ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10590/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 15.02.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства обмеженої відповідальності "ФК "Женева"
на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022
у справі № 910/10590/21
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 відкрито провадження у справі № 910/10590/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Косякевича С.О.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2021 визнано кредитором у справі № 910/10590/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Женева" на суму 81 815 191,27 грн, з яких: 76 300 749,98 грн - вимоги другої черги, 5 509 901,29 грн - вимоги третьої черги та 4 540,00 грн судові витрати кредитора, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів.
3. Надалі ТОВ "ФК "Женева" звернулося до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, оскільки боржником було зазначено недостовірну інформацію у деклараціях.
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" про закриття провадження у справі відмовлено повністю, з огляду на те, що звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації не містить посилань та доказів того, що у деклараціях зазначена неповна та/або недостовірна інформація.
5. 24.11.2021 до суду першої інстанції надійшло клопотання боржника про визнання її банкрутом та введення процедури погашення боргів.
Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій
6. Постановою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022, яку залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022, припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 . Визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 . Введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 .
6.1. Суди при прийнятті наведених рішень виходили з того, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника та сплив 120-денний строк з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
6.2. Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на постановою Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у цій справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким подане від імені зборів кредиторів клопотання про закриття провадження у цій справі задовольнити у повному обсязі.
7.1. На виконання вимог п.5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга подається з підстав неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме:
- п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо застосування судом п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства без урахування правових позицій Верховного Суду викладеної у постановах від 16.12.2021 у справі №910/8306/20, від 15.06.2022 у справі №922/3911/19, від 16.12.2021 у справі №910/7323/20, від 16.12.2021 у справі №910/8306/20;
- п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо застосування судом ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства без урахування правових позицій Верховного Суду викладеної у постановах від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 21.06.2022 у справі №903/264/21;
- п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо застосування судом ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства без урахування правових позицій Верховного Суду викладеної у постановах від 16.12.2021 у справі №910/8306/20, від 25.08.2021 у справі №925/473/20;
- п. З ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства з підстав не визначення боржником-фізичною особою у своїй заяві усіх наявних кредиторів та внесення неправдивих відомостей боржником до заяви та декларацій відносно фінансового стану особи та її членів сім`ї, у подібних правовідносинах;
- п. З ч. 2 ст. 287 ГПК України, щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства щодо відсутності/наявності обмежень у вартості майна боржника, відносно якого боржник може усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації;
- п.4 ч. 1 ст. 287 ГПК України, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу, а зокрема - п.З ч.3 ст.310 ГПК України, суд необгрунтовано залишив без розгляду клопотання про припинення арбітражним керуючим повноважень керуючого реструктуризацією, подане ТОВ "ФК "Женева" яке мало значення для правильного вирішення справи, разом з тим порушивши норми процесуального законодавства, щодо встановлення обставин.
-Скаржник переконує, що судами не надано належної оцінки того, що боржник не наділений правом самостійно звернутися до суду з клопотанням про необхідність переходу до процедури погашення боргів, а також про те, що боржником було зазначено недостовірну інформацію у деклараціях.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
8. Арбітражним керуючим Косякевичем С.О. та представником боржника подано відзиви на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Провадження у Верховному Суді
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/10590/21 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2022.
10. Ухвалою Верховного Суду від 30.01.2023, серед іншого, поновлено строк на подання касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/10590/21.
Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" поданою на постанову Господарського суду міста Києва від 12.01.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 910/10590/21.
Призначено до розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Женева" на 15 лютого 2023 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.
12. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
13. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
14. Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
15. За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
16. Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).
17. Згідно статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.
18. Відповідно до частини 2 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства, до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
19. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що погашення боргів боржника це - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
20. Верховний Суд акцентує, що за приписами КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
21. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункт 8 частини п`ятої статті 119 КУзПБ).
22. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).
23. Згідно з частиною четвертою статті 122 КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
24. Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
25. За змістом цієї норми:
- чітко визначений строк з якого вона може бути застосована судом - після спливу трьох місяців у процедурі реструктуризації боргів боржника;
- обов`язковою умовою її реалізації є неподання до господарського суду протягом визначеного строку погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника;
- коло ініціаторів її застосування не конкретизовано;
- господарський суд набуває право на альтернативне вирішення подальшого руху справи: ухвалити рішення про перехід до наступної судової процедури чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
26. За загальним правилом закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов`язує неможливість її судового розгляду.
27. Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою КУзПБ закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на "добровільність банкрутства" фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
28. Водночас очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
29. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 зробив такі висновки:
У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).
За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Щодо ролі арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи
У судовій процедурі реструктуризації боргів боржника роль арбітражного керуючого є ключовою, адже за частиною першою статті 126 КУзПБ саме йому належить подати суду на затвердження план реструктуризації боргів боржника, відтак керуючий реструктуризацією зобов`язаний забезпечити розроблення такого плану відповідно до вимог статті 124 КУзПБ та з урахуванням економічно обґрунтованих пропозицій сторін, а також у встановлені строки подати його на схвалення зборам кредиторів та для затвердження - суду.
Щодо закриття провадження у справі про неплатоспроможність в межах судової процедури реструктуризації боргів боржника
Системне тлумачення положень статей 90, 123, 126, 128, 129 КУзПБ у взаємозв`язку зі статтями 2, 113 КУзПБ приводить до висновку, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи під час судової процедури реструктуризації боргів боржника можливе:
- зі спеціальних підстав, визначених частиною сьомою статті 123 КУзПБ, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ;
- із загальних підстав, визначених пунктами 1 - 8 частини першої статті 90 КУзПБ (тією мірою, якою ці підстави можуть стосуватися боржника - фізичної особи);
- в інших випадках, передбачених законом (пункт 9 частини першої статті 90 КУзПБ), зокрема визначених пунктами 1 - 7 частини першої статті 231 ГПК України в тих межах, що стосуються судової процедури неплатоспроможності фізичної особи.
Враховуючи, що основним призначенням частини сьомої статті 123 КУзПБ є припинення реабілітації очевидно недобросовісного боржника та можливість її застосування з власної ініціативи суду, господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за цією нормою, тому з власної ініціативи, зокрема розглядаючи інформацію керуючого реструктуризацією про результати перевірки майнового стану боржника або вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.
Виокремивши певний перелік підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у частині сьомій статті 123 КУзПБ, законодавець у абзаці п`ятому цієї норми акцентує на спеціальних наслідках її реалізації - неможливості протягом року повторно скористатися судовою процедурою неплатоспроможності для очевидно недобросовісного боржника. Тому, перелік підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ слід тлумачити як вичерпний лише в аспекті застосування передбачених цією ж нормою обмежувальних наслідків такого закриття.
Само по собі клопотання зборів кредиторів про закриття провадження/перехід до наступної судової процедури, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення господарським судом такого клопотання.
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 КУзПБ з іншими нормами, що регламентують закриття провадження на стадії реструктуризації боргів свідчить про те, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування. Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ.