ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 826/5386/18
адміністративне провадження № К/9901/13478/19
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 (суддя - Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі №826/5386/18.
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) від 15.11.2017 № 0096911302, № 0097171302, № 0097031302, № 0096971302, рішення № 0097311302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та вимоги від 15.11.2017 № Ф-0097281302, вимоги від 11.01.2018 № Ф-14870-17.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 15.11.2017 № 0097171302 в частині 275 596, 05 грн. (220 476, 84 грн. основного зобов`язання та 55 119, 21 грн. штрафу); № 0097171302 в частині 12 885, 68 грн. (10 468, 54 грн. основного зобов`язання та 2 417, 14 грн. штрафу); № 0097031302 в частині 456 409, 54 грн. (365 527, 63 грн. основного зобов`язання та 90 881, 91 грн. штрафу); рішення № 0097311302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині 6 019, 85 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.11.2017 № Ф-0097281302 в частині 58 930, 57 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.01.2018 № Ф-14870-17 в частині 64 696, 74 грн. (58 676, 89 грн. основного зобов`язання та 6019, 85 грн. штрафу). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 в частині відмови в позові та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю.
У доводах касаційної скарги ФОП ОСОБА_1 зазначає про неправильне застосування положень пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, оскільки за договорами підряду виконувались ремонтні роботи, а не надання послуг. Також зазначає про порушення контролюючим органом порядку проведення документальної позапланової перевірки.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Київській області зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції в частині відмови в позові постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача в оскаржуваній частині без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, повноти і достовірності нарахування та сплати належних сум податків та зборів стосовно виявлених розбіжностей між самостійно задекларованими та фактично отриманими доходами від податкових агентів ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт №841/10-36-13-09/ НОМЕР_1 від 30.10.2017, в якому, зокрема, відображено висновки про порушено позивачем:
абзацу 9 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України в частині заниження обсягу доходу, що оподатковується за ставкою 15% в сумі 411 764, 25 грн., в т.ч., за І квартал 2015 року в сумі 411 764, 25 грн. та донарахування єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 61 764, 64 грн., в т.ч., за І квартал 2015 року в сумі 61 764, 64 грн.;
пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації про майновий стан за 2015 рік та 2016 рік;
пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України у вигляді заниження суми доходу від провадження підприємницької діяльності за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 в сумі 3 303 249, 02 грн. без ПДВ, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 628 141, 8 грн., в т.ч.: за 2015 рік в сумі 401 341, 8 грн., за 2016 рік в сумі 226 800 грн.;
п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";
пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині заниження чистого доходу, з якого відраховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2015 по 31.12.2016 на загальну суму 599 920 грн.;
пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2015 по 31.12.2016, що підлягає декларуванню та сплаті до бюджету всього в сумі 660 649, 8 грн.;
пункту 16-1 підрозділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України в частині заниження чистого оподатковуваного доходу від здійснення підприємницької діяльності за період з 01.04.2016 по 31.12.2016 в сумі 3 303 249, 02 грн. без ПДВ, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 49 548, 74 грн., в т.ч., за 2015 рік в сумі 30 648, 74 грн., за 2016 рік. - 18 900 грн.;
пункту 177.10 статті 177, підпункту 296.1.1 пункту 296.1 статті 296 Податкового кодексу України - ненадання для проведення перевірки книги обліку доходів і витрат.
На підставі названого акта перевірки відповідачем 15.11.2017 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
№ 0096911302, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 628 141, 8 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 157 035, 45 грн.;
№ 0097171302, згідно з яким збільшено грошове зобов`язання з військового збору на 49 548, 74 грн., а також нараховано штраф у розмірі 12 387, 19 грн.;
№ 0097031302, згідно з яким позивачу нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 660 649, 8 грн., а також нараховано штраф у розмірі 165 162, 45 грн.;
№ 0096971302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб на суму 61 764, 64 грн., а також нараховано штраф в розмірі 15 441, 16 грн.,
Також відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.11.2017 № Ф-0097281302, згідно якої на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виставлено до сплати недоїмку в розмірі 156 825, 56 грн.;
та рішення від 15.11.2017 №0097311302 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 15 809, 35 грн.
11.01.2018 контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14870-17, згідно якої на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" виставлено до сплати недоїмку в розмірі 156 825, 56 грн. та штраф у розмірі 15 809, 35 грн.
Судами також встановлено та не заперечувалось позивачем, ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 здійснював діяльність з надання послуг юридичним особам: Жукинській сільській раді в сумі 26 699, 27 грн., ДП "Димерське лісове господарство" в сумі 2 428 314 грн., Новосілківській сільській раді в сумі 23 559, 97 грн., які не є платниками єдиного податку, а саме, будівництво і ремонт житлових і нежитлових будівель.
Вказане також підтверджується копіями договорів та первинних документів на підтвердження укладення та виконання вказаних правочинів, копії яких надано позивачем.
Проте ФОП ОСОБА_1 заяву про перехід на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України, не подавав.
Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.