ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 580/3850/19
касаційне провадження № К/9901/21093/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів -Ханової Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД"
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року (головуючий суддя - Бабич А.М.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року (головуючий суддя - Ганечко О.М.; судді - Кузьменко В.В., Шурко О.І.)
у справі № 580/3850/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2019 року Приватне акціонерне товариство "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" (далі - ПрАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 листопада 2019 року № 0004455007 та № 0004425007.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що факт реальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ДНІПРО" (далі - ТОВ "ТБК "ДНІПРО") підтверджений належним чином оформленими первинними документами, тому висновки акта перевірки, на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судові інстанції дійшли висновку, що господарські операції позивача з його контрагентом не носили реального характеру.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2020 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Мотивуючи касаційну скаргу, платник зазначає, що господарські операції між позивачем та його контрагентом були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Акцентує, що чинне законодавства не ставить умовою дійсності правочинів у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності достатніх трудових ресурсів у нього, а також від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, оскільки добросовісний платник податків, яким є позивач, не може нести відповідальність за правопорушення, вчинені іншим суб`єктом господарювання.
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД".
16 листопада 2020 року від Офісу ВПП ДПС надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ "ЛЕБЕДИНСЬКИЙ НАСІННЄВИЙ ЗАВОД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ТБК "ДНІПРО" за жовтень 2016 року, показників у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2016 року, або в наступних податкових періодах (місяцях), та показників фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, або в наступних податкових періодах (роках) згідно з правилами податкового обліку, за результатами якої складено акт від 08 листопада 2019 року № 8/28-10-50-07/00388932.
Відповідно до висновків названого акта перевірки відповідачем встановлені порушення:
абзацу "а" пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201, з урахуванням пункту 44.1 статті 44, Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит за жовтень 2016 року у розмірі 250 000,00 грн, що призвело до завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2016 року у розмірі 250 000,00 грн;
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, з урахуванням підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44 цього Кодексу, внаслідок неправомірного заниження платником доходу і, відповідно, фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності, а саме занижено податок на прибуток за півріччя 2017 року у сумі 270 000,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТБК "ДНІПРО", оскільки останнє не мало достатніх трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності з продажу будівельних матеріалів.
На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2019 року:
№ 0004455007, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на 250 000,00 грн;
№ 0004425007, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 405 000,00 грн, з яких 270 000,00 грн за податковими зобов`язаннями та 135 000,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.