ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа №2040/7789/18
адміністративне провадження № К/9901/9370/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №2040/7789/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій незаконними, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 (головуючий суддя Лях О.П., судді: Бегунц А.О., Яковенко М.М.),
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Державної фіскальної служби про визнання дій незаконними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 позов задоволено частково.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача у справі №2040/7789/18.
Ухвалою суду від 27.02.2023 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 28.02.2023.
Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.
Як слідує з касаційної скарги, позивач вважає рішення апеляційного суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції зробив необґрунтований висновок про відсутність у позивача права власності на транспортний засіб та не скористався можливістю в межах статті 80 КАС України витребувати докази. Колегія суддів дійшла помилкового висновку, що обов`язковою для повернення позивачу транспортного засобу є згода ОСОБА_2 на такі дії, оскільки такий висновок суперечить нормам матеріального права, з огляду на те, що відсутній зв`язок ОСОБА_2 зі співвласниками транспортного засобу. У співвласників авто нема права примусово доставити ОСОБА_2 для складання відповідної заяви, що фактично робить нездійсненними вимоги відповідача, які необхідно виконати для повернення транспортного засобу законному володільцю. Позивач зауважує, що апеляційний суд не врахував наявність або відсутність альтернативних дій позивача щодо повернення своєї власності, судом не враховані обставини порушення права власності. Поряд з цим, позивач посилається на висновки ЄСПЛ у рішеннях про захист від незаконного втручання у право власності. На підставі викладеного, позивач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 в частині відмови у задоволенні позову та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У відзиві Митниця відзначає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про визнання протиправними дій позивачем не оскаржувалося, на що звернув увагу апеляційний суд, та переглянув судове рішення за апеляційною скаргою відповідача в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання вчинити дії. Відтак, рішення суду у відповідній частині, що не переглядалося в апеляційному порядку, не може підлягати касаційному перегляду. Також, відповідач вказує, що позивачем у касаційній скарзі не зазначено, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування заперечень проти задоволення касаційної скарги відповідач цитує положення статті 109 Митного кодексу України, з якої слідує, що за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, орган доходів і зборів надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за відповідних умов. Таким чином, виключне право на подання заяви про передачу права на використання митного режиму тимчасового ввезення має особа, відповідальна за дотримання такого режиму, у даному випадку ОСОБА_3 . У свою чергу, будь-яких звернень від ОСОБА_4 не отримувала. З огляду на вказане, заяви позивача про передачу йому авто не могли бути задоволені Митницею. Зазначеним обставинам та нормам Митного кодексу України судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку. Виходячи з викладеного, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є громадянином Азербайджану та має посвідку на постійне проживання в Україні (а.с.9).
На підставі довіреності 01А-75 від 11.06.2018, виданої компанією-власником транспортного засобу II ZINTRA, код НОМЕР_1 м.Каунас Литва та копії технічного паспорту ОСОБА_1 має право користування без жодних обмежень транспортним засобом MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (а.с.8, 11, 40-42, 48-49).
07.02.2018 до Харківської митниці ДФС надійшов лист Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області від 07.02.2018 № 60/1265 щодо перевірки законності перебування на митній території України транспортного засобу марки MERCEDEZ BENZ E280, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (країна реєстрації - Литовська республіка) (а.с.32).
Під час проведення відповідної перевірки відповідачем було встановлено, що згідно АСМО "Інспектор" та ЄАІС транспортний засіб марки MERCEDEZ BENZ E280, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 був ввезений на митну територію України гр. Молдови ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) 21.09.2016 в зоні діяльності Чернівецької митниці ДФС у митному режимі "тимчасове ввезення".
Положеннями статті 380 Митного кодексу України встановлено термін, на який може бути тимчасово ввезено транспортний засіб, однак гр. Молдови ОСОБА_5 не було надано до органів доходів і зборів документів, що підтверджують факт вивезення транспортного засобу, настання обставин непереборної сили, аварії, протиправних дій третіх осіб, в його діях вбачалося перевищення строку тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на 10 діб.
На підставі встановлення митним органом порушення чинного законодавства, 12.04.2018 уповноваженою особою відповідача було складено протокол про порушення митних правил №0663/80700/18 відносно гр. Молдови ОСОБА_5 за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України, яким на підставі статті 511 цього Кодексу в рахунок забезпечення сплати гр. Молдови ОСОБА_5 відповідного штрафу було вилучено транспортний засіб марки MERCEDEZ BENZ E280, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та розміщено на складі митниці (а.с.33-36).
17.05.2018 уповноваженою особою митного органу розглянуто матеріали справи про порушення митних правил №0663/80700/18, визнано винним гр. Молдови ОСОБА_5 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 481 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000грн. (а.с.37).
Апеляційний суд відзначив, що матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної постанови в справі про порушення митних правил, що не заперечується сторонами, накладений на гр. Молдови ОСОБА_5 штраф було сплачено.
У подальшому, ОСОБА_1 неодноразово звертався до Харківської митниці ДФС із заявами про повернення йому, як співвласнику, транспортного засобу MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, технічний паспорт республіки Литва № НОМЕР_5 (а.с.10-14, 38-39, 46-47).
При цьому, позивач надав митному органу згоду на сплату платежів за тимчасове зберігання транспортного засобу MERCEDES BENZ Е280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на митному складі Харківської митниці ДФС.
Крім цього, позивачем була надана згода на здійснення закінчення митного режиму, в який поміщений вищевказаний транспортний засіб, а саме: вивезти даний транспортний засіб за межі митної території України та завершити митний режим "Тимчасове ввезення" не пізніше ніж через 10 (десять) днів після отримання ним транспортного засобу.
Листами від 04.07.2018 (а.с.43-45) та від 09.08.2018 (а.с.50-55) Харківська митниця ДФС повідомила про неможливість видачі даного транспортного засобу, оскільки обов`язок щодо вивезення за межі митної території України транспортного засобу марки MERCEDEZ BENZ E280, реєстраційний номер НОМЕР_2, покладено саме на гр. Молдови ОСОБА_5, яким цей транспортний засіб ввезено на митну територію України.
Крім того, Харківською митницею ДФС додатково було повідомлено ОСОБА_1 про недійсність наданого ним технічного паспорта республіки Литва № НОМЕР_5 (а.с.45, 54-55).
ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнень, просив: (а.с.5-7, 73-75, 79-81)
визнати протиправними дії Харківської митниці ДФС щодо утримання легкового автомобілю MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ;
зобов`язати відповідача у триденний строк повернути позивачу, як співвласнику, легковий автомобілю MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .
Рішенням суду першої інстанції частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Зобов`язано Харківську митницю ДФС повернути ОСОБА_1, як співвласнику, легковий автомобілю MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не встановлено механізму повернення автомобіля власнику або співвласнику в разі якщо автомобіль було ввезено в режимі "тимчасове ввезення" іншою особою, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно яких кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Митний орган з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся з апеляційною скаргою.
Колегія суддів відзначила, що апелянтом рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволення адміністративного позову, а саме, щодо зобов`язання Харківської митниці ДФС повернути ОСОБА_1, як співвласнику, легковий автомобіль MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . З огляду на вказане, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 у справі № 2040/7789/18 підлягає перегляду судом апеляційної інстанції в частині оскарження.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині задоволення адміністративного позову скасовано. Суд ухвалив прийняти в цій частині постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання дій незаконними щодо зобов`язання Харківської митниці ДФС повернути ОСОБА_1, як співвласнику, легковий автомобілю MERCEDES BENZ E280, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до положень статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.