Постанова
Іменем України
(додаткова)
23 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 824/145/22
провадження № 61-13280ав22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
секретаря судового засідання - Коржа А. А.,
учасники справи:
позивач - ІЕС Industrie Export GmbH (Федеративна Республіка Німеччина),
відповідач - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом",
за участю:
представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - Найденка Івана Олександровича,
представника ІЕС Industrie Export GmbH (Федеративна Республіка Німеччина) - Хомин Оксани Мирославівни,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ІЕС Industrie Export GmbH адвоката Муляра Євгенія Григоровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у справі за заявою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення боргу, 3 % річних та арбітражного збору,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У листопаді 2022 року представник Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") в особі Відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" звернувся до Київського апеляційного суду із заявою в якій просив скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу, 3% річних, арбітражного збору.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Київський апеляційний суд ухвалою від 30 листопада 2022 року у задоволенні заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі №224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH до ДП "НАЕК "Енергоатом" про стягнення боргу, 3% річних, арбітражного збору відмовив.
Верховний Суд постановою від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" залишив без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року без змін.
Короткий зміст та доводи заяви про відшкодування судових витрат
Представник ІЕС Industrie Export GmbH - адвокат Муляр Є. Г. подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить: вирішити питання про розподіл судових витрат IEC Industrie Export GmbH на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 400 євро; задовольнити заяву в повному обсязі та покласти вказані витрати на відповідача.
Заява мотивована тим, що у зв`язку з наданням адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Копусь і Муляр" (далі - Адвокатське об`єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу, участю в судовому засіданні, підготовкою та поданням цієї заяви, IEC Industrie Export GmbH понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 400 євро, що підтверджується: додатковою угодою від 19 жовтня 2022 року № 3 до договору про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року № KMLF/48/2021; рахунком від 17 січня 2023 року, а також банківською випискою від 31 січня 2023 року.
Короткий зміст та доводи клопотання про зменшення або відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
16 лютого 2023 року від представника ДП "НАЕК "Енергоатом" - Дорошенка О. до Верховного Суду надійшло клопотання в якому представник відповідача просить у задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити або у разі задоволення судом вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу зменшити їх розмір.
Представник відповідача зазначає, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 400 євро завищена.
Вказує, що представником заявника не зазначено часу, який було витрачено для надання консультацій; ця справа не потребує значних зусиль для формування правової позиції; не зазначено кількості часу, витраченого у судовому засіданні для можливості об`єктивно його оцінити, підготовка заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відноситься до таких витрат.
Додатково вказує на негативні наслідки, які зазнало ДП "НАЕК "Енергоатом" у зв`язку із збройною агресією.
Короткий зміст та доводи заперечень на клопотання про зменшення або відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
У лютому 2023 року представник ІЕС Industrie Export GmbH - адвокат Муляр Є. Г. подав до Верховного Суду заперечення на клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" про зменшення або відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в яких зазначає, що підстави для його задоволення відсутні.
Вказує, що заявником дотримано вимоги щодо надання детального опису робіт, виконаних адвокатом, а твердження представника відповідача про відсутність вказівки на витрачений час є недоречним, оскільки змістом угоди передбачена форма оплати у вигляді гонорару, а не погодинні ставки.
Додатково зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним до складності справи та витраченого представником часу, а тому аргументи представника ДП "НАЕК "Енергоатом" в цій частині не є обґрунтованими також.
Позиція сторін у суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні представник ДП "НАЕК "Енергоатом" - Найденко І. О. просив відмовити Industrie Export GmbH в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Представник IEC Industrie Export GmbH Хомин О. М. просила заяву про відшкодування судових витрат, понесених IEC Industrie Export GmbH на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи, задовольнити у повному обсязі.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.