Постанова
Іменем України
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 643/19818/19
провадження № 51-4104 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі ОСОБА_4,
за участю прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019220470004417, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Московського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Московського районного суду м. Харкова від 09 червня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 135 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту фактичного затримання.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000 грн. В стягненні процесуальних витрат, пов`язаних з розглядом кримінального провадження, відмовлено.
В задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, відмовлено. В стягненні процесуальних витрат, пов`язаних з розглядом кримінального провадження, відмовлено.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.
У стягненні з потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 витрат на правову допомогу відмовлено.
Ухвалено стягнути з потерпілої ОСОБА_9 в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру в розмірі 840,80 грн., з обвинуваченого ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Вирішено питання про речові докази у провадженні.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 листопада 2022 року вищевказаний вирок залишено без зміни.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено обчислювати з моменту його затримання в порядку виконання вироку.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, являючись батьком малолітнього ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків по піклуванню та догляду за дитиною, що спричинило смерть останнього за наступних обставин.
10 серпня 2019 року, в період часу з 14 години 00 хвилин по 18 годин 16 хвилин, ОСОБА_6, який згідно з частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України зобов`язаний піклуватися про здоров`я своєї дитини, знаходячись за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_2, завідомо залишив свого малолітнього сина ОСОБА_11 без допомоги, помістивши у наповнену водою ванну, та, усвідомлюючи, що останній перебуває в небезпечному для житті стані та позбавлений можливості через малолітство вжити заходів до самозбереження та вибратись із наповненої водою ванни, поставив малолітнього ОСОБА_11 в небезпечний стан, та, необережно ставлячись до наслідків, залишив його без нагляду на тривалий час, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, після чого пішов до однієї з кімнат вказаної квартири, де займався побутовими справами, в результаті чого малолітній ОСОБА_11, не отримавши належної допомоги, хоча ОСОБА_6 беззаперечно міг надати йому таку допомогу, помер.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 10-12/1580 - С/19 від 16.09.2019 року, причиною смерті малолітнього ОСОБА_11 стала асфіксія від закриття дихальних шляхів і отворів рідиною (водою) - утоплення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить змінити постановлені судові рішення щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання, звільнивши від його відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували належним чином даних про особу засудженого, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, має постійне місце роботи та проживання, де характеризується позитивно, міцні соціальні зв`язки, родину, зокрема на утриманні батька з незадовільним станом здоров`я, дані досудової доповіді, те, що злочин вчинений з необережності. Також не враховано, на думку захисника, обставин, що пом`якшують покарання - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, й відсутність обставин, які його обтяжують.
Вважає, що розмір стягнень на користь потерпілої у розмірі 500 000 гривень моральної шкоди є завищеним та не співвідноситься із завданими стражданнями потерпілої, а тому просить зменшити його до 100 000 гривень.
Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не надано відповіді на всі доводи апеляційної скарги сторони захисту та не враховано, що ОСОБА_6 на даний час є військовозобов`язаним та перебуває в резерві ЗСУ.
Позиції учасників судового провадження
До початку касаційного розгляду від захисника ОСОБА_7 на адресу суду надійшло клопотання про здійснення касаційного провадження за відсутності засудженого та його захисника.
У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника, просив судові рішення залишити без зміни. Вважав, що підстави для застосування ст. 75 КК України відсутні.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПКУкраїни підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації дій за ч. 3 ст. 135 КК України в поданій касаційній скарзі не оспорюються.