ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023 року
м. Київ
справа №752/10626/19
провадження №51-2717км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
потерпілої ОСОБА_6,
захисника - адвоката ОСОБА_7,
захисника - адвоката ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_9,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня
2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100010004947, за обвинуваченням
ОСОБА_10,ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Варшава (Польща) та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 05 квітня 2021 року ОСОБА_9 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
2. Постановлено стягнути на користь ОСОБА_6 з ОСОБА_9 126 494 грн і з цивільного відповідача ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" 200 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди, а також з ОСОБА_9 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
3. За вироком суду ОСОБА_9 визнано винуватим у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
4. Так, ОСОБА_12 14 травня 2018 року близько 21:00, керуючи технічно справним автомобілем "Сеат Ібіца" (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), рухаючись у крайній правій смузі проїзної частини пр. Голосіївського в напрямку вул. Голосіївської у м. Києві та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого неподалік будинку 92 на пр. Голосіївському та позначеного дорожньою розміткою 1.14 і дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), усупереч вимогам пунктів п. п. "б" 2.3, п.18.1, п. 18.4 ПДР проявив неуважність, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, не зменшив швидкості руху керованого ним автомобіля, щоб надати дорогу пішоходам, не врахував, що в лівій смузі попутного йому напрямку руху зупинилися інші транспортні засоби, надаючи перевагу пішоходу, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, яка переходила проїзну частину проспекту зліва направо відносно руху вказаного автомобіля і мала перевагу в русі. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримала середньої тяжкості тілесне ушкодження.
5. Київський апеляційний суд ухвалою від 07 липня 2022 року змінив вирок щодо ОСОБА_9, звільнивши засудженого від покарання за ч. 1 ст. 286 КК на підставі ч. 5 ст. 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК. У решті суд апеляційної інстанції залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Захисник засудженого - адвокат ОСОБА_8 у касаційній скарзі з доповненням до неї, посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_9 та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції. Стверджує, що апеляційний суд не викликав ОСОБА_9 в судове засідання, не з`ясував причин його неявки і здійснив апеляційний розгляд без його участі, чим порушив право на захист і доступ до правосуддя. у зв`язку. Скаржник наголошує, що не повідомлення ОСОБА_9 про дату, час і місце проведення апеляційного розгляду призвело до того, що суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не роз`яснив ОСОБА_12 права на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а це позбавило його можливості заявити відповідне клопотання. Таким чином, наголошує захисник, апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, зокрема положення статей 49, 74 КК, звільнивши засудженого від призначеного покарання, а не від кримінальної відповідальності. Крім того, захисник стверджує, що замість потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції брала участь інша людина, особу якої апеляційний суд не встановив і відповіді на адвокатський запит з цього приводу не надав.
Позиції інших учасників судового провадження
7. Засуджений ОСОБА_12 та його захисники ОСОБА_8 і ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили задовольнити її, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_9 у суді апеляційної інстанції.
8. Прокурор ОСОБА_5 просила залишити касаційну скаргу адвоката ОСОБА_8 без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 07 липня 2022 року щодо ОСОБА_9 - без зміни.
9. Потерпіла ОСОБА_6 просила залишити касаційну скаргу захисника без задоволення, а ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_9 - без зміни.
10. Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви суду
11. Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
12. Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення в касаційному порядку є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
13. У касаційній скарзі захисник засудженого порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (неповідомлення засудженого про дату, час і місце проведення апеляційного розгляду та нероз`яснення йому права на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а також через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (звільнення ОСОБА_9 лише від покарання, не від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності).
Щодо доводів про істотне порушення кримінального процесуального закону
14. Статтею 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
15. Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК.
16. Як убачається з матеріалів провадження, суд апеляційної інстанції, постановляючи ухвалу стосовно ОСОБА_9 і приймаючи рішення про його звільнення від відбування покарання, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
17. Здійснюючи перегляд кримінального провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8, в якій йшлося про однобічність, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, покладення ним в основу рішення недопустимих і неналежних доказів, і містилося прохання про скасування вироку та виправдання ОСОБА_9 за недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 286 КК, і закриття кримінального провадження саме на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК, суд апеляційної інстанції проаналізував установлені судом першої інстанції фактичні обставини і зазначив, що місцевий суд, дослідивши, перевіривши та проаналізувавши в судовому засіданні всі докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості засудженого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
18. При цьому апеляційний суд у цілому виконав вимоги ст. 419 КПК щодо змісту ухвали, зазначивши в її мотивувальній частині, крім іншого, мотиви, з яких виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався, та вказавши, в якій частині і чому саме вирок підлягає зміні.