ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 812/771/16
касаційне провадження № К/9901/39516/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30.12.2016 (суддя Борзаниця С.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя - Чебанов О.О., судді - Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, вимоги, -
УСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, підприємець) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.04.2016 №0001841303, № 0001871303, № 0001881303 № 0001851303, від 23.06.2016 № 0005751303, рішення від 23.06.2016 № 0005781303, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.06.2016 №Ф-0005771303.
На обґрунтування вимог позивач зазначив, що висновки, зроблені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам, є суперечливими, не підтвердженими документально, а відтак оскаржувані рішення відповідача є протиправними.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 30.12.2016, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, позов задовольнив повністю.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що первинними документами бухгалтерського обліку позивача, які були предметом судово-економічної експертизи, не підтверджуються висновки акту перевірки, які були зроблені виключно на підставі відомостей Луганської та Харківської митниць, податкової інформації від ПАТ "Луганське регіональне управління автобусних станцій", інформації прокуратури Луганської області, інформації щодо розрахунків ТОВ "Русские Автобусные Линии" з позивачем за квітень-серпень 2015 року, які, в свою чергу, не є первинними документами фінансово-господарської діяльності позивача.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 11, 69, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, водночас не вказує, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Зокрема, скаржник стверджує, що позивачем під час перевірки не надано документів в підтвердження отримання ним доходу, зокрема, книги обліку доходів і витрат, висновки акту перевірки висновувались на даних інформаційних баз даних "ІС Податковий блок", відомостей Луганської та Харківської митниць, інформації прокуратури Луганської області, інформації щодо розрахунків ТОВ "Русские Автобусные Линии" з позивачем за квітень-серпень 2015 року.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін судові рішення попередніх інстанцій з підстав їх правомірності та обґрунтованості.
Верховний Суд ухвалою від 27.02.2023 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 28.02.2023.
Відповідачем заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 КАС України відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893 і наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено процесуальну заміну відповідача - Державної податкової інспекції у місті Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області (ЄДРПОУ 39890583) на Головне управління ДПС у Луганській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44082150).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 по 30.09.2015 відповідно до затвердженого плану перевірки на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79, пункту 82.1 статті 82 ПК України, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-УІ та у зв`язку з надходженням постанови слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Луганській області Куцелепи Д.О. від 29.10.2015, за результатами якої складено акт від 21.03.2016 №443/12-14-13-02/21-2557308337 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем:
пункту 291.4 статті 294, підпункту 1 пункту 293.4 статті 293, пунктів 295.3, 295.7 статті 295 ПК України, в наслідок чого позивач не сплатив суму єдиного податку 731861,30 грн з суми заниження обсягу доходу 18 296 532,41 грн та не сплатив суму єдиного податку у розмірі 1236375,95 грн з суми перевищення граничного обсягу доходу (20000000 грн) 8242506,35 грн. Разом недоплата єдиного податку за результатами перевірки складає 1968237,25 грн;
пункту 163.1 статті 163, підпунктів 164.2.1, 164.2.2, 164.2.20 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168 статті 168, абзацу "а" пункту 171.2 статті 171, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176, пункту 177.7 статті 177 ПК України, в наслідок чого не утримано податок з доходів при виплаті грошових коштів неоформленим найманим працівникам у загальній сумі 22784,10 грн, а саме за січень 2015 року у сумі 1644,30 грн, за лютий 2015 - 2009,70 грн, за березень 2015 року - 2192,40 грн, за квітень 2015 року - 1827,00 грн, за травень 2015 року - 2192,40 грн, за червень 2015 року - 3288,60 грн, за липень 2015 року - 4202,10 грн, за серпень 2015 року - 2740,50 грн, за вересень 2015 року - 2687,10 грн;
пункту 2 статті 6, пункту 1 статті 7, пункту 5 статті 8, пункту 9 статті 9 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині не нарахування єдиного внеску на суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг), в наслідок чого занижено єдиний внесок у загальній сумі 33416,68 грн;
підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, абзацу "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України в частині не нарахування та не сплати військового збору у загальній сумі 2278,41 грн;
пункту 51.1 статті 51, абзацу "б" пункту 176.2 статі 176 ПК України, наказу Міндоходів України від 20.01.2014 № 49 "Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ), наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку", в наслідок чого позивачем не в повному обсязі з недостовірними відомостями відображено інформацію про суми нарахованих та виплачених доходів найманим працівникам за 1-3 квартали 2015 року.
пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України, пунктів 6, 7 статті 128 ГК України в частині не зберігання документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, а саме не зберігання книги обліку доходів за період 01.01.2015 - 30.09.2015.
На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням розгляду скарг, поданих до Головного управління ДФС у Луганській області, контролюючим органом прийняті такі рішення:
податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0001841303, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку фізичних осіб на загальну суму 2460296,56 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 1968237,25 грн та штрафних санкцій у розмірі 492059,31 грн;
податкове повідомлення-рішення від 23.06.2016 № 0005751303, яким визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 37545,52 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 22191,79 грн, за штрафними санкціями у розмірі 15353,73 грн;
податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0001851303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в сумі 510,00 грн;
податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0001871303, яким визначено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 3854,78 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 2278,41 грн, за штрафними санкціями у розмірі 1576,37 грн;
податкове повідомлення-рішення від 19.04.2016 № 0001881303, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 510,00 грн;
вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 23.06.2016 № Ф-0005771303 про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 56656,73 грн;
рішення від 23.06.2016 № 0005781303, яким позивачу нараховані штрафні санкції у сумі 28328,37 грн за своєчасно не нарахований єдиний внесок.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктами 164.2.1, 164.2.2, 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.
Платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України).
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (підпункт "а" пункту 171.2 статті 171 ПК України)
Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок (підпункт "а" пункту 176.2 статті 176 ПК України).
Згідно з пунктом 295.7 статті 295 ПК України єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.