Постанова
Іменем України
28 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 344/12099/20
провадження № 61-12451св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Тарас Дмитрович, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Баркова В. М., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що з 05 березня 2008 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстровано шлюбі, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 10 січня 2020 року було розірвано. Під час перебування сторін у шлюбі у них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_1 зазначає, що дитина проживає з нею та знаходиться повністю на її матеріальному забезпеченні. ОСОБА_2 добровільно матеріальну допомогу на утримання їхнього неповнолітнього сина не надає.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1, посилаючись на статті 181-184 Сімейного кодексу України (далі - СК України), уточнивши позовні вимоги просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн щомісяця, починаючи з дня народження дитини та до досягнення сином повноліття.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 8 000,00 грн щомісячно, з дня народження дитини та до досягнення сином повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн та судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач надала суду належні та допустимі докази на підтвердження того, що відповідач з дня народження сина не бере участі у його вихованні та матеріальному забезпеченні, тому наявні підстави для задоволення позову.
У листопаді 2021 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про відмову від позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Визнано нечинним заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року.
Провадження у справі № 344/12099/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів закрито.
Повернуто ОСОБА_2 з Державного бюджету судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 630,00 грн у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1 500,00 грн.
Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про поворот виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 344/1962/19, виключено відомості про ОСОБА_2, як батька дитини ОСОБА_3, з актового запису від 06 грудня 2018 року № 2805 про народження, складеного Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.
В частині вирішення питання про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції урахував понесені відповідачем витрати зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу, подану позивачем заяву про зменшення витрат на правничу допомогу. Щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про поворот виконання рішення суду першої інстанції, то апеляційний суд виходив із того, що відповідно до частини другої статті 445 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у справах про стягнення аліментів поворот виконання рішення суду не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року про закриття провадження у справі в частині відмови у відшкодуванні судових витрат, та в частині відмови повороту виконання судового рішення. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким:
- стягнути з ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору: за подання заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції в розмірі 454,00 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції в розмірі 454,00 грн, за подання апеляційної скарги на заочне рішення суду в розмірі 630,00 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу, понесені ним в суді першої інстанції, у розмірі 5 000,00 грн, та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, стягнуті з нього на користь позивача на підставі заочного рішення;
- стягнути з державного бюджету сплачений ним на підставі заочного рішення, судовий збір у розмірі 840,00 грн.
Підставою касаційного оскарження ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року заявник вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі № 199/9188/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції не вірно застосував вимоги статті 142 ЦПК України до спірних правовідносин, які передбачають, що в разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частині вирішення заяви ОСОБА_2 про поворот виконання заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року.
Відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 17 листопада 2022 року в частині розподілу судових витрат і витребувано із Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області цивільну справу № 344/12099/20.
У січні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві Хопті С. Ф.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, з дня народження дитини і до досягнення ним повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,40 грн (т. 1, а. с. 142-145).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 29 листопада 2021 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року (т. 1, а. с. 152, 153).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 02 грудня 2021 року заяву ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліку, зокрема подання клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (т. 1, а. с. 160).
У грудні 2021 року на виконання вимог зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на електронну адресу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області надіслав клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення (т. 1, а. с. 169-171).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2021 року відмовлено ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., у задоволення клопотання про поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення. Заяву ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року залишено без розгляду та повернуто заявнику (т. 1, а. с. 172, 173).
28 грудня 2021 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2021 року (т. 1, а. с. 181, 182).
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., задоволено. Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2021 року скасовано, направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 1, а. с. 211-213).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2022 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року (т. 1, а. с. 217).
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року (т. 2, а. с. 88, 89).
У вересні 2022 року ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із апеляційною скаргою на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року (т. 2, а. с. 101, 102).
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 вересня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року (т. 2, а. с. 111, 112).
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30 вересня 2022 року визнано підготовку справи до апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_2, від імені якого діє адвокат Парфан Т. Д., на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 жовтня 2021 року, закінченою. Призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщені Івано-Франківського апеляційного суду на 01 листопада 2022 року (т. 2, а. с. 115).
У листопаді 2022 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Кузик В. І., звернулася до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про закриття провадження у справі (т. 2, а. с. 120).
Заяву ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 344/1962/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Виключено відомості про ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, як батька дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з актового запису від 06 грудня 2018 року № 2805 про народження ОСОБА_3, складеного Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (т. 1, а. с. 222, 223, т. 2, а. с. 54-73).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.