ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа №420/7316/21
адміністративне провадження № К/9901/31114/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/7316/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Одеса-сіті" до Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - Мінкультури), Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Мартен Груп", про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Мінкультури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2021, постановлену суддею Токміловою Л.М.
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Семенюка Г.В., суддів Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.04.2021 ТОВ "Одеса-сіті" звернулась суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати приписи Мінкультури від 05.03.2021 №2454/6.11.6 та №2462/6.11.6.
2. 11.05.2021 ТОВ "Одеса-сіті" звернулось до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просило суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії приписів Мінкультури від 05.03.2021 №2462/6.11.6 та №2454/6.11.6.
3. Суддя Одеської окружного адміністративного суду ухвалою від 12.05.2021, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, задовольнила заяву позивача про забезпечення позову: зупинила дію приписів Мінкультури від 05.03.2021 №2454/6.11.6 та №2462/6.11.6.
4. 19.08.2021 Мінкультури звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2021, ухвалити нове судове рішення - про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
5. Верховний Суд ухвалою від 07.09.2021 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 16.11.2022 до Верховного Суду надійшла справа № 420/7316/21.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. ТОВ "Одеса-сіті" є замовником будівництва об`єкта "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвській, 47, 49, вул. Великій Арнаутській, 40", на яке Управлінням державного архітектурно-будівельного контролі Одеської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт від 27.11.2020 № ОД 012201127400.
27.01.2021 працівником Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації проведено огляд зазначеного вище об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса. вул. Рішельєвська, 47,49.
За результатами огляду цього об`єкта Мінкультури 05.03.2021 прийнято приписи №2454/6.11.6 та №2462/6.11.6.
Приписом від 05.03.2021 № 2454/6.11:6 Мінкультури висунуто вимогу до генерального підрядника - ТОВ "Мартен Груп" негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40", які проводяться в межах історичного ареалу м. Одеси з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону України від 08.06.2000 № 1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон № 1805-III) без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; вжити заходiв iз приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини; надати пояснення по суті викладених у пункті зазначеного припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
Приписом від 05.03.2021 № 2462/6.11:6 Мінкультури висунуто вимогу до ТОВ "Одеса-сіті" негайно припинити проведення будь-яких будівельних робіт на об`єкті будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40", які проводяться в межах історичного ареалу м. Одеси з порушенням вимог частини четвертої статті 32 Закону № 1805-III без відповідних погоджень та дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини; вжити заходiв iз приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини; надати пояснення по суті викладених у пункті 1 зазначеного припису фактів порушення законодавства про охорону культурної спадщини.
11.05.2021 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії цих приписів, оскільки ними забороняється здійснення будь-яких будівельних робіт, що для позивача як замовника та підрядника на об`єкті будівництва "Будівництво житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Адреса: м. Одеса, Приморський район, вул. Рішельєвська, 47,49, вул. Велика Арнаутська, 40", матиме наслідком понесення значних матеріальних втрат у вигляді штрафних санкцій та відшкодування збитків як перед генеральним підрядником будівництва так і перед іншими підрядними організаціями за їх зупинку, а також у вигляді виплати коштів працівникам, що здійснюють виконання робіт на цьому об`єкті за час простою на період зупинення виконання будь-яких робіт. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення прав та інтересів позивача, третіх осіб та спричинить значну фінансову шкоду та збитки позивачу, а відновлення прав позивача потребуватиме значних зусиль, часу та витрат.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Одеса-сіті" про забезпечення адміністративного позову, виходив із наявності передумов для вжиття таких заходів шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів, оскільки зупинення будівництва цими приписами зачіпає не лише права та інтереси позивача, а також цілком реально спричинить застосування до нього штрафних санкцій за договорами з контрагентами щодо здійснення будівництва.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Касаційна скарга відповідача мотивована, зокрема тим, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення порушили положення статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки ухваливши оскаржувані судові рішення, якими зупинено дію оспорюваних приписів, суди фактично легалізували продовження позивачем будівництва, що призводить до знищення культурної спадщини, яку у майбутньому неможливо бути поновити.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
11. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
12. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбачених законом.
13. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
14. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).