ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 600/3900/21-а
провадження № К/990/9342/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (суддя Боднарюк О. В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року (головуючий суддя Сторчак В.Ю., судді Полотнянко Ю.П., Граб Л.С.)
у справі № 600/3900/21-а
за позовом ОСОБА_1
до Чернівецької міської ради
про визнання протиправним та скасування рішення
І. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Чернівецької міської ради, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27 березня 2014 року №1171"Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" у частині поміщення земельної ділянки площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3;
- зобов`язати Чернівецьку міську раду розглянути питання про внесення змін до генерального плану м. Чернівців та схеми зонування території м. Чернівці щодо поміщення земельної ділянки площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 в зону житлової забудови з буквено - цифровим індексом Ж-1.
2. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, яке було залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити повністю.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 573,30 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0805 га, на якій розміщений вказаний будинок, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Житловий будинок є триповерховою одноквартирною капітальною будівлею і відноситься до типу індивідуальних садибних будинків, цільове призначення земельної ділянки: 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
5. Згідно з актом прийняття в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 25 січня 1999 року зазначений будинок зданий в експлуатацію.
6. У генеральному плані м. Чернівців, затвердженому рішенням 17 сесії міської ради І скликання від 03 липня 1993 року № 458, в подальшому відкоригованому та затвердженому рішенням 27 сесії Чернівецької міської ради IV скликання № 563, належна позивачеві земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходилась в зоні території житлової садибної забудови, як і суміжні ділянки № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 .
7. Рішенням 48 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 27 березня 2014 року № 1171 "Про затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівці", в складі якої розроблено схему зонування території м. Чернівці, зазначену земельну ділянку по АДРЕСА_1, поміщено в зону багатоповерхової забудови квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.
8. ОСОБА_1 вважає вказане рішення протиправним через те, що під час ухвалення спірного рішення, відповідачем не враховано те, що на земельній ділянці розташований триповерховий із мансардним поверхом індивідуальний (садибний) житловий будинок. Відтак, відповідачем порушено встановлений Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком № 290 та ДБН Б.1.1-15:2012 порядок замовлення та розроблення містобудівної документації на місцевому рівні та внесення до неї змін, а також порушено його права та інтереси, оскільки позивач позбавлений можливості здійснити перебудову чи реконструкцію належного йому будинку, а в разі пожежі чи стихійного лиха, внаслідок чого відбулось би його руйнування, останній позбавлений права на його відновлення.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувалися тим, що доводи позивача є припущенням, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси та свідчать виключно про незгоду позивача з указаним рішенням, що не є тотожним порушенню права, свободи чи інтересу. Безпосередньо позивач не зазнав жодного втручання в свої права або реальної шкоди внаслідок схвалення спірного рішення, оскільки останнє не спричинило впливу саме на позивача.
10. Суд апеляційної інстанції відзначив, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення не змінює цільового призначення належної позивачеві земельної ділянки та не перешкоджає ОСОБА_1 використовувати її за таким цільовим призначенням.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Заявник касаційної скарги посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 04 листопада 2020 року у справі №824/376/19-а, від 04 вересня 2019 року у справі №826/13852/17.
12. Порушення свого права ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що через затвердження скоригованого Генерального плану належна їй земельна ділянка безпідставно, неправомірно, з вини органу місцевого самоврядування, набула статусу невідповідного використання (зона території з буквено-цифровим індексом Ж-3 - зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови). Віднесення ділянки в зону Ж-3 призвело до неможливості будівництва на ній нового індивідуального будинку, в т.ч - господарських будівель і споруд для обслуговування вже наявного будинку. Позивачка стверджує, що позбавлена можливості здійснити перебудову чи реконструкцію належного їй будинку в разі пожежі чи стихійного лиха.
13. Також ОСОБА_1 наголошує, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, який можна оскаржувати протягом всього часу своєї чинності.
14. Крім того, касаційна скарга містить доводи щодо можливих порушень норм містобудівного законодавства при розробленні містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців".
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
16. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
18. При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).
19. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
20. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
21. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
22. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 та від 29 червня 2021 року у справі №1.380.2019.000578 і підстави для відступлення від неї відсутні.
23. Оскаржуване у цій справі рішення про затвердження ДПТ є нормативно-правовим актом.
24. За змістом статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності, особами, щодо яких його застосовано, а також особами, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
25. Таким чином, усі зацікавлені особи, права та інтереси яких порушуються зазначеним рішенням відповідача, в змозі подати вмотивований позов та оскаржити зазначене рішення відповідача безвідносно до висновків, сформованих судом у цій справі.
26. Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
27. У цій справі ОСОБА_1 в обґрунтуваннях позовних вимог, зазначила, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем порушено її права та інтереси, зокрема остання позбавлена можливості здійснити перебудову чи реконструкцію належного їй будинку, а в разі пожежі чи стихійного лиха, внаслідок чого відбулось би його руйнування, позбавлена права на його відновлення. Крім того, позивач вважає, що план зонування м.Чернівців, повинен розроблятись із врахуванням громадських і приватних інтересів.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним у цій справі рішенням схвалено затвердження містобудівної документації "Коригування генерального плану міста Чернівців" у частині поміщення земельної ділянки площею 0,0805 га по АДРЕСА_1, в зону багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3.
Схемою зонування, яка є складовою генерального плану передбачено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 розміщена в зоні Ж-3.
Відповідно до пояснювальної записки плану зонування: Ж-3 - зона багатоповерхової квартирної житлової та громадської забудови.
29. За приписами частин 1, 2 статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.