Постанова суду № 160/27532/21 від 28.02.2023 про стягнення податкового боргу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 лютого 2023 року

справа № 160/27532/21

адміністративне провадження № К/990/1190/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу адвоката Чебикіна Сергія Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року (суддя - Рянська В. В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року (судді: Чередниченко В. Є., Панченко О. М., Іванов С. М.)

у справі № 160/27532/21

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

30 грудня 2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - платник податку, відповідач у справі), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 3587725,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у зазначеній сумі, який обліковується в інтегрованих картках платника податків відповідача: з податку на доходи фізичних осіб 3 302 563,14 грн, військового збору 275 199,43 грн, податку на нерухоме майно 9962,50 грн. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору, за результатами якої складено акт № 13345/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року. На підставі зазначеного акту 13 лютого 2020 року податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення з податку на доходи фізичних осіб - № 0006943305 на суму 3 302 393,14 грн, № 0006933305 на суму 170,00 грн та податкове повідомлення-рішення з військового збору - № 0006953305 на суму 275199,34 грн, які направлено на адресу відповідача та 21 травня 2020 року повернуто до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання. Податковий борг з податку на нерухоме майно в сумі 9962,50 грн виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 28 березня 2018 року (з терміном сплати 05 вересня 2018 року) № 409/3 на суму 1076,71 грн; №409/2 на суму 2436,30 грн; №409/1 на суму 5186,13 грн, №00000545-5250-0463 від 21 січня 2019 року (з терміном сплати 30 квітня 2019 року) на суму 595,68 грн, №0018761-5140-0463 від 25 березня 2020 року (з терміном сплати 03 серпня 2020 року) на суму 667,68 грн, які направлено на адресу відповідача та повернуто на адресу контролюючого органу у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Інформація щодо оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня. У зв`язку з несплатою до бюджету податкового боргу стосовно ОСОБА_1 було сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 103294-17 від 25 вересня 2018 року, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання. Несплата відповідачем податкового боргу стала підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 1 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 грудня 2022 року у справі №160/27532/21, позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України податковий борг у сумі 3 587 725,07 грн (три мільйони п`ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот двадцять п`ять гривень 07 копійок).

09 січня 2023 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга відповідача, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та витребувано справу з суду першої інстанції.

09 лютого 2023 року справа № 160/27532/21 надійшла до Верховного Суду.

Висновки судів попередніх інстанцій

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що за відповідачем рахується податковий борг, податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2020 року не скасовані у визначеному законом порядку, доказів погашення заборгованості відповідач не надав, а тому наявні підстави для задоволення позову та стягнення непогашеної суми податкового боргу.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом на адресу відповідача за відомим місцем його проживання/останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення, та відповідач не повідомляв податковий орган про зміну такої адреси, при цьому зазначені податкові повідомлення-рішення не було вручено адресату з незалежних від позивача обставин (з інших причин), а тому податкове зобов`язання набуло статусу узгодженого.

Щодо доводів про те, що відповідач не був повідомленим належним чином про день, час та місце розгляду цієї справи судом першої інстанції, що на його думку є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зауважив, що під час розгляду судом першої інстанції цієї справи, на підставі інформації наданої відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо вибуття відповідача з місця реєстрації його проживання (а. с. 52) суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування для виклику відповідача положень статті 130 КАС України щодо розміщення виклику відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та зробив це, що підтверджується відповідними викликами (повідомленнями) наявними в матеріалах справи (а. с. 59, 77, 83, 96).

Доводи касаційної скарги

Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах.

Зокрема, відповідач наголошує, що взагалі не був обізнаний про прощення йому кредитором (АТ "Банк Кредит Дніпро") боргу за кредитними договорами. Жодне податкове повідомлення-рішення позивача про нарахування податкового боргу відповідач не отримав. Про нарахування податкового боргу відповідач довідався лише з рішення суду першої інстанції від 01 червня 2022 року, копія якого отримана під розписку 18 серпня 2022 року.

Скаржник посилається на пункт 31.1 статті 31 ПК України, за яким строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Заявник касаційної скарги вважає, що такого обов`язку у відповідача не виникло у зв`язку з тим, що він не був обізнаний про прощення кредитором (АТ "Банк Кредит Дніпро") боргу за кредитними договорами: №090807-БЗБ від 09 серпня 2007 року, № 201207-ИЗБ від 20 грудня 2007 року, 181105/1-ПЗБ від 18 листопада 2005 року. Сам по собі факт направлення кредитором боржнику поштою повідомлення про прощення боргу - не свідчить про обізнаність останнього про ці обставини.

