1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/18265/18

касаційне провадження № К/9901/7080/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2019 року (головуючий суддя - Клименчук Н.М.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Епель О.В.; судді: Губська Л.В., Карпушова О.В.)

у справі № 640/18265/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автек-Стройтех"

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Автек-Стройтех" (далі - ТОВ "Автек-Стройтех"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2018 року № 0043481404, від 17 серпня 2018 року № 0043491404, від 30 серпня 2018 року № 0045151404.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 24 липня 2019 року позовну заяву задовольнив у повному обсязі.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2020 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2019 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема, наголошує на фіктивному характері господарських операцій із придбання позивачем кукурудзи третього класу, українського походження, врожаю 2017 року, в Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр".

Верховний Суд ухвалою від 21 травня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

20 липня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Автек-Стройтех" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року, результати якої оформлено актом від 18 липня 2018 року № 704/26-15-14-04-01/35534069, а також документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2018 року, за наслідками якої складено акт від 15 серпня 2018 року № 805/26-15-14-04-01/35534069.

Перевірками встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання кукурудзи третього класу, українського походження, врожаю 2017 року, в Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" з огляду на безтоварний характер здійснених господарських операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що відповідно до проведеного аналізу зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено нереальність здійснення господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр" при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Він Агротрейд" у частині придбання кукурудзи. Зокрема, щодо цих суб`єктів господарювання відсутні відомості про земельні ділянки, не встановлено наявності власних чи орендованих виробничих потужностей для вирощування кукурудзи, а відповідно до наявної податкової інформації Товариством з обмеженою відповідальністю "Вайер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Він Агротрейд" в охоплений перевіркою період кукурудза, яка відповідно до первинної документації реалізувалася Товариству з обмеженою відповідальністю "Поділля-Центр", не придбавалася.

На підставі зазначених актів перевірок контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17 серпня 2018 року № 0043481404, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яку задекларовано на рахунок платника у банку, в розмірі 6783672,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 3391836,00 грн; від 17 серпня 2018 року № 0043491404, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1266338,00 грн; від 30 серпня 2018 року № 0045151404, згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, яку задекларовано на рахунок платника у банку, в розмірі 1836359,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 918180,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне виконання спірних операцій та господарський характер понесених за ними витрат підтверджується належним чином складеними первинними документами, а доводи контролюючого органу про безтоварний характер поставок ґрунтуються лише на припущеннях.


................
Перейти до повного тексту