Постанова
Іменем України
22 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 740/2029/20
провадження № 61-18925св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, приватний нотаріус Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Тетяна Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2021 року у складі судді Олійника В. П. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Бублик Т. М. про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його сестра ОСОБА_3 .
Зазначив, що після смерті сестри звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини за законом, однак йому відмовили у прийнятті спадщини, оскільки ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Бублик Т. М., яким все своє майно заповіла сестрі ОСОБА_2 .
Послався на те, що його сестра ОСОБА_3 на час складення спірного заповіту мала 66 річний вік і хворобливий стан, деякі події сприймала неадекватно та перебувала на стаціонарному лікуванні з 15 вересня до 03 жовтня 2014 року.
Просив суд поновити строк звернення до суду та визнати недійсним заповіт ОСОБА_3, посвідчений 27 лютого 2015 року приватним нотаріусом Ніжинського міського нотаріального округу Бублик Т. М., на користь ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області рішенням від 12 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Місцевий суд виходив з того, що за висновком судово-психіатричного експерта Комунального некомерційного підприємства "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" (далі - КНП "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня") від 25 травня 2021 року № 213 у ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на час посвідчення правочину-заповіту від 27 лютого 2015 року, ознак психічного захворювання або тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено, вона була здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Виходив з того, що сам по собі факт наявності у ОСОБА_3 захворювань та її лікування згідно довідок КНП "Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького" від 28 лютого 2020 року № 11, від 28 лютого 2020 року № 82 не є достатнім доказом її неспроможності розуміти значення своїх дій та/або керувати ними при складанні заповіту від 27 лютого 2015 року і не спростовує презумпцію її психічного здоров`я.
Вважав не доведеними інші обставини, які б підтвердили, що волевиявлення ОСОБА_3 не було вільним та не відповідало її внутрішній волі.
Суд врахував, що позов подано до суду 17 травня 2020 року, а сам ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що про спірний заповіт дізнався 15 квітня 2016 року.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 15 червня 2017 року, яка набрала законної сили, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування залишено без розгляду з підстав подачі представником позивача ОСОБА_4 заяви про залишення позову без розгляду.
Послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (провадження № 14-452цс18), де суд дійшов висновку про те, що "для застосування позовної давності за заявою сторони у спорі суд має дослідити питання її перебігу окремо за кожною звернутою до цієї сторони позовною вимогою, і залежно від установленого дійти висновку про те, чи спливла позовна давність до відповідних вимог.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.
Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду.
Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі."
Отже, суд відмовив у позові саме через його необґрунтованість.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
На рішення місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Чернігівський апеляційний суд постановою від 19 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 12 серпня 2021 року залишив без змін.
Апеляційний суд, враховуючи висновок судово-психіатричного експертизи від 25 травня 2021 року № 213 (а. с. 168-172), про те, що у ОСОБА_3, на час посвідчення правочину-заповіту, 27 лютого 2015 року, ознак психічного захворювання або тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено, вона була здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, погодився з висновком суду першої інстанції, який відповідає справі та приписами законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 17 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначив відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме про визнання заповіту недійсним (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивував тим, що висновок експерта є не повним, оскільки в ньому нічого не зазначено про вплив лікарських засобів на психічно-нервовий стан ОСОБА_3 .
На думку заявника, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про виклик експертів.
Зазначив, що свідки давали покази про стан здоров`я спадкодавця на час її працездатності, а не на час складання заповіту.
Заявник вважає, що волевиявлення заповідача не було вільним та не відповідало її волі.
Відзив на касаційну скаргу
У грудні 2021 року ОСОБА_2 через адвоката Середу Д. А., подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просила суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
Зазначила те, що судово-психіатрична експертиза надала повну та чітку відповідь на конкретно постановлені представником позивача питання.
Вважає, що місцевий суд виконав всі вимоги, визначені статтею 107 ЦПК України.
Виходила з того, що позивач не довів недійсність заповіту, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.
Послалася на те, що особистий підпис заповідача у заповіті свідчить про вільне волевиявлення заповідача, й обставини, які вплинули на волевиявлення заповідача, судом не встановлені.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є рідною сестрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2
27 лютого 2015 року ОСОБА_3 склала нотаріально посвідчений заповіт та заповіла все своє майно сестрі ОСОБА_2 (а. с. 71).
Після смерті ОСОБА_3 сторони у справі звернулися з заявами про прийняття спадщини( а. с. 36, 46).
За повідомленням приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Бублик Т. М. від 16 квітня 2016 року на ім`я ОСОБА_1, до його відома доведена наявність заповіту спадкодавця від 27 лютого 2015 року не на його користь (а. с. 53).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта КНП "Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня" від 25 травня 2021 року № 213 у ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент посвідчення правочину-заповіту від 27 лютого 2015 року ознак психічного захворювання або тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявлено, вона була здатною усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 168-172).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Межі розгляду справи судом
Підставою для відкриття касаційного провадження є пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України(відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме про визнання заповіту недійсним).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частина третя статті 3 ЦПК України визначає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.