На переконання відповідача, до даних правовідносин слід застосувати приписи підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, згідно з якими кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Відповідач стверджує, що суди попередніх інстанцій не встановили обставини отримання відповідачем повідомлень кредитора про прощення (анулювання) боргу. Про прощення боргу за кредитними договорами відповідачу стало відомо лише 25 серпня 2022 року після ознайомлення з матеріалами справи в суді першої інстанції.

Крім того, скаржник вважає, що повернення поштового відправлення у зв`язку із закінченням терміну зберігання не свідчить про неможливість пошти вручити документ, оскільки така причина прямо не передбачена законом, а обставини про вжиття поштою заходів для доставки кореспонденції адресату - не встановлені, тим більше, що ці події припали на військовий стан в Україні.

Відповідач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 червня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

13 лютого 2023 року від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Обставини справи

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що згідно з копіями розрахунків податкового боргу та витягами з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1, відповідач має податковий борг на загальну суму 3 587 725,07 грн, у тому числі:

- податковий борг з податку на доходи фізичних осіб - 3 302 563,14 грн (податок на доходи фізичних осіб 2 641 914,51 грн; штрафні санкції: 170,00 грн, 660 478,63 грн);

- податковий борг з військового збору - 275 199,43 грн (військовий збір 220 159,54 грн, штрафні санкції 55 039,89 грн);

- податковий борг з податку на нерухоме майно - 9 962,50 грн.

Податковий борг з податку на нерухоме майно в сумі 9962,50 грн виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 28 березня 2018 року № 409/3 на суму 1076,71 грн, №409/2 на суму 2436,30 грн, №409/1 на суму 5186,13 грн, №00000545-5250-0463 від 21 січня 2019 року на суму 595,68 грн, №0018761-5140-0463 від 25 березня 2020 року на суму 667,68 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення направлено на адресу відповідача ( АДРЕСА_1 ) та повернуто до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки узгоджених податкових зобов`язань, контролюючим органом відповідно до вимог статті 59 Податкового кодексу України було сформовано податкову вимогу форми "Ф" № 103294-17 від 25 вересня 2018 року, яку було направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та повернуто відправнику за закінченням терміну зберігання.

Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та військового збору виник внаслідок несплати у встановлені строки сум грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом.

Так, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної у період з 18 листопада 2019 року до 22 листопада 2019 року документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року, за результатами якої складено акт №13345/04-36-33-05/ НОМЕР_1 від 29 листопада 2019 року, яким встановлено такі порушення платником податків:

1) підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, пункту 176.1 статті 176, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;

2) підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 та пункту 167.1 статті 167, з урахуванням підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 розділу ІV "Податок на доходи фізичних осіб" ПК України у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у виді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік в сумі 2 641 914,51 грн;

3) підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у зв`язку з отриманням доходу, як додаткового блага, у виді анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, в результаті чого донараховано військовий збір за 2018 рік у сумі 220 159,54 грн.

В акті зазначено, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО платником податків ОСОБА_1 отримано доходи у виді додаткового блага прощення (анулювання) кредитором суми боргу в період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2018 року в сумі 14 678 233,59 грн, з них:

- 4 828 238,54 грн, які включено АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 14352406) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу за формою № 1ДФ за 2 квартал 2018 року за ознакою доходу " 126";

- 9 849 995,05 грн, які включено АТ "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО" (код ЄДРПОУ 14352406) до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу за формою № 1ДФ за 3 квартал 2018 року за ознакою доходу " 126".

Відповідно до відомостей ЦБД ДРФО із сум доходу у виді додаткового блага прощення (анулювання) кредитором суми боргу, отриманого ОСОБА_1 у 2 і 3 кварталах 2018 року, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір не нараховувався та до бюджету не сплачувався.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0006943305 від 13 лютого 2020 року на підставі акта перевірки ОСОБА_1 донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 2 641 914,51 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 660 478,63 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0006933305 від 13 лютого 2020 року на підставі акта перевірки ОСОБА_1 донараховано військовий збір у сумі 220 159,54 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55 039,89 грн.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0006933305 від 13 лютого 2020 року на підставі акта перевірки до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за платежем з податку на доходи фізичних осіб у сумі 170,00 грн.

Правове регулювання

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За приписами підпункту 14.1.153. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 31.1. статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

................

Перейти до повного тексту