ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2023 року
м. Київ
справа № 820/6073/16
касаційне провадження № К/9901/32066/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 (суддя Нурулаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (головуючий суддя - Чалий І.С., судді - Зеленський В.В., Кононенко З.О.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Центр" (далі - Товариство) до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2015 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0001111402 та № 0001121402.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: реальність господарських операцій між ним та ТОВ "Меларк" згідно договору підряду № 7/1 від 01.07.2015 підтверджена належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, складеними належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість, що не заперечувалось контролюючим органом; виконання ремонтних робіт у приміщенні було зумовлене необхідністю приведення торгового залу у відповідність до вимог для автосалону, оскільки Товариство є офіційним представником торгівельної марки "NISSAN"; Інспекцією використано лише податкову інформацію та дані із підсистеми АС "Податковий блок" щодо контрагента контрагента, яка не містить жодного доведеного факту, а ґрунтується лише на припущеннях, при цьому, також зазначено, що ТОВ "Меларк" придбавало товарно-матеріальні цінності, необхідні для здійснення ремонтних робіт.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 09.02.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017, позов задовольнив: скасував податкові повідомлення-рішення від 25.08.2016 № 0001111402 та № 0001121402.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: фактичне виконання господарських операцій між Товариством та ТОВ "Меларк" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які не містять дефектів форми та змісту; зазначені в акті перевірки обставини жодним чином не доводять недобросовісності Товариства та відсутності реальності господарських операцій; Інспекцією ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи не було надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність правочину, укладеного між Товариством із ТОВ "Меларк", актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати його контрагентом податків до бюджету, від знаходження постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих потужностей.
Інспекція оскаржила рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 29.08.2017 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: в ході перевірки контролюючим органом була використана податкова інформація, отримана від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про те, що ТОВ "Меларк" у червні - липні 2015 року був придбаний наступний товар: цегла, черепиця, комплект UDK_WALL, клей ЮДК, покрівельна плівка, панельний радіатор, стрічка під контршлати, суміш для мурування клінкерної цегли, шпалери, проте інформація щодо наявності у ТОВ "Меларк" необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, офісних та складських приміщень, транспортних засобів - відсутня, що свідчить про неможливість здійснення ТОВ "Меларк" операцій із перевезення та зберігання продукції, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення ТОВ "Меларк" господарської діяльності; відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт загальна трудомісткість виконаних робіт за липень 2015 року склала 8416,69 людино-годин, тоді як за даними фіскальних органів у липні 2015 року у ТОВ "Меларк" працювало лише 10 осіб.
У запереченні на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішенні судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.07.2018 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 30.01.2023 - закінчив підготовку справи до касаційного розгляду та визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи і в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 31.01.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Інспекція провела позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині господарських взаємовідносин із ТОВ "Меларк" за липень 2015 року, результати якої були оформлені актом № 2937/20-30-14-02/37875322 від 09.08.2016, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пунктів 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що мало вираз у завищенні податкового кредиту за липень 2015 року на 255000,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за липень 2015 року на суму 255000,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що: між Товариством (замовником) та ТОВ "Меларк" (підрядником) був укладений договір підряду № 7/1 від 01.07.2015, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик за завданням замовника виконати, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи з ремонту приміщення торгового залу Товариства за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 59, відповідно до проектно-кошторисної документації. ТОВ "Меларк" виписало на адресу Товариства податкову накладну № 9 від 30.07.2015 на суму 1530000,00 грн. (у т.ч. податок на додану вартість - 255000,00 грн.), між замовником та підрядником був складений акт виконаних робіт від 30.07.2015, Товариство повністю розрахувалось з ТОВ "Меларк" шляхом проведення безготівкових розрахунків згідно платіжних доручень, перелік та реквізити яких наведені на 5-6 аркушах акту перевірки. Вказані операції відображені Товариством на рахунках 152 та 103 у збільшення вартості основних фондів, що знаходяться на балансі Товариства.
Разом з цим, в ході перевірки контролюючим органом була використана податкова інформація, отримана від ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про те, що ТОВ "Меларк" у червні - липні 2015 року був придбаний наступний товар: цегла, черепиця, комплект UDK_WALL, клей ЮДК, покрівельна плівка, панельний радіатор, стрічка під контршлати, суміш для мурування клінкерної цегли, шпалери, проте інформація щодо наявності у ТОВ "Меларк" необхідних умов для здійснення господарських операцій, основних фондів, виробничих активів, офісних та складських приміщень, транспортних засобів - відсутня, що свідчить про неможливість здійснення ТОВ "Меларк" операцій із перевезення та зберігання продукції, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення ТОВ "Меларк" господарської діяльності; відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт загальна трудомісткість виконаних робіт за липень 2015 року склала 8416,69 людино-годин, тоді як за даними фіскальних органів у липні 2015 року у ТОВ "Меларк" працювало лише 10 осіб.
На підставі висновків вказаного акта перевірки Інспекція прийняла податкові повідомлення-рішення від 25.08.2016: № 0001111402, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість на 199125,00 грн. - за основним платежем, 49781,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0001121402, яким зменшила Товариству розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2015 року на 55875,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Положеннями підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, та податковий кредит можуть вважатися не підтвердженими.
За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення таких витрат до витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, а податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.