відкривав виконавчі провадження, в межах яких приймались постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. В подальшому виконавчий лист повертався у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
ОСОБА_1 зазначала, що останнє виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2/0417/9140/2012, виданого 15 березня 2013 року, було завершено у травні 2017 року і після повернення виконавчого документа, стягувач більше не пред`являв його до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
Оскільки у відділі державної виконавчої служби відсутні будь-які відкриті виконавчі провадження, а матеріали всіх виконавчих проваджень знищенні у зв`язку із закінченням строків зберігання, проте начальник Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) відмовив у знятті арешту, накладеного на її майно, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Комунарський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро):
- скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09 липня 2013 року у ВП № 38780558;
- скасувати арешт, накладений на все майно ОСОБА_1 постановою державного виконавця Комунарського ВДВСу м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 березня 2016 року у ВП № 50408557;
- вилучити з спеціального розділу запис про обтяження нерухомого майна, належного ОСОБА_1, запис № 2073231, дата реєстрації
10 серпня 2013 року, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 38780558, виданий 09 липня 2013 року, видавник Комунарський ВДВС, обтяжувач Комунарський ВДВС Запорізького МУЮ, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 4897023 від 10 серпня 2013 року,
ОСОБА_2, Запорізьке МУЮ, Запорізька область.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року, в задоволенні скарги відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження не є закінченим, після якого могли б наступити правові наслідки, передбачені частиною другою статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" (зняття арешту, накладеного на майно боржника).
Правовий аналіз статей 47, 49, 50 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що державний виконавець зобов`язаний зняти арешт шляхом прийняття відповідної постанови у випадку закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, проте державний виконавець Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) відповідних постанов відносно боржника ОСОБА_1 не приймав, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Вертелецька Т. В., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове судове рішення про задоволення скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
28 листопада 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Вертелецька Т. В. подала касаційну скаргу на ухвалу Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 10 червня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 202/1183/22 із суду першої інстанції.
У січні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що повноваження державного виконавця щодо примусового виконання судового рішення та вчинення дій, спрямованих на його виконання могли здійснюватися лише у межах відкритого виконавчого провадження до його завершення
Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Після закінчення виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця від 24 травня 2017 року стягувач не пред`явив виконавчий лист до виконання, у зв`язку з чим вказаний строк сплив у травні 2020 року.
На думку заявника, збереження в завершеному виконавчому провадженні заборони на відчуження майна боржника, встановленої з метою виконання судового рішення у примусовому порядку, після спливу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання позбавлене процесуальної мети.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві, поданому до Верховного Суду, державний виконавець Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південного МУ МЮ (м. Одеса) вважає оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими. При цьому звертає увагу, що стягувач має право на звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська
від 13 грудня 2012 року (справа № 2/0417/9140/2012) стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у сумі 361 309, 30 грн. Вирішено питання про судові витрати. У грудні 2012 року рішення суду набрало законної сили.
У відповіді від 25 жовтня 2021 року № 70008-2-18.3-34, наданій Комунарським ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного МУ МЮ (м. Дніпро) на заяву
ОСОБА_1, зазначено, що відносно заявника на виконанні перебували наступні виконавчі провадження:
1) виконавче провадження № 38780558 з виконання виконавчого листа
№ 2/0417/9140/2012 від 15 березня 2013 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу в розмірі 391 904, 47 грн. 09 липня 2013 року прийнято постанову про арешт майна боржника. 19 листопада 2013 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження";
2) виконавче провадження № 42387606 з виконання виконавчого листа
№ 2/0417/9140/2012 від 15 березня 2013 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу в розмірі 391 904, 47 грн. 17 червня 2014 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження";
3) виконавче провадження № 46202357 з виконання виконавчого листа
№ 2/0417/9140/2012 від 15 березня 2013 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 391 904, 47 грн. 24 березня
2015 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження";
4) виконавче провадження № 50408557 з виконання виконавчого листа
№ 2/0417/9140/2012 від 15 березня 2013 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 391 904, 47 грн. 04 березня
2016 року прийнято постанову про арешт майна боржника. 29 червня
2016 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження";
5) виконавче провадження № 52455675 з виконання виконавчого листа
№ 2/0417/9140/2012 від 15 березня 2013 року, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 391 904, 47 грн. 24 травня
2017 року державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";
6) виконавче провадження № 21053203 з виконання судового наказу
№ 2н-345 від 01 березня 2010 року, виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суми боргу в розмірі 12 714,36 грн. 27 серпня 2010 року прийнято постанову про арешт майна боржника. 22 лютого 2011 року прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".
Також у відповіді зазначено, що вказані виконавчі провадження знищені, підстав для зняття арешту немає.
Доказів виконання рішення суду в справі № 2/0417/9140/2012 матеріали справи не містять.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.