ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 640/17477/20
провадження № К/9901/35910/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Військової прокуратури Центрального регіону України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 (головуючий суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді - Мєзєнцев Є.І., Парінов А. Б.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Військової прокуратури Центрального регіону України, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки військового прокурора Центрального регіону України від 23.01.2020 №17 о/с;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Військової прокуратури Полтавського гарнізону або рівнозначній посаді, яку він займав станом на 05.02.2020;
- стягнути з Військової прокуратури Центрального регіону України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2020 визнано неповажними підстави пропуску строку звернення ОСОБА_1 до адміністративного суду. Позовну заяву залишено без руху на підставі ч. 1 ст. 123 КАС України у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду. Запропоновано позивачу вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
3. Судом першої інстанції встановлено, що ознайомлення позивачем зі спірним наказом відбулося 30.01.2020 у приміщенні кадрового органу Військової прокуратури Центрального регіону України, в той час як відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
4. Судом зазначено, що позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом починаючи з 30.01.2020.
5. 14 серпня 2020 року позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому ОСОБА_1 вказав, що маючи достатній проміжок часу та можливості для вручення відповіді на його скаргу, відповідь Офісом Генерального прокурора надано не було, у зв`язку із чим, не дочекавшись відповіді строком у 5 місяців, відповідно до ч.4 ст. 122 КАС України звернувся до суду 28.07.2020, при цьому маючи можливість звернутись до суду у шестимісячний строк включно до 28.08.2020, оскільки заява (скарга) подана 29.02.2020.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.
7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наведені позивачем обставини не позбавляли позивача фізичної можливості звернутися до суду в місячний строк з дня коли він ознайомився з наказом про його звільнення, а саме 30.01.2020. Суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.
8. Суд апеляційної інстанції підтримав висновки суду першої інстанції, а також з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 169 КАС України зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
9. Суд апеляційної інстанції, оцінюючи доводи клопотання позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, вказав, що в даному випадку позивачем не оскаржується бездіяльність Офісу Генеральної прокуратури щодо не розгляду його скарг, а оскаржується наказ виконуючого обов`язки військового прокурора Центрального регіону України від 23.01.2020 №17 о/с про звільнення позивача з публічної служби, а отже посилання позивача на поважність причин пропуску строків звернення до адміністративного суду у зв`язку з досудовим врегулюванням даного спору шляхом звернення до відповідача із скаргою обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
10. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2020, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
11. У касаційній скарзі позивач стверджує, що строк звернення до адміністративного суду ним не був пропущений, оскільки скаргу на адресу Офісу Генерального прокурора ним було подано в місячний термін з моменту ознайомлення зі спірним наказом. Вважає, що законодавцем визначено, що до звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження обов`язків прокурора обласної прокуратури з питань виконання своїх адміністративних повноважень особа має право звернутися до вищестоящого прокурора, що є альтернативним способом захисту прав, а тому судами попередніх інстанцій мали бути досліджені рух та результати розгляду його скарг до Офісу Генерального прокурора.
12. Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-2 зазначає, що наведені позивачем обставини не позбавляли його можливості звернутися до суду у місячний строк з дня, коли він ознайомився з наказом про його звільнення, а саме з 30.01.2020. Вважає оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
13. Офісом Генерального прокурора також подано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач-1 вважає доводи касаційної скарги безпідставними та необґрунтованими, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Вказує, що позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки звернення зі скаргою до вищестоящого прокурора зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
14. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2020 для розгляду справи №640/17477/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
15. Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
16. Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2023 справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. Позиція Верховного Суду
17. Згідно з ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Оцінюючи обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.