ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2023року
м. Київ
справа № 448/911/21
провадження № 51-2060 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021142230000077, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зареєстрованого у тому ж селі ( АДРЕСА_2, не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_7 на вирок Мостиського районного суду Львівської області від 10 серпня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Мостиського районного суду Львівської області від 10 серпня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
За вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він 19 червня 2021 року близько 14:35, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, на узбіччі дороги біля магазину на АДРЕСА_3 під час конфлікту із ОСОБА_7, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому удар кулаком у ліве око, після чого наніс ще кілька ударів обома руками в обличчя, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді рани на правій брові, синець в лівій очній ділянці, садно на нижній повіці лівого ока, перелом нижньої стінки лівої очниці, крововилив в ліву пазуху верхньої щелепи (гемосинус), струс головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_7, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, уточнивши вимоги поданої касаційної скарги, просить судові рішення в частині призначення ОСОБА_6 покарання змінити та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що судипід час застосування положень ст. 75 КК не взяли до уваги:
- негативні характеристики особи ОСОБА_6, те, що він ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, посередньо характеризується за місцем проживання, обтяжуючу покарання обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння;
- вчинення правопорушення щодо інваліда, перед яким засуджений не вибачився у закладі охорони здоров`я, а його вибачення під час розгляду справи в суді слід розцінювати як таке, що має на меті уникнення реального покарання. Також, ОСОБА_6 жодного разу не провідав його (потерпілого) у лікарні, не надав жодної допомоги у лікуванні, не примирився з ним та не відшкодував йому завдані збитки, притому, що внаслідок події він переніс оперативне втручання та йому було встановлено у орбіту ока титанову пластину, є ризики суттєвого порушення зору, однак суд в оскаржуваному рішенні зазначив, що внаслідок вчиненого кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало;
- відсутність у засудженого "реального" щирого каяття;
- що обвинувачений того ж дня 19 червня 2021 року вчинив ще один злочини, що вбачається з ухвали Мостиського районного суду Львівської області від 22 липня 2021 року, яка набрала законної сили 30 липня 2021 року, відповідно до якої стосовно ОСОБА_6 закрито кримінальне провадження у зв`язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;
- ті обставини, що ОСОБА_6 є особою молодого віку, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, на думку потерпілого, слід враховувати під час призначенні покарання у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК, а не такі, які дають підстави для застосування положень ст.75 КК;
- завдання крім фізичної шкоди, також немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які потягли негативні зміни у житті.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 у касаційній сказі не оскаржуються.
Доводи потерпілого щодо невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого через м`якість Суд, ураховуючи надані матеріали кримінального провадження, не може взяти до уваги як обґрунтовані з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.65 КК, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, призначене особі покарання має бути необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як убачається з вироку під час призначення покарання ОСОБА_6 місцевий суд врахував дані про його особу, а саме те, що він ніде не працював, суспільно-корисною працею не займався, посередньо характеризувався за місцем проживання.
Водночас місцевим судом було враховано, що ОСОБА_6 не судимий, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебував, є особою молодого віку, у скоєному кримінальному правопорушенні розкаявся, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, висловив готовність нести кримінальну відповідальність, під час кримінального провадження розповідав про обставини, які повністю викривали його у вчиненому, своєю активною поведінкою сприяв розкриттю кримінального правопорушення, а також його поведінку до і після вчинення кримінального правопорушення